- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Тема 1. Значення ділового спілкування та основні поняття
- •1.1. Значення ділового спілкування та сутність основних понять
- •Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- •1.2. Загальні принципи ефективного спілкування
- •1.3. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- •1.4. Бар’єри спілкування
- •Види комунікативних бар'єрів
- •Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- •2.1. Уміння слухати та його значення
- •2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- •Стилі слухання
- •2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- •Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- •2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- •Сутність рефлексивного слухання
- •2.5. Установка як техніка слухання
- •Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Вербальна комунікація
- •3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- •3.2. Загальні правила мовної комунікації
- •3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- •Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- •3.4. Класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- •Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- •3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Техніка невербального спілкування
- •4.1. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- •Значення мови невербального спілкування
- •4.2. Міміка. Правила візуального контакту
- •4.3. Пози і жести
- •4.4. Міжособистісний простір
- •4.5. Інтонація і тембр голосу
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Процес ділового спілкування
- •5.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- •5.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- •Врахування особистості співрозмовника
- •Розробка стратегії й тактики
- •12 Риторичних методів побудови аргументації:
- •Підготовка робочого плану комунікації включає:
- •5.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- •Форми постановки мети
- •Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- •5.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Види ділових контактів. Організація і проведення різних видів ділових контактів
- •6.1. Види ділових контактів
- •6.2. Організація і проведення ділових контактів (співбесіда, телефонні переговори) Співбесіда
- •Телефонні переговори
- •12 Правил телефонної розмови
- •6.3. Організація і проведення ділових нарад
- •6.4. Техніка ведення ділових переговорів
- •Методи підготовки і ведення переговорів
- •Загальні правила поведінки на переговорах
- •Конференція
- •Презентація
- •Публічний виступ
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Імідж ділової людини
- •7.1. Поняття «іміджу» та його значення для ділового спілкування
- •7.2. Зовнішній вигляд ділової людини
- •7.3. Візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- •Візитні картки: діловий етикет
- •7.4. Формування першого враження
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Діловий етикет: принципи і функції
- •8.1. Поняття «ділового етикету»
- •8.2. Принципи ділового етикету
- •8.3. Загальні правила ділового етикету
- •8.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування
- •Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- •Національні стилі ділового спілкування
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Шукіс Ірина Зігмундівна Основи ділового спілкування
5.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
Планомірна підготовча робота представляє собою визначену систему, яка включає такі види діяльності як встановлення мети ділового спілкування, урахування особливостей співрозмовника, розробка стратегії і тактики ділового спілкування, підготовка робочого плану комунікації. Необхідно розуміти, що підготовка до ділового спілкування – справа складна і відповідальна. Час підготовки ніколи не повинен бути меншим за час тривалості самого процесу спілкування.
Рис. 5.1. Етапи підготовки ділового спілкування
Види діяльності на етапі підготовки ділового спілкування:
Проведення попереднього аналізу ділової обстановки.
Розробка цілі контактів, які мають відбутися.
Визначення тем, які повинні бути обговорені під час комунікації.
Конкретизація головної мети.
Пошук альтернативних (запасних) цілей.
Попередня підготовка ділового спілкування допомагає захопити ініціативу в діловому спілкуванні й підвищити його результативність на 20%. Підготовча робота передбачає планування майбутньої комунікації з урахуванням особливостей особистості співрозмовника.
Врахування особистості співрозмовника
Тип співрозмовника і його характерні риси |
Стиль поведінки по відношенню до співрозмовника |
Сварлива людина, «нігіліст» – під час бесіди нетерпелячий, нестриманий, збуджений. |
Залишитись у межах професійної бесіди й бути спокійним. Надати можливість іншим спростовувати його твердження.
|
Позитивна людина – налаштована на позитивну, результативну роботу |
Надати можливість підвести підсумки комунікації. Помірно включатись у дискусію.
|
«Всезнайка» – думає, що все знає найкращим чином, про все має свою думку. |
Прохати інших співрозмовників виразити певну позицію по відношенню до його тверджень.
|
«Базіка» – часто безтактно й без видимої причини перериває хід бесіди. |
З максимальним тактом зупинити. Встановити й чітко додержувати регламент виступів.
|
«Боягуз» – відрізняється нестатком впевненості, охоче промовчить із-за остраху виглядати нерозумним. |
Ставити легкі питання; застосовувати підбадьорюючі формулювання, подякувати за любий внесок у бесіду. |
Холоднокровний неприступний співрозмовник – замкнутий, відчуває себе поза темою і ситуацією конкретної бесіди.
|
Зацікавити його в обміні досвідом, спробувати з’ясувати особисту думку по конкретному питанню. |
Незацікавлений співрозмовник – тема бесіди його зовсім не цікавить. |
Розпитати його про роботу, навести приклади з кола його інтересів.
|
«Важний птах» – такий співрозмовник не виносить критики – ні прямої, ні непрямої; відчуває себе вище інших і веде себе відповідно. |
Непомітно запропонувати йому і надати можливість зайняти рівноправне з іншими учасниками бесіди положення. Не застосовувати прямої критики.
|
«Чомучка» – постійно задає питання незалежно від того, чи мають вони реальну основу чи надумані. |
Спрямувати його питання на усіх співрозмовників (при умові, що вони стосуються теми бесіди). На питання інформаційного характеру відповідати відразу. Якщо можливості надати відповідь негайно нема, слід вголос визнати правомірність постановки такого питання.
|
Види діяльності на етапі «Врахування особливостей співрозмовника»:
Вивчення й аналіз системи, в якій знаходиться співрозмовник, його оточення і спілкування.
Вивчення позиції, компетентності, функцій, положення співрозмовника.
Вивчення особливостей, основних принципів, упереджень, хобі співрозмовника.
Вивчення потреб, бажань, обмежень співрозмовника.
Вивчення особливостей інших співрозмовників і їх взаємозалежності.
Ознайомлення з класифікацією «абстрактних» співрозмовників.