16

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Дніпропетровського

державного університету

внутрішніх справ

полковник міліції

М.В. Лошицький

ЛОГІКА

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

за спеціальністю 081 - "Право"

(Шифр за ОПП________)

Дніпропетровськ – 2015

Логіка // Програма навчальної дисципліни. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 16 с.

РОЗРОБНИКИ:

Наріжний Ю.О. доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат філософських наук, доцент.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Жижченко В.П., доцент кафедри філософії Національного гірничого університету, кандидат філософських наук, доцент

Карпова С.Г., доцент кафедри філософії Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, кандидат філософських наук, доцент

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

__.09.2015 р., протокол № __

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__.09.2015 р., протокол № __.

Схвалено Вченою радою університету

___.09.2015 р., протокол № __.

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни «Логіка» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 081 – «Право»

Предметом вивчення навчальної дисципліни є форми мислення та операції з ними

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, психологія, юридична деонтологія, риторика. еристика

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Логіка».

• формально-логічниі закони і принципи;

• форми абстрактного мислення;

• сукупності правил і вимог щодо структури абстрактного мислення;

• методи пізнання і виявлення логічних зв’язків;

• логічні операції;

• засоби, прийомів і способів забезпечення доказовості і переконливості;

• застереження від можливих логічних помилок.

Роль і значення навчальної дисципліни «Логіка» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Навчальна дисципліна «Логіка» передбачає теоретичне та практичне опанування основами логічної культури юриста. Основне теоретичне значення логіки полягає в її методологічній функції, виконуваної нею для будь-якої науки. Неухильне слідування логічним принципам є головною умовою успіху будь-якого дослідження. Хибне твердження або припущення, неправильне пояснення досліджуваних фактів завжди виявляються пов’язаними з логічною неправильністю міркування, з незнанням внутрішньої структури і зв’язків самих думок. Однак немає жодної іншої сфери теоретичної і практичної діяльності, де низький рівень логічного мислення, неправильна побудова думок, бездоказовість тверджень і заперечень могли б заподіяти шкоду більшу, ніж у правовій сфері. Формальна логіка формує культуру професійного мислення юриста. Знання формальної логіки є невід’ємною частиною юридичної освіти. Оволодіння майбутніми юристами формально-логічною культурою мислення є однією з головних умов їх професійної підготовки. Методи сучасної формальної логіки входять до складу методології юридичних дисциплін і застосовуються у витлумаченні законодавства. Формально-логічна культура мислення включає в себе наступні складові: культуру оперування поняттями, культуру застосування суджень, культуру користування умовиводами, культуру застосування доказів, культуру гіпотетичного мислення і культуру теоретичного мислення.

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

Специфіка роботи юриста потребує формально-логічної культури мислення. Працівникам прокуратури, суду, адвокатури, слідства, експертного відділу, нотаріату, а також вченим-правознавцям і юрисконсультам доводиться мати справу із різними визначеннями, класифікаціями діянь, доведеннями і спростуваннями. При цьому має забезпечуватись точність і ясність висловлювань, щоб вони однозначно трактувались і розумілись людьми. Будь-яке професійне рішення юриста має бути логічним, відповідати істині. Логіка – це зброя істини і засіб у викритті брехні, оман і фальсифікацій.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни: формування фахової логічної культури юриста. Це передбачає ознайомлення студентів з основними формами, законами, правилами і прийомами мислення. Знання законів і правил мислення дає юристам можливість свідомо підходити до процесу мислення, сприяти підвищенню культури мислення в судово-слідчій діяльності і пізнанню юридичних фактів. Логіка допомагає довести істинні судження і спростувати хибні. Вона вчить мислити правильно. Поняття “істина” і “логіка” взаємопов’язані, тому значення логіки для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації неможливо переоцінити. Вивчення курсу логіки передбачає знайомство студентів з основними проблемами класичної і модальної логіки, а також деякими розділами логіки висловлювань. Знання цих розділів і законів логіки допоможе майбутнім юристам спростувати хибні висновки і умовиводи, з якими їм доведеться зіткнутися в судово-слідчій практиці, різного роду дискусіях і суперечках, а також різноманітного тлумачення правових норм. Вивчення курсу спрямоване на формування у студентів поваги до обраної професії правозахисника, любові до народу України, прагнення відстоювати закон і справедливість на основі конституції України та діючого законодавства; культури ділового спілкування, прийнятої у сучасному цивілізованому світі.

Складовими мети є:

навчальна – передбачає ознайомлення студентів з основними проблемами формальної, класичної і модальної логіки, а також деякими розділами логіки висловлювань. Знання цих розділів і законів логіки допоможе майбутнім юристам уникати власних логічних помилок та знаходити можливі помилки, з якими їм доведеться зіткнутися в юридичній практиці;

розвиваюча – сприяти подальшому розвитку логічних та комунікативних здібностей студентів, їх пам’яті, уваги, логічного мислення, пов’язаних з досягненням прогресу в навчальній діяльності, надати студентам можливість подальшого самостійного вдосконалення власного мислення;

виховна – формування у студентів поваги до обраної професії правознавця, прагнення до істини та справедливості, розуміння особливостей професійного мислення юриста, розширення світогляду та отримання додаткових знань з теорії пізнання, які розширюють фахову культуру студента.

Завдання: ознайомлення студентів з особливостями логіки як науки про мислення, основними принципами і законами правильного мислення, змістом основних форм мислення, загальними правилами доведення і спростування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: сутність формально-логічних законів; зміст і структуру основних форм абстрактного мислення – поняття, судження, умовиводу, їх види та особливості;

2) на фундаментальному рівні: основні історичні етапи розвитку логіки, логічні методи пізнання і виявлення причинно-наслідкових зв’язків, значення засвоєння логічних операцій та прийомів для професійної діяльності;

3) на практично-творчому рівні: зміст логічних операцій, загальні правила доведення і спростування, які розкривають сутність логічної аргументації, прийоми і способи забезпечення доказовості і переконливості міркувань, основні методи та прийоми раціонального опрацювання інформації.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: формулювати правильні судження, що визначені за кількістю, якістю, модальністю, встановлювати їх істинність чи хибність; оцінювати і аналізувати істинність або хибність, правильність або неправильність думки, що висловлюється;

2) на алгоритмічному рівні: користуватися вихідними принципами правильного мислення та основними формально-логічними законами, уникати невизначеності, суперечності, необґрунтованості думок, правильно здійснювати логічні операції над поняттями – визначення, поділи, класифікації, логічно правильно будувати умовиводи;

3) на евристичному рівні: у формі умовно-розділового умовиводу передбачувати наслідки своїх і чужих вчинків та висловлювань; доводити істинні судження та спростовувати недостатньо обґрунтовані доведення своїх опонентів, виявляти логічні і фактичні суперечності під час повсякденної професійної комунікації;

4) на творчому рівні: вміти логічно коректно дискутувати і організовувати дискусії, визначати різновид суперечки в залежності від мети та обирати відповідну тактику та стратегію ведення суперечки, приймати правильні, обґрунтовані рішення по судовим справам, актуальним правовим питанням.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 год. / 3 кредити ECTS.