18

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Дніпропетровського

державного університету

внутрішніх справ

полковник міліції

М.В. Лошицький

УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалавра

за спеціальністю 6.030401 «Правознавство»

(Шифр за ОПП________)

Дніпропетровськ – 2015

Українська мова (за професійним спрямуванням) // Програма навчальної дисципліни. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 18 с.

РОЗРОБНИК :

Руколянська Н.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Поповський А.М., доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Зубець Н.О. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Запорізького національного університету

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

_________, протокол № ___

Рекомендовано Науково-методичною радою університету

__________, протокол № ___

Схвалено Вченою радою університету

__________, протокол № ___

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 6.030401 «Правознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є усна й писемна форми професійного спілкування в межах офіційно-ділового стилю та його підстилів – адміністративного, законодавчого, юридичного.

Міждисциплінарні зв’язки: логіка (юридична логіка), іноземна мова (за професійним спрямуванням), історія української культури, риторика, юридичне документознавство, комунікативна компетенція юриста, культура професійного мовлення.

Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» – гуманізація, людиноцентризм, історизм, розумовий і мовленнєвий розвиток, індивідуалізація в процесі навчання; професіоналізм, компетентність.

Роль і значення навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Рівень професіоналізму юриста визначається не тільки ґрунтовним знанням законів, а й умінням застосувати здобуті знання на практиці, реалізувати їх через слово у необхідних процесуальних актах. Тісний зв’язок між юридичними діями і актами мовлення у різних його формах вимагає підвищеної уваги до мовної підготовки юриста, розвитку в майбутнього фахівця свідомого ставлення до слова як основного інструмента вирішення професійних завдань.

Слово було й залишається основним засобом професійної юридичної діяльності – як у системі правоохоронних органів, так і в апараті законодавчої та виконавчої влади. Практична діяльність юриста пов’язана з інтенсивним спілкуванням, з підготовкою та складанням великої кількості документів, з передачею та отриманням інформації в усній та писемній формах, що можливе лише при наявності у нього належного знання й дотримання норм сучасної української мови. Опанування технології професійно-ділової комунікації - безумовне свідчення комунікативної компетентності спеціаліста, його професійної зрілості. Від ступеня сформованості ділової і термінологічної культури істотно залежить результативність науково-професійного та службового спілкування.

Навчальна дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» безпосередньо пов'язана з проблемами функціонування мови в суспільстві, питаннями підвищення культури ділового мовлення, правилами організації мовних одиниць та створенням текстів різних жанрів у сфері офіційно-ділової і фахової комунікації.

Володіння мовою професійного спілкування – це знання власне мови, тобто сформованість мовної компетенції, уміння використовувати ці знання на практиці, доречно поєднувати вербальні (словесні), паравербальні (темп, інтонація тощо) та невербальні (жести, міміка та ін.) засоби спілкування відповідно до ситуації, мети, тобто сформованість комунікативних навичок.

Саме через мову реалізується правотворча й правозастосовна діяльність майбутніх юристів. Її опанування – це оволодіння юридичною мовою у нормативних зразках на всіх рівнях її ієрархічної системи, а також навичками й уміннями з таких видів професійної діяльності, як усне та писемне мовлення у різних жанрах створення та узагальнення професійної інформації.

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис – проблемно-ситуативні завдання, операційне та алгоритмічне мислення, доведення від протилежного, інтерактивність, інноваційність, фундаментальність.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метоювикладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є формування національно свідомої мовної особистості майбутнього юриста через принципи навчання:

науково-юридична: розкриття особливостей мовних засобів передусім у межах офіційно-ділового стилю та його підстилів – адміністративного, законодавчого, юридичного комплексний; аналіз мови спеціальності, розкриття принципів структурної будови та мовних особливостей україномовного фахового тексту щодо його комунікативних властивостей у конкретних сферах функціонування (офіційно-діловому та науковому стилях мовлення), особливостей документування, напрацювання навичок свідомого вибору й використання правничих термінів;

загальноосвітня: підвищення загальномовної культури як в усній, так і в писемній формах; збагачення лексичного запасу; вивчення українського мовного етикету, особливостей його функціонування в офіційних ситуаціях;

виховна: сприяти формуванню національно-мовної свідомості майбутнього правника.

В основу курсу покладені принципи навчання:

філологічності – спрямованості на розвиток мовних і мовленнєвих знань, умінь та навичок;

комплексності – урахування всіх мовних рівнів в їх комплексі; динамічної структурності і системності виявлення системи взаємопов’язаних, ієрархічних відносин у мові, змін, що відбулися в процесі історичного розвитку мови;

інтегративності – зв’язок з іншими дисциплінами, передбаченими навчальними планами і програми з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є : систематизація знань з української мови; збагачення лексичного запасу; поліпшення рівня володіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь; формування вмінь щодо написання, складання та перекладу професійних текстів; вироблення концептуального розуміння основних теоретичних засад культури ділового та професійного писемного мовлення, розвиток на їх основі стійких практичних навичок грамотного спілкування в сфері професійної комунікації; навчення доцільно застосовувати отримані теоретичні знання до практики укладання службової документації.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

1) на понятійному рівні: питання щодо правового статусу державної мови, конституційні засади функціонування мов в Україні; поняття норми як основи сучасної української літературної мови; поняття стилю як визначника характеру усного та писемного професійного спілкування; головні особливості й різновиди офіційно-ділового стилю мовлення;

2) на фундаментальному рівні: закономірність використання мови у професійній діяльності; проблему текстуальності права; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми; види й реквізити сучасних ділових паперів; правила оформлення різних видів документів (особистих, організаційно-розпорядчих, інформаційних, звітних тощо); вимоги до мовних засобів ділових паперів і мовні норми;

3) на практично-творчому рівні: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; ідентифікувальні ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз; основні методи та прийоми редагування фахового тексту.

вміти:

1) на репродуктивному рівні: вільно володіти українською мовою; використовувати свої знання у практичній діяльності при спілкуванні з громадянами;

2) на алгоритмічному рівні: володіти технікою правильного вибору слів, юридичних понять і термінів; редагування у ході професійної діяльності;

3) на евристичному рівні: самостійно працювати над удосконаленням знань з сучасної української літературної мови; користуватися лексикографічними джерелами; дотримуватись послідовності, логічності, точності, стислості, повноти, достовірності викладу думок у писемному мовленні;

4) на творчому рівні: культивувати український мовленнєвий етикет; редагувати писемні та усні тексти правознавчого характеру щодо переконливості, аргументованості, доказовості, зрозумілості, дохідливості, ясності інформації; удосконалювати професійну мовленнєву культуру.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 год. / 3 кредити ECTS.