5. Структура програми

Програми в різних мовах програмування визначаються по-різному. Однак спільною рисою імперативних програм є відділення в їх тілі опису даних від опису дій. Тому у структурі таких програм розрізняють описову і операторну частини: описова служить для оголошення даних, якими оперує програма, операторна - задає послідовність дій, які необхідно виконати.

Опис даних текстуально передує описові дій із цими даними і повинен містити оголошення всіх програмних об'єктів, що використовуються у програмі (констант, типів даних, змінних, підпрограм, тощо).

Загальна структура програми на мові Рascal має наступний вигляд:

==========Заголовок програми (необов’язковий) ===========

рrogram ім'я_програми;

============= Розділ підключення бібліотек ===============

uses ім’я_1, ім’я_2, ..., ім’я_n;

================ Розділ опису констант ================

const ім’я_константи_1 = значення;

. . .

ім’я_константи_n = значення;

================== Розділ опису типів ==================

type ім'я_типу_1 = визначення_типу;

. . .

ім'я_типу_n = визначення_типу;

================== Розділ опису змінних =================

var ім'я_змінної_1 : тип;

. . .

ім'я_змінної_n : тип;

============ Розділ опису процедур і функцій ============

procedure заголовок_процедури;

тіло_процедури ;

function заголовок_функції;

тіло_функції ;

=================== Операторний розділ ==================

begin

оператори;

end.

Всі описові розділи (окрім uses) можуть зустрічатися у програмі будь-яку кількість разів і в будь-якому порядку.

Програма на мові С++ у загальному випадку являє собою сукупність директив препроцесора, зовнішніх оголошень і визначень, а також описів функцій, одна із яких повинна мати ім'я main. Операційна система передає управління у програму користувача на функцію з цим іменем і тим самим починається виконання програми. Функція main визначає дії, що виконуються програмою, і викликає інші функції.

Препроцесор - це частина компілятора, що виконує підключення стандартних або власних бібліотек користувача до основної програми, формує макровизначення, здійснює умовну компіляцію, тощо.

Директиви препроцесора специфікують дії препроцесора по перетворенню тексту програми перед компіляцією. Вказівки компіляторові - це спеціальні конструкції, які компілятор виконує під час компіляції.

Оголошення змінної задає ім'я і атрибути змінної та приводить до виділення для неї пам'яті. Визначення змінної, окрім того, задає початкове значення змінної (явно або неявно).

Всі змінні повинні бути описані до їх використання. Для змінних ініціалізація необов'язкова, але настійно рекомендується.

Загальна структура процедурної програми на мові С++ має наступний вигляд:

================ Директиви препроцесора ==================

#include ім'я //підключення заголовних файлів

#define ім'я значення // макровизначення

...

================= Зовнішні оголошення ===================

тип ім'я_1, ім’я_2, …, ім'я_n

тип ім'я_1= значення, …, ім'я_n = значення

====================== Функції ===========================

заголовок_функції_1;

тіло_функції;

...

заголовок_функції_n;

тіло_функції;

Така програма може містити довільне число директив препроцесора і вказівок компіляторові, оголошень і визначень змінних, описів функцій. Порядок появи цих елементів у програмі досить істотний: він впливає на можливість використання змінних, функцій і типів у різних частинах програми.

Для того, щоб програма мовою С++ могла бути скомпільована і виконана, вона повинна містити принаймні одну головну функцію main.