2. Схеми принципові електричні

2.1. Схеми принципові електричні РП і ПС напругою 10-750 кВ

2.1.1. Схеми принципові електричні РП вибираються з урахуванням

рекомендацій схем розвитку енергосистем або інших робіт з розвитку електричних мереж.

Схеми принципові електричні РП 35 кВ і вище повинні передбачати можливість переходу від схеми, передбаченої проектом, до кінцевої схеми з урахуванням етапів розвитку ПС.

2.1.2. Для заново споруджуваних ПС 35-750 кВ повинні вживатися

схеми РП, наведені в табл. Д.4 і Д.5 .

Для ТП і РПк 10 кВ повинні вживатися схеми РП, наведені в табл. Д.6.

Застосування схем, відмінних від наведених в табл. Д.4-Д.6, допус­кається при реконструкції ПС при наявності обґрунтування.

Схеми принципові електричні РП 10-750 кВ, призначені для ПС 35-750 кВ, і схеми ТП і РПк 10 кВ наведені в додатку Д.7.

Схеми РП з застосуванням комплектних розподільчих пристроїв елегазових (КРПЕ) повинні використовуватися окремо при конкретному проектуванні.

2.1.3. Схеми містка вживаються, як правило з ремонтною перемичкою. За відповідного обґрунтування ремонтну перемичку допускається не передбачати.

2.1.4. У схемі з півтора вимикачами на приєднання з числом при­єднань більше 8, а також за умов збереження стійкості енергосистем повинна перевірятися необхідність секціонування збірних шин.

2.1.5. Як перший етап розвитку схем містка рекомендується: з одною лінією і одним трансформатором - блок лінія-трансфор­матор з одним вимикачем;

з двома лініями і одним трансформатором - місток з установкою одного або двох вимикачів (в залежності від схеми мережі ).

Як перший етап розвитку схеми чотирикутник рекомендується:

з одною лінією і одним трансформатором - блок лінія-трансформатор з двома взаєморезервуючими вимикачами;

з двома лініями і одним трансформатором - схема трикутник.

2.1.6. З розвитком РП від схеми чотирикутника до схеми трансформатори - шини з приєднанням ліній через два вимикачі питання збережен­ня або демонтажу роз'єднувачів в ланцюгах ліній вирішується в кон­кретному проекті ПС.

2.1.7. З розвитком РП від схеми трансформатори-шини з приєднанням лінії через два вимикачі до схеми з півтора вимикачами на приєд­нання допускається застосування схеми трансформатори-шини з півтора вимикачами на лінію.

2.1.8. Кількість одночасно спрацьовуючих вимикачів в межах РП однієї напруги повинно бути не більше:

двох - при пошкодженні лінії;

чотирьох - при, пошкодженні трансформатора.

2.1.9. У випадку установки, з відповідним обґрунтуванням, на лі­нії 330 кВ і вище другого комплекту трансформаторів напруги, приєднання кожного комплекту повинно виконуватися через роз'єднувач.

2.1.10. З боку нижчої напруги (НН) ПС 35-750 кВ, а також з боку 0,4 кВ ТП 10 кВ повинна передбачатися роздільна робота трансформаторів.

2.1.11. Установка запобіжників з боку вищої напруги (ВН) силових трансформаторів 35 кВ і вище не допускається.

2.1.12. У РП 10 кВ і вище стаціонарні заземляючі ножі повинні розміщатися таким чином, щоб виключити необхідність застосування пе­реносних заземлювачів і щоб персонал, працюючий на струмопровідних ча­стинах будь-яких ділянок приєднань і збірних шин, був захищений заземляючими ножами з усіх боків, звідки може бути подана напруга.

У випадку виведення заземляючих ножів в ремонт повинні бути пе­редбачені другі комплекти заземляючих ножів на даній дільниці схеми, розміщені з боку можливого подання напруги. Остання вимога не від­носиться до заземляючих ножів з боку ліній лінійних роз'єднувачів (у схемах з відсутністю обхідної системи шин) і до заземляючих ножів, установлених як самостійні апарати окремо від роз'єднувачів.

2.1.13. Застосування переносних захисних заземлень допускається передбачати тільки у випадках:

при роботах на лінійних роз'єднувачах, конденсаторах зв'язку, високочастотних загороджувачах;

на ділянках схеми, де заземляючі ножі встановлені окремо від роз'єднувачів, на час ремонту заземляючих ножів;

для захисту від наведеної напруги;

в діючих установках, де заземляючі ножі не можуть бути установ­лені за умов компоновки або конструкції електроустановки.

2.2. Вибір кількості, потужності і схеми приєднання силових трансформаторів і реакторів

2.2.1. На ПС 35-750 кВ, приймається, як правило, установка двох трансформаторів.

Установка більше двох трансформаторів приймається:

при необхідності двох середніх напруг (СН) на ПС;

при відсутності трифазного трансформатора необхідної потужності;

при відповідних обґрунтуваннях.

У перших двох випадках трансформатори, як правило, приєднуються з боку ВН попарно в одне приєднання, а з боку СН і НН - на різні се­кції СН і НН. При встановленні по одному трансформатору з різними СН вони підключаються з боку ВН як різні приєднання.

На початку експлуатації допускається установка одного трансфор­матора за умови забезпечення вимог до електропостачання споживачів.

Допускається застосування однотрансформаторних ПС при забезпеченні потрібної надійності електропостачання споживачів засобами мережного резервування.

2.2.2. На ТП 10 кВ приймається, як правило, установка одного трансформатора.

Установка двох трансформаторів приймається на ТП 10 кВ:

при живленні електроспоживачів І категорії і електроспоживачів

ІІ категорії, які не допускають перерви електропостачання більше як

на 0,5 години;

при живленні електроспоживачів ІІ категорії при розрахунковому навантаженні 250 кВт і більше.

2.2.3. На ПС установлюються, як правило, трифазні трансформато­ри .

При відсутності трифазного трансформатора потрібної потужності, а також при наявності транспортних обмежень, допускається застосування групи однофазних трансформаторів, або двох трифазних трансфор­маторів однакової потужності.

2.2.4. При установленні на ПС одної групи однофазних трансформа­торів передбачається резервна фаза.

При двох групах необхідність установки резервної фази визнача­ється при відповідному обгрунтуванні.

Заміна фази, яка вийшла з роботи, на резервну здійснюється, як правило, шляхом перекатки.

2.2.5. Потужність трансформаторів вибирається так, щоб при відмиканні найбільш потужного з них на час ремонту або заміни, залише­ні в роботі, з урахуванням їх довгочасно допустимого перевантаження і резерву в мережах СН і НН, забезпечували живлення навантаження.

З ростом навантаження трансформатора понад допустимого рівня збільшення потужності ПС виконується шляхом заміни трансформаторів на більш потужні. Установка додаткових трансформаторів повинна бути обґрунтована.

Одинична потужність трансформаторів у ТП і РПк 10 кВ, які живлять мережі 0.4 кВ населених пунктів, не повинна перевищувати 630 кВ.А.

2.2.6. На ПС 35 кВ і вище повинні встановлюватись трансформатори з пристроєм регулювання напруги під навантаженням (РПН). Допуска­ється застосування трансформаторів без РПН, якщо регулювання напруги на ПС здійснюється іншими засобами.

2.2.7. Трансформатори напругою 10 кВ приймаються з перемиканням відгалужень без збудження (ПБВ). Застосування трансформаторів з РПН повинно бути обґрунтовано.

2.2.8. При живленні електроспоживачів (крім власних потреб) від обмотки НН автотрансформаторів для незалежного регулювання напруги слід передбачати установлення лінійних регулювальних трансформато­рів, за винятком випадків, коли рівень напруги забезпечується іншими засобами.

При живленні електроспоживачів від обмоток СН і НН триобмоткових автотрансформаторів з РПН для забезпечення незалежного регулювання напруги при наявності обґрунтування може передбачатися установка лі­нійних регулювальних трансформатоторів з одної із сторін трансформатора.

2.2.9. На ТП і РПк 10 кВ, від яких живляться переважно однофазні електроприймачі (в тому числі комунально-побутові ), трансформатори потужністю до 160 кВА включно рекомендується приймати із схемою з'єднання обмоток "зірка-зигзаг" с виведеною нейтраллю обмотки НН.

2.2.10. При встановленні на ПС однофазних шунтуючих реакторів 500 і 750 кВ, як правило, передбачається резервна фаза реактора на кожній напрузі. Відмова від установки резервної фази повинна бути обґрунтована.

Заміна фази реактора, що вийшла з роботи, здійснюється шляхом перекатки.

2.2.11. При встановленні в РП 10 -15 кВ струмообмежувальних реак­торів міра обмеження струмів КЗ визначається з урахуванням застосу­вання найбільш легкої апаратури, кабелів і провідників, а також до­пустимих коливань напруги при різкозмінних поштовхових навантаженнях.

Струмообмежувальні реактори встановлюються в ланцюгах вводів трансформаторів. Лінії, які відходять, виконуються, як правило, нереактованими.

2.2.12. При необхідності компенсації ємнісних струмів в мережах 10 і 35 кВ на ПС повинні установлюватися дугогасильні заземляючі ре­актори з плавним або ступінчатим регулюванням індуктивності.

Дугогасильні реактори 35 кВ приєднуються, як правило, до нульо­вих виводів відповідних обмоток трансформаторів через розвилку із роз'єднувачів, що дозволяє підключати їх до будь-якого із трансформа­торів. На напрузі 10 кВ дугогасильні реактори підключаються до нейт­рального виводу окремого трансформатора, що підключається до збірних шин через вимикач.

2.3. Вибір високовольтного устаткування і струмоведучих частин

2.3.1. При виборі електроустаткування всіх. видів і напруг і оши­новки за номінальними параметрами необхідно враховувати нормальні експлуатаційні, післяаварійні та ремонтні режими, перевантажувальну здібність устаткування, а також умови оточуючого середовища.

2.3.2. Устаткування і ошиновка в ланцюгу трансформатора повинні вибиратися, як правило, з урахуванням установки в перспективі трансформаторів, передбачених кінцевою схемою ПС. При цьому, в ланцюгах ВН і СН триобмоточних трансформаторів (крім СН напругою 35 кВ і ниж­че) і ВН і НН двообмоточних трансформаторів вибір устаткування за номінальним струмом і ошиновки за нагріванням проводиться за струмом допустимого перевантаження трансформатора, що буде установлюватися в перспективі.

Для триобмоточних трансформаторів в ланцюгах СН, напругою 35 кВ і нижче, і НН вибір устаткування і ошиновки слід проводити за стру­мом перспективного навантаження з урахуванням вимикання другого трансформатора.

2.3.3. При виборі устаткування і ошиновки комірок ПЛ 35-330 кВ за розрахунковий струм слід приймати максимально допустимий струм ПЛ за умовою нагрівання проводів при мінімальній розрахунковій темпера­турі оточуючого середовища. При цьому рекомендується враховувати допустиму перевантажувальну здібність устаткування.

При виборі устаткування і ошиновки комірок ПЛ 500-750 кВ за роз­рахунковий слід приймати струм максимального перспективного наванта­ження.

Кількість типорозмірів ошиновки РП повинна бути мінімальною.

2.3.4. На ПС з КРПЕ повинен передбачатися резерв устаткування в обсязі одної комірки на кожний клас напруги ПС як складський ре­зерв.

2.3.5. На ПС, що реконструюються, рекомендується передбачати ус­таткування аналогічне встановленому, якщо воно виготовляється.

2.3.6. При встановленні обмежувачів перенапруги (ОПН) на ПС необхідно передбачувати резервну фазу ОПН на кожному класі напруги.