Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЭС_Лебедев / метода курсовой

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
922.07 Кб
Скачать

При двох групах необхідність установки резервної фази визначається при відповідному обгрунтуванні.

Заміна фази, яка вийшла з роботи, на резервну здійснюється, як правило, шляхом перекатки.

2.2.5.Потужність трансформаторів вибирається так, щоб при відмиканні найбільш потужного з них на час ремонту або заміни, залишені в роботі, з урахуванням їх довгочасно допустимого перевантаження і резерву в мережах СН і НН, забезпечували живлення навантаження.

Зростом навантаження трансформатора понад допустимого рівня збільшення потужності ПС виконується шляхом заміни трансформаторів на більш потужні. Установка додаткових трансформаторів повинна бути обґрунтована.

Одинична потужність трансформаторів у ТП і РПк 10 кВ, які живлять мережі 0.4 кВ населених пунктів, не повинна перевищувати 630 кВ.А.

2.2.6.На ПС 35 кВ і вище повинні встановлюватись трансформатори з пристроєм регулювання напруги під навантаженням (РПН). Допускається застосування трансформаторів без РПН, якщо регулювання напруги на ПС здійснюється іншими засобами.

2.2.7.Трансформатори напругою 10 кВ приймаються з перемиканням відгалужень без збудження (ПБВ). Застосування трансформаторів з РПН повинно бути обґрунтовано.

2.2.8.При живленні електроспоживачів (крім власних потреб) від обмотки

ННавтотрансформаторів для незалежного регулювання напруги слід передбачати установлення лінійних регулювальних трансформаторів, за винятком випадків, коли рівень напруги забезпечується іншими засобами.

При живленні електроспоживачів від обмоток СН і НН триобмоткових автотрансформаторів з РПН для забезпечення незалежного регулювання напруги при наявності обґрунтування може передбачатися установка лінійних регулювальних трансформатоторів з одної із сторін трансформатора.

2.2.9.На ТП і РПк 10 кВ, від яких живляться переважно однофазні електроприймачі (в тому числі комунально-побутові ), трансформатори потужністю до 160 кВА включно рекомендується приймати із схемою з'єднання обмоток "зірка-зигзаг" с виведеною нейтраллю обмотки НН.

2.2.10.При встановленні на ПС однофазних шунтуючих реакторів 500 і 750 кВ, як правило, передбачається резервна фаза реактора на кожній напрузі. Відмова від установки резервної фази повинна бути обґрунтована.

Заміна фази реактора, що вийшла з роботи, здійснюється шляхом перекатки.

2.2.11.При встановленні в РП 10 -15 кВ струмообмежувальних реакторів міра обмеження струмів КЗ визначається з урахуванням застосування найбільш легкої апаратури, кабелів і провідників, а також допустимих коливань напруги при різкозмінних поштовхових навантаженнях.

Струмообмежувальні реактори встановлюються в ланцюгах вводів трансформаторів. Лінії, які відходять, виконуються, як правило, нереактованими.

29

2.2.12. При необхідності компенсації ємнісних струмів в мережах 10 і 35 кВ на ПС повинні установлюватися дугогасильні заземляючі реактори з плавним або ступінчатим регулюванням індуктивності.

Дугогасильні реактори 35 кВ приєднуються, як правило, до нульових виводів відповідних обмоток трансформаторів через розвилку із роз'єднувачів, що дозволяє підключати їх до будь-якого із трансформаторів. На напрузі 10 кВ дугогасильні реактори підключаються до нейтрального виводу окремого трансформатора, що підключається до збірних шин через вимикач.

2.3.Вибір високовольтного устаткування і струмоведучих частин

2.3.1.При виборі електроустаткування всіх. видів і напруг і ошиновки за номінальними параметрами необхідно враховувати нормальні експлуатаційні, післяаварійні та ремонтні режими, перевантажувальну здібність устаткування, а також умови оточуючого середовища.

2.3.2.Устаткування і ошиновка в ланцюгу трансформатора повинні вибиратися, як правило, з урахуванням установки в перспективі трансформаторів, передбачених кінцевою схемою ПС. При цьому, в ланцюгах ВН і СН триобмоточних трансформаторів (крім СН напругою 35 кВ і нижче) і ВН і НН двообмоточних трансформаторів вибір устаткування за номінальним струмом і ошиновки за нагріванням проводиться за струмом допустимого перевантаження трансформатора, що буде установлюватися в перспективі.

Для триобмоточних трансформаторів в ланцюгах СН, напругою 35 кВ і нижче, і НН вибір устаткування і ошиновки слід проводити за струмом перспективного навантаження з урахуванням вимикання другого трансформатора.

2.3.3.При виборі устаткування і ошиновки комірок ПЛ 35-330 кВ за розрахунковий струм слід приймати максимально допустимий струм ПЛ за умовою нагрівання проводів при мінімальній розрахунковій температурі оточуючого середовища. При цьому рекомендується враховувати допустиму перевантажувальну здібність устаткування.

При виборі устаткування і ошиновки комірок ПЛ 500-750 кВ за розрахунковий слід приймати струм максимального перспективного навантаження.

Кількість типорозмірів ошиновки РП повинна бути мінімальною.

2.3.4.На ПС з КРПЕ повинен передбачатися резерв устаткування в обсязі одної комірки на кожний клас напруги ПС як складський резерв.

2.3.5.На ПС, що реконструюються, рекомендується передбачати устаткування аналогічне встановленому, якщо воно виготовляється.

2.3.6.При встановленні обмежувачів перенапруги (ОПН) на ПС необхідно передбачувати резервну фазу ОПН на кожному класі напруги.

30

3.ЗАХИСТ ВІД ПЕРЕНАПРУГ І ЗАЗЕМЛЕННЯ

3.1.Кількість комплектів вентильних розрядників 10-500 кВ, їх тип і місце установки вибираються в відповідності з вимогами ПУЕ відносно допустимих відстанів між захисним апаратом і захищаємим устаткуванням і урахуванням захисних розподільчих пристроїв від прямих ударів блискавки.

Вибір кількості комплектів обмежувачів напруги 10-750 кВ і розрядників 750 кВ, їх тип і місце установки повинні вирішуватися на підставі відповідних розрахунків.

Грозозахист РП 10-500 кВ повинен виконуватись в відповідності з вимогами ПУЕ. При відхиленні реальних умов від прийнятих в ПУЕ розрахункові схеми грозозахисних РП 10-500 кВ повинні уточнюватися на підставі відповідних розрахунків.

Грозозахист РП 750 кВ повинен виконуватись на підставі розрахунків.

3.2.При приєднанні до РП 35-220 кВ тільки кабельних ліній захист устаткування ПС від грозових перенапруг за допомогою вентильних розрядників (обмежувачів перенапруги) не потрібні за винятком обмоток трансформаторів, для яких захисні апарати повинні встановлюватися за умови захисту від внутрішніх перенапруг.

3.3.При наявності на приєднаннях трансформаторів, струмообмежувальних реакторів, для захисту ізоляції устаткування вентильні розрядники повинні установлюватися на шинах 10 кВ, незалежно від наявності розрядників біля трансформаторів.

3.4.Для компенсації зарядної потужності ПЛ 500-750 кВ і обмеження, підвищення напруги понад допустимих величин слід установлювати шунтуючі реактори, які також знижують рівень комутаційних перенапруг і полегшують гасіння розрядниками дуги супроводжуючого струму.

Необхідність установки в нейтралі шунтуючого реактора компенсаційного реактора визначається розрахунком як за умов забезпечення погасання дуги в місці короткого замикання, так і за умов запобігання резонансних перенапруг в неповнофазних режимах роботи ПЛ. Компенсаційний реактор може вводитись

вроботу на заданий час автоматично при спрацюванні захистів ПЛ, або бути введеним в роботу постійно.

При довжині ПЛ 500 кВ менше 250 км і ПЛ 750 кВ менше 300 км установка компенсаційних реакторів не потрібна.

3.5.Необхідність установки вентильних розрядників (обмежувачів перенапруг) і їх тип на вводах ПЛ 330-750 кВ для обмеження комутаційних перенапруг визначається розрахунком. Для коротких ліній 330 і 500 кВ (до 200 км) установка розрядників не потрібна. Під довжиною лінії розуміється її довжина між сусідніми ПС з потужністю підпитки КЗ на шинах ІІС з боку системи вище 3 МВА. При цьому потужність, яка надходить по лінії, що розглядається, не враховується.

При відсутності розрядників на лінії та застосуванні трифазного АПВ на лінії для захисту від комутаційних перенапруг в циклі АПВ повинні встановлюватися вимірювальні трансформатори напруги електромагнітного

31

типу. При довжині лінії до 200 км достатньо наявності комплекту трансформаторів напруги електромагнітного типу з одного кінця.

3.6.На вводах обмоток вищої напруги трансформаторів 750 кВ, а також на вводах шунтуючих реакторів 500 і 750 кВ повинні встановлюватися вентильні розрядники комбінованого типу або обмежувачі перенапруг.

3.7.В нейтралі обмоток трансформаторів 110 кВ і вище, які в процесі експлуатації можуть бути изольовані від землі, повинні установлюватися комутаційні апарати (з ручним або автоматичним управлінням) і захищені розрядниками чи спеціальними обмежувачами перенапруг .

3.8.Заземляючий пристрій ПС виконується з додержанням вимог ПУЕ і системи державних стандартів з безпеки праці.

3.9.При потребі, як міроприємство для зниження опору заземляючого пристрою ПС рекомендується спорудження виносного заземлення з додержанням наступних вимог:

3.9.1.Виносний заземлювач споруджується в місцях з низьким питомим опором ґрунту і недоступних для частого перебування людей і тварин (заболочені місця, занедбані ділянки луків, заплави річок, водойми, ставки, упадини з сипкими відкладами).

3.9.2.Виносний заземлювач виконується у виді горизонтального контура (з вертикальними заземлювачами або без них) в формі багатокутника з тупими або закругленими кутами і прокладаються на глибині не менше 1 м.

Для ПС напругою 10-35 кВ виносний заземлювач допускається виконувати як багатокутник будь-якої форми або як променеві заземлювачі і прокладати на глибині не менше 0,5 м.

3.9.3.З'єднання виносного заземлювача з конструкцією заземляючого пристрою ПС здійснюється за допомогою горизонтальних заземлювачів, а також повітряними або кабельними лініями. Віддалення виносного заземлювача від штучного заземлювача ПС при їх з'єднанні горизонтальними заземлювачами не повинно перевищувати 0,5 км, а при з'єднанні повітряними або кабельними лініями - 2 км.

Кількість горизонтальних заземлювачів повинно бути не менше двох. Прокладка їх здійснюється на глибині не менше 1 м. Кількість і перетин проводів або жил кабелю вибирається, виходячи із вимог, щоб подовжній опір лінії був менше опору виносного заземлювача.

3.9.4.При улаштуванні виносного заземлювача повинні бути передбачені заходи з захисту людей і тварин від ураження електричним струмом в наслідок дотику до його струмоведучих неізольованих частин. Для цього необхідно, щоб лінія була ізольована від землі на напругу не меншу напруги на заземляючому пристрої і виключити можливість дотику до провідника, який з'єднує лінію з виносним заземлювачем.

Кабельна лінія повинна підключатися до локального заземлювача під землею. Місце з'єднання кінця кабелю з заземлювачем з метою захисту від корозії повинно ізолюватися.

3.10.Тросові громовідводи ПЛ 110 кВ і вище, як правило, приєднуються до заземлених конструкцій ЗРП або закритої ПС. Тросові громовідводи ПЛ 35

32

кВ дозволяється приєднувати до заземлених конструкцій ЗРП при тих же умовах, як і для ВРП.

Якщо за умов опору землі в грозовий період і площі заземляючого контуру ПС приєднання тросів до заземлених конструкцій ЗРП не допускається, то захист останнього прогону ПЛ може здійснюватись за допомогою стрижневого громовідводу, що встановлюється на ближній до ЗРП опорі або біля опори.

3.11.У будівлях закритих ПС по внутрішньому периметру стін приміщень, де є устаткування, що підлягає заземленню, повинні прокладатися магістралі заземлення, до яких приєднується все електроустаткування та металоконструкції. Зазначені магістралі слід приєднувати зварюванням до закладних виробів, з'єднаних з арматурою несучих колон будівлі. Закладні вироби повинні бути виконані на колонах на кожному поверсі, де є устаткування, що підлягає заземленню. На першому або цокольному поверсі закладні вироби з'єднуються зварюванням із заземляючим контуром ПС.

3.12.При неможливості використання арматури залізобетонних колон будівель в якості елемента заземляючого пристрою, магістралі заземлення, що прокладаються по стінах кожного поверху будівлі, повинні об'єднуватися вертикальними магістралями заземлення, які прокладаються по стінах будівель

зверхнього поверху до відмітки, заземляючого контуру і з'єднаними з ним. Зазначені вертикальні магістралі слід одночасно використовувати як елемент струмопроводу, з'єднуючий грозоприймальну сітку або громовідводи на даху будівлі з заземляючим контуром.

3.13.На першому поверсі або в підвалі будівлі закритої ПС при

відсутності залізобетонної підлоги і наявності там устаткування в межах його розміщення покладаються подовжні та поперечні штаби. Їх прокладання повинно виконуватися безпосередньо в землі або бетоні при заливанні ним підлоги.

Спеціального вирівнювання потенціалу на другому і більш високих поверхах закритої ПС не потрібно.

3.14.В проектах ПС з вимикачами, які мають ємнісне шунтування дугогасячого пристрою або відокремлювач, повинні передбачати заходи і улаштування з відвернення явищ ферорезонансу, які спричиняють пошкодження трансформаторів напруги електромагнітного типу.

3.15.При установленні на ПС 110 кВ і вище апаратури на мікроелектронній і мікропроцесорній елементній базі необхідно передбачати заходи з обмеження імпульсних і ВЧ завад у вторинних колах.

33

4.ВЛАСНІ ПОТРЕБИ

4.1.Електроприймачами власних потреб є електроприймачі, розміщені, як правило, на території ПС.

Живлення сторонніх електроприймачів від мережі власних потреб ПС 35 кВ і вище не допускається.

4.2.Джерелами живлення власних потреб ПС 35 кВ і вище є: трансформатори власних потреб; акумуляторні батареї; автоматизовані дизель-електричні станції;

системи гарантованого електроживлення.

4.3.На ТП 10 кВ електроприймачі власних потреб живляться від збірних шин 0,4 кВ, а на РПк 10 кВ - від трансформаторів власних потреб.

4.4.На ПС 35 кВ і вище слід установлювати не менше двох трансформаторів власних потреб.

На ПС 330 кВ і вище слід передбачати автоматичне резервування живлення власних потреб від незалежного джерела живлення.

На двотрансформаторних ПС 35-750 кВ в початковий період їх роботи з одним трансформатором необхідно встановлювати два трансформатори власних потреб з живленням одного із них від незалежного джерела живлення.

На двотрансформаторних ПС 35-220 кВ з постійним оперативним струмом

впочатковий період їх роботи з одним трансформатором при відсутності на них СК, повітряних вимикачів і примусової системи охолодження трансформаторів допускається установлювати один робочий трансформатор власних потреб. У цьому випадку другий трансформатор власних потреб повинен бути змонтованим і включеним в схему ПС.

Для однотрансформаторних ПС живлення другого трансформатора власних потреб забезпечується від незалежного джерела живлення.

При підключенні одного із трансформаторів власних потреб до зовнішнього незалежного джерела живлення необхідно виконувати перевірку на предмет відсутності недопустимого зсунення фаз.

4.5.Схеми власних потреб ПС повинні передбачати приєднання трансформаторів (щита) власних потреб до різних джерел живлення (вводів різних трансформаторів, різних секцій РП і т.і.).

На ПС з постійним оперативним струмом (в тому числі при наявності шаф керування оперативним струмом ШКОС) трансформатори власних потреб повинні приєднуватися до шин РП 10-35 кВ, а при відсутності РП 10-35 кВ - до обмотки НН силових трансформаторів.

На ПС із змінним або випрямленим оперативним струмом трансформатори власних потреб повинні приєднуватися на ділянці між вводами НН основного трансформатора і його вимикачем. На ПС 35 кВ із змінним оперативним струмом допускається приєднання трансформатора власних потреб до живлячої лінії 35 кВ до вимикача.

34

Не допускається приєднання трансформаторів власних потреб до силових трансформаторів чи обмоток силових трансформаторів, від яких живляться навантаження з різкозмінним ударним навантаженням.

4.6.Розрахункове навантаження для визначення потужності трансформаторів власних потреб повинне вибиратися у відповідності з навантаженнями в різних режимах роботи ПС, з урахуванням коефіцієнта попиту. При цьому допускається використання перевантажувальної здатності трансформаторів, працюючих в схемах з неявним резервуванням і тільки на ПС з постійним чергуванням персоналу.

При застосуванні на ПС випрямних пристроїв живлення соленоїдів включенням вимикачів потужність трансформаторів власних потреб повинна вибиратися з урахуванням їх перевантажувальної здібності при протіканні короткочасного струму включення вимикача з найбільш потужним електромагнітом включення або групи вимикачів при ЧАПВ. У цьому режимі допустиме подвійне перевантаження трансформатора власних потреб.

4.7.Трансформатори власних потреб 10-35 кВ приймаються, як правило, з перемиканням відгалужень без збудження.

Допускається, при відповідному обґрунтуванні, установка трансформаторів з РПН чи застосування інших засобів регулювання, або стабілізації напруги.

4.8.Для мережі власних потреб змінного струму необхідно приймати напругу 380/220 В з заземленою нейтраллю.

4.9.В залежності від конкретних умов на ПС може бути один, два і більше щитів 330/220 В власних потреб змінного струму.

На ПС 330 кВ і вище допускається як додаткові щити власних потреб використовувати КТП 10/0,4 кВ зовнішньої або внутрішньої установки.

Розміщення щитів власних потреб здійснюється за принципом територіальної близькості до приймачів власних потреб і зручності їх обслуговування.

4.10.Шини 380/220 В щита власних потреб секціонуються нормально відімкненими автоматичними вимикачами з улаштуванням АВР двосторонньої дії.

4.11.Електроприймачі власних потреб, відмикання яких призводить до часткового або повного відмикання ПС, до аварії або пошкодження основного устаткування, повинні мати живлення від різних секцій щит 380/220 В з АВР. Відновлення живлення приймачів власних потреб, які допускають короткочасну перерву в електропостачанні (наприклад, до приїзду виїзної бригади), допускається передбачувати вручну.

4.12.В закритих РП і в інших приміщеннях з технологічним устаткуванням слід передбачати щитки змінного і постійного (при наявності акумуляторної батареї) струму з розетками і клемами для можливості приєднання випробовувальних і налагоджувальниих установок, зварювальних апаратів і ін.

4.13.Освітлення ПС поділяється на робоче і аварійне.

Робоче освітлення включає в себе загальне стаціонарне, ремонтне і місцеве

35

освітлення. Аварійне освітлення передбачається тільки на ПС з оперативним постійним струмом.

Ремонтне освітлення слід передбачати в приміщеннях з технологічним устаткуванням від розеточної мережі 12 В, що живиться від стаціонарних трансформаторів.

В ТП і РПк 10 кВ як ремонтне освітлення допускається використовувати переносні освітлювальні прибори напругою до 12 В,

Місця встановки і схема підключення мережі аварійного освітлення приймаються у відповідності з вимогами ПУЕ.

5.ОПЕРАТИВНИЙ СТРУМ

5.1.На ПС повинен вживатися постійний, випрямлений і змінний оперативний струм.

Для всіх приєднань РП 10 кВ і вище на ПС повинен вживатися, як правило, один вид оперативного струму. На ПС, що реконструюються, коли система оперативного струму на діючій частині ПС не може бути використана для устаткування, що заново установлюється, допускається використання змішаної системи оперативного струму.

5.2.Приміщення ПС, що призначені для ремонту і технічного обслуговування пристроїв релейного захисту та автоматики, повинні мати вводи від усіх систем оперативного струму, що застосовуються на ПС.

5.3 Живлення оперативних кіл всіх приєднань ПС 35 кВ і вище, повинні бути "кільцевими" (двобічними) з секціонуючим неавтоматичним комутаційним апаратом.

5.4. На ПС, обладнаних електромагнітним блокуванням, незалежно від виду оперативного струму повинні передбачатися випрямні установки для живлення кіл цього блокування.

5.5. Постійний оперативний струм з живленням від акумуляторних батарей повинен застосовуватися:

на ПС 330-750 кВ;

на ПС 110-220 кВ з розподільчими пристроями цих напруг із збірними шинами;

на ПС 110-220 кВ з повітряними вимикачами незалежно від схеми РП цих напруг;

на ПС з КРПЕ; на ПС 110-220 кВ з кількістю масляних вимикачів з електромагнітними

приводами більше двох, а з пружинними або пневматичними приводами - більше трьох.

На ПС 110-220 кВ без вимикачів на ВН чи з кількістю вимикачів 110-220 кВ не більше трьох допускається використання постійного оперативного струму з живленням від шаф ШКОС:

при використанні високочастотної апаратури захисту і протиаварійної автоматики на вимикачах 110-220 кВ;

36

при використанні високочастотної апаратури прийому і передачі відключаючих імпульсів.

Живлення електромагнітів включення вимикачів з електромагнітними приводами в даних випадках здійснюється від випрямних пристроїв.

5.6. Як джерело постійного оперативного струму для ПС використовуються акумуляторні батареї напругою 220 В, що працюють в режимі постійного підзаряду.

На ПС 110-330 кВ з постійним оперативним струмом повинна установлюватися одна акумуляторна батарея. При відповідному обґрунтуванні допускається установка двох акумуляторних батарей на ПС 330 кВ.

На ПС 500 і 750 кВ повинні установлюватися дві акумуляторні батареї з роздільним живленням від них основних і резервних захистів елементів ПС, дубльованих пристроїв ПА і протипожежної автоматики, а також кіл керування основних і додаткових електромагнітів відмикання вимикачів. При цьому резервування всього навантаження однієї батареї від іншої, як правило, не передбачається.

5.7.Для підзаряду, а також післяаварійного заряду кожної акумуляторної батареї слід застосовувати два комплекти автоматизованих випрямних пристрої. Для первинного формування пластин повинна передбачатися можливість їх паралельного включення.

5.8.Кількість елементів і ємність акумуляторної батареї повинні вибиратися виходячи із наступних умов:

5.8.1.В кінці півгодинного аварійного розряду батареї:

напруга на затискачах найбільш потужного електромагніту вмикання найбільш віддаленого вимикача не повинна бути в момент вмикання нижче мінімально допустимої;

напруга на шинах, від яких живляться пристрої релейного захисту, автоматики і телемеханіки, при вмиканні ближнього до акумуляторної батареї вимикача з найбільш потужним електромагнітом вмикання або одночасним відмиканням групи вимикачів не повинна бути меншою 0,8 номінальної напруги;

напруга на затискачах електромагнітів відмикання вимикачів будь-якого приєднння від дії установлених на них захистів повинна бути нижче мінімального значення, при якому забезпечується відмикання вимикачів з номінальним часом.

5.8.2. В режимі постійного підзаряду і дозаряду:

напруга на пристроях релейного захисту, автоматики і телемеханіки не повинна перевищувати 1,05 номінального значення;

напруга на затискачах вмикаючих електромагнітів ближнього до акумуляторної батареї вимикача не повинна перевищувати 1,05 номінального значення;

напруга на затискачах електромагнітів відмикання вимикачів, при одночасному відмиканні максимально можливої кількості вимикачів ПС (робота УРВВ, спрацьовування захисту шин і т.і.) повинна бути не нижчою

37

мінімального значення, при якому забезпечується відмикання вимикачів з номінальним часом. При цьому напруга на шинах живлення пристроїв релейного захисту, автоматики і телемеханіки повинна бути не нижчою 0,8 номінального значення.

5.8.3. При використанні акумуляторних батарей для резервного електроживлення засобів передачі інформації ємність їх повинна бути

достатньою для живлення цього навантаження на протязі 1 години на ПС з двостороннім живленням і на протязі 2 годин - на ПС з одностороннім живленням. При цьому необхідно враховувати коефіцієнт одночасності використання засобів зв'язку.

5.9.Схема щита постійного струму повинна забезпечувати його ремонтоздатність без відмикання акумуляторної батареї.

5.10.На ПС з постійним оперативним струмом слід застосовувати змінний оперативний струм на панелях щитів власних потреб, а також для щитів компресорних, насосних та інших допоміжних установок.

5.11.Змінний оперативний струм повинен застосовуватися:

на ПС 35 кВ без вимикачів з боку ВН і з використанням з боку НН вимикачів з пружинними приводами, можливе використання з боку НН вимикачів вводу і секційного зв'язку з електромагнітними приводами;

на ПС 35 кВ з масляними вимикачами 35 і 10 кВ з пружинними приводами;

на ТП і РПк 10 кВ.

5.12. Джерелами змінного оперативного струму використовуються: трансформатори власних потреб;

шини 0,4 кВ - на ТП 10 кВ, а також на РПк 10 кВ, при установленні на них силових трансформаторів;

трансформатори власних потреб, що приєднуються до шин РП 10 кВ РПк 10 кВ без силових трансформаторів;

трансформатори напруги, що приєднуються до живлячої лінії 35 кВ до вимикача;

трансформатори струму, що живлять кола релейного захисту; попередньо заряджені конденсатори.

5.13.Живлення мережі оперативного змінного струму від шин власних потреб повинно здійснюватися через стабілізатори з напругою на виході 220 В.

5.14.При змінному оперативному струмі живлення відмикаючих електромагнітів незалежного живлення повинно здійснюватись від попередньо заряджених конденсаторів. Попередньо заряджені конденсатори використовуються як дублююче джерело оперативного струму при роботі релейного захисту і автоматики.

Для живлення вмикаючих електромагнітів приводів вимикачів застосовуються випрямні пристрої.

5.15.Випрямлений оперативний струм повинен вживатися:

на ПС 35 кВ без вимикачів з боку ВН, коли вимикачі з боку НН застосовані з електромагнітними приводами;

38

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке ЭС_Лебедев