7. Методи навчання

Оскільки предметом дисципліни є усна й писемна форми ділового спілкування у межах ділового, наукового і публіцистичного стилів, специфіка курсу полягає в тому, що він спиратиметься на розмежування культурного і політичного аспектів життя мови. Основним його завданням буде не тільки вміння класифікувати і складати документи, але й розуміння стильового різномаїття національної мови, усвідомлення мети спілкування у різних сферах суспільного і громадського життя.

Новий підхід до предмету зумовлює докорінні зміни методичних принципів і прийомів при викладанні дисципліни.

По-перше, українська мова стає не одним з теоретичних предметів, які треба знати, аби скласти відповідний іспит, а найважливішою допоміжною дисципліною, яка здатна здійснювати функції управління в сучасних умовах, де правильне і психологічно виважене спілкування має цілком матеріальні наслідки.

По-друге, головною складовою навчального процесу стає формування вмінь. Знання при цьому націлені на практику усного і писемного спілкування у реальних ситуаціях. На кінцевому етапі саме вміння підлягають контролю (як правило, у вигляді тестів), бо вони є базою для подальшого набуття відповідних навичок у процесі професійної діяльності.

Такий підхід цілком вписується у концепцію європейського розвитку напрямів сучасної освіти – Болонську декларацію, яка значною мірою зумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації і самореалізації в цьому світі.

Теоретичне розширення матеріалу навчання, з одного боку, і практична спрямованість курсу, з іншого, потребують нових методичних принципів побудови курсу:

– концентричності у подачі навчального матеріалу;

– системності і порівняльності у підходах до опису мовних явищ;

– теоретичної спрямованості навчальної дисципліни на соціальні проблеми мовознавства і мовну політику;

– практичності мовленнєвої підготовки;

– регіональної і культурно-мовної зумовленості у підходах до подачі й інтерпретації мовних явищ.

Основними організаційними формами вивчення дисципліни, практичні заняття, самостійна робота та контрольні заходи у вигляді тестового контролю та заліку.

Основним засобом засвоєння навчального матеріалу є самостійна робота. Проміжні результати одержаних під час самостійної роботи знань слухач може контролювати шляхом відповідей на питання для самоконтролю і тестового самоконтролю (в останньому випадку надається ключ правильних відповідей).

Практичні заняття покликані перевести знання у площину вмінь і проконтролювати ці вміння за допомогою тестового контролю.

Заліки й екзамен (модульний контроль) є підсумковою формою контролю засвоєння знань і формування вмінь, передбачених робочою програмою.

8. Методи контролю

При викладанні навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» використовуються такі методи контролю:

1. Поточне тестування або поточне опитування з усіх тем усіх змістових модулів програми.

2. Оцінка якості і своєчасності виконання СРС для відповідної теми.

3. Три письмових модульних контролів – МК1 і МК2, що проводяться згідно з графіком навчального процесу.

Поточне тестування або поточне опитування проводиться під час практичних і лабораторних занять.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати з кожної теми показана в таблиці у підрозділі 12.1 «Приклад розподілу балів, які отримують студенти при семестровій атестації на підставі результатів двох модульних контролів» програми дисципліни. Максимальна сумарна кількість балів, які студент може отримати при поточному тестуванні або опитуванні складає 30 балів за темами залікових модулів МК1, МК2 і МК3.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати при виконанні письмової частини залікових модулів МК1, МК2 складає 29 балів з кожного модуля і 35 балів із залікового модуля МК3.

Підсумкова оцінка з дисципліни за шкалами ECTS і національною виставляється на підставі сумарної кількості балів, які набрав студент у відповідності до таблиці «Шкала оцінювання: національна та ECTS».

PS1: У таблиці 9.2 показано приклад розподілу балів, які отримують студенти, при семестровій атестації у формі екзамену.

PS2: У таблиці 9.3 показано приклад розподілу балів, які отримують студенти, при семестровій атестації у формі заліку.