1. Витрати системи оподаткування.

У цих умовах знижується регулюючий ефект, виникають деструктивні ефекти.

Уряд стягує крім надзвичайно високого податку ще бюрократичний, мафіозний і інформаційний податки.

У цих умовах крива Леффера стає більш опуклою, тобто продовжується період зростання податкових потінь, коли ставка легального податку вже перевищує критичний рівень.

2. Посилення економічної кризи.

В ході трансформації неминучий період, коли не повністю демонтовані інструменти командно-адміністративної економіки стають приградою для ринкових процесів, що об'єктивно розвиваються.

А з іншого боку, елементи ринку, вбудовані в неринкову систему, викликають негативні ефекти.

3. Посилення соціальної нестабільності.

Економічний спад породжує посилення соціальної нестабільності економіки, що супроводжується посиленням недовір'я уряду.

Формування ринку праці приводить до відкритого безробіття, яке є додатковим чинником нестабільності.

4. Розпад нормативних систем (аполінг).

Відбувається розпад не тільки законного порядку, але і традиційних підходів.

Тема 9. Структурна перебудова національної економіки

1. Основні види структури н. е.

2. Структурний аналіз н. е.

3. Напрямки зміни структури національного виробництва.

Структура н.е. – комплекс внутрішніх зв'язків між її основними елементами: галузями, секторами, регіонами, формами власності, а також окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, які пов'язані між собою системою розподілу праці.

Основні види структури:

1. Відтворювальна структура – співвідношення окремих компонентів валового випуску по вартості і матеріально-речовинному складу. Схематично її можна уявити так:

вартість

Валовий випуск засоби виробництва

матеріально-речовинна

форма споживчі товари

Засоби виробництва створюються за рахунок валових інвестицій, що складають суму амортизації та чистих інвестицій.

Споживчі товари аналізують за наступними основними групами:

• продовольчі товари,

• продукція легкої промисловості,

• товари культурно0побутового призначення,

• будівельні товари,

• транспортні засоби.

Оцінка цього виду структури передбачає врахування такого показника, як норма накопичення, який розразовується як відношення чистих інвестицій до валового випуску, помножене на 100 %. Норма накопичення менша за 25 % вважається достатньою для розвитку економіки.

2. Галузева структура – характеризує співвідношення валового випуску окремих галузей.

3. Регіональна структура – співвідношення випуску за окремими адміністративно-економічними районами

Напрямки змін структури національного виробництва:

А Зміни в структурі виробництва.

У 30-ті роки XX ст. було виділено 3 сектори н. е.:

I. Первинний: добувні галузі і сільське господарство.

II. Вторинний : оброблювальні галузі.

III. Третинний : сфера послуг.

У кінці XX ст. структурні зміни в н. е. вимагали виділення в третинному секторі ще 2 сигментів:

Четвертинного – сектор, що забезпечує ринкові трансакції. Він включає:

• торгівлю,

• фінансові послуги,

• страхування,

• операції з нерухомістю.

П'ятиричний сектор, до якого відносять:

• охорона здоров'я,

• освіта,

• наукові дослідження,

• державне управління.

У сучасній економіці спостерігаються наступні тенденції:

1. зростання сфери послуг.

2. Високі темпи зростання п'ятиричного сектора.

3. З'являються нові види діяльності, змінюється структура ринку праці.

Однак розміри промислового виробництва продовжують зростати і відбувається перенос вторинного сектору в менш розвинуті країни.

Б. Зміни у характері ресурсів та продукта.

В індустріальний період панування матеріального виробництва, багатство нації обмежувалося ресурсами. Вибір ресурсів визначався типом державного устрою:

• натуральне господарство передбачає вибір на основі традицій та звичаїв,

• у розвинутому ринку головним завданням є зміни набору відтворювальних ресурсів,

• у постіндустріальному суспільстві головним стає необмежений ресурс – культура.

Основні властивості культурних благ:

1. Загальність (доступні кожному, їх неможливо знищити).

2. На зміну масвидним ресупсам приходять унікальні.

3. Споживання культурних благ не знищує їх, а розширюють сферу їх впливу.

4. Ринкову ціну визначити неможливо.

С. Зміна змісту та хатакреру праці.

Доіндустріальний та індустріальтний типи економіки базуються на репродуктивному змісті праці, головними характеристиками яких є:

а) виробництво матеріальних благ

б) можливість відчуження результата від дічльності

в) мотиви базуються на утилітарних потребах і цінностях

г) праця підкорена розподілу праці і системі машин.

У постіндустріальній економіці формується творча діяльність в основі якої лежить діалог між суб'єктами. Творча діяльність має 2 сторони:

а) створення предмеиів світової культури,

б) саморозвиток особистості.

Стимули діяльності базуються на внутрішніх мотивах.

Змінюється співвідношення між робочим і вільним часом.