Питання для самоконтролю:

1. Дайте поняття підприємницької діяльності.

2. Які ознаки підприємництва?

3. Які принципи здійснення підприємницької діяльності?

4. Які обмеження для здійснення підприємницької діяльності встановлені законом?

5. Чим обмежується втручання держави у підприємницьку діяльність?

6. Яка діяльність вважається підприємницькою та які її характерні ознаки?

7. Яких суб’єктів підприємницької діяльності виділяє законодавство України?

8. Чи вважається підприємницькою діяльністю створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи?

9. Які обмеження для фізичних осіб щодо здійснення підприємницької діяльності передбачені законодавством?

Тема 3. Правове становище підприємств

1. Юридичні особи

Основну частину суб’єктів підприємницької діяльності становлять юридичні особи, які є штучно створеними утвореннями, що можуть самостійно від свого імені виступати в майновому обігу, набувати цивільних прав та обов’язків.

Юридичними особами визнаються організації, що створені і зареєстровані у встановленому законом порядку, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих прав і нести обов’язки (наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю), бути позивачами і відповідачами в суді.

Ознаки юридичної особи:

• Організаційна єдність. Характеризується наявністю стійких взаємозв‘язків між членами (учасниками, акціонерами) юридичної особи. Проявляється у певній ієрархії органів управління (внутрішньою структурою) і регламентації відносин між учасниками юридичної особи. Завдяки цьому воля окремих членів юридичної особи трансформується в єдину волю юридичної особи. Виражається в установчих документах, законодавстві.

• Реєстрація відповідно до вимог чинного законодавства, що полягає у легалізації того чи іншого виду юридичної особи з боку державних органів, що здійснюють державну реєстрацію.

• Майнова відокремленість. Майно юридичної особи відокремлене від майна її членів або учасників (засновників). Може належати юридичній особі на праві власності чи іншому речовому праві. Наприклад, господарські товариства є власниками свого майна, а майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності, але закріплене на праві господарського відання чи оперативного управління.

• Самостійна майнова відповідальність. Юридична особа відповідає самостійно за своїми зобов’язаннями своїм майном. Засновники (учасники) не відповідають за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями засновників (учасників), якщо інше не передбачено законодавством або установчими документами. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов‘язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа несе відповідальність за такими зобов‘язаннями учасників (засновників), тільки у разі подальшого схвалення їхніх дій відповідним органами юридичної особи.

• Наділення цивільною правоздатністю та дієздатністю. Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов‘язки (правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (наприклад, право на приватне життя). Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно - з моменту реєстрації.

• Наявність можливості виступати позивачем і відповідачем у суді надає право захищати свої права та відповідати за своїми зобов‘язаннями.

• Участь у цивільному обігу від власного імені (найменування).

Юридична особа повинна мати власне найменування, відмінне від найменувань інших суб’єктів, яке містить вказівку на її організаційно-правову форму. Найменування установи повинно містити інформацію про характер її діяльності (стаття 90 ЦКУ).

Юридична особа, крім повного, може мати скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування (частина друга статті 90 ЦКУ). Фізична особа-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім‘я. Порядок використання фірмового найменування встановлюється главою 43 ЦКУ та статтею 159 ГКУ.

Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення .

Поряд з організаціями, що мають права юридичних осіб, існують також організації, які не наділяються такими правами. Наприклад, відповідно до статті 8 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” громадяни мають право створювати релігійні громади, що є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об‘єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Релігійна громада повідомляє про своє створення державні органи, однак таке повідомлення не є обов‘язковим.