Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦИИ.doc
Скачиваний:
150
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
517.63 Кб
Скачать

3.4 Порядок укладання трудового договору.

У відповідності з Конституцією і КЗОП забороняється необгрунтована відмова в прийомі на роботу, а також любе пряме чи не пряме обмеження прав чи встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні змін чи припиненні трудового договору в залежності від походження, соціального і матеріального становища расової чи національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства в тій чи іншій профспілці, місця проживання, роду і характеру занять. Не законна відмова може бути оскаржена в суді. Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суди розглядають позови про укладення трудового договору не тільки в випадках, коли власник зобов'язаний був укласти трудовий договір (наприклад з молодими спеціалістами направленими на роботу; працівниками, запрошеними на роботу по переводу; виборними працівниками, після закінчення терміну їх повноважень; працівниками, у яких є право повторного прийому на роботу; інвалідів і неповнолітніх направлених на підприємство в рахунок броні; особи які були звільненні в зв'язку з призивом на строкову службу в армію, направлені на роботу за кордон і повернулись на це підприємство), а також у випадках коли особа вважає, що їй відмовлено в укладанні трудового договору, наперекір гарантіям, що записані в КЗОП.

Слід зауважити, що відмову в прийомі на роботу вагітним жінкам, жінкам що мають дітей у віці до трьох років, одиноким матерям, що мають дитину до 14 років, чи дитину інваліда, власник повинен оформити письмово. Така відмова може бути оскаржена в судовому порядку (ст.184 КЗОП). Відмова в прийомі на роботу вагітної жінки чи матері з грудною дитиною, пониження зарплати чи звільнення жінки з роботи з цих мотивів, веде до кримінальної відповідальності посадової особи у вигляді виправних робіт на строк до двох років ст. 134 КК України.

Забороняється відмова в прийнятті на роботу громадян-пенсіонерів ст. 11 Закону України «Про основи соціального захисту ветеранів праці та інших осіб похилого віку в Україні від 16 грудня 1993р.

Забороняється відмова в прийомі на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, що закінчила середню школу, професійні учбово-виховні заклади, а також осіб молодше 18 років направлених в рахунок броні.

Така відмова може бути оскаржена в суді. В той же час законодавство вводить і певні обмеження. Власник може вводити обмеження по сумісній роботі на підприємстві, установі осіб, що являються близькими родичами-подружжя батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, якщо зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підконтрольні або підзвітні один одному. На державних підприємствах такі обмеження являються обов'язковими. Вказані обмеження не поширюються на працівників, що обіймають виборні посади, спеціалістів сільського господарства, робітників плавскладу суден річкового фронту лікарів, наукових і педагогічнихробітників, артистів, художників, музикантів державних театрів, спеціалістів лісового водного господарства, працівників освіти, що працюють в сільській місцевості і деякі інші категорії працівників.

Трудовий договір, як правило укладається в письмовій формі. В певних випадках письмова форма трудового договору є обов'язковою: при організованому наборі працівників; при укладені контракту; у випадку коли працівник наполягає на укладені трудового договору неповнолітнім; при укладені трудового договору з фізичною особою і т.д.

В письмовій формі укладається трудовий договір з працівниками діяльність яких зв'язана державною таємницею. В письмовій формі укладається трудовий договір научасть в оплачуваних громадських роботах. Трудовий договір в якому є зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці також укладається в письмовій формі.

Слід сказати, що письмова форма трудового договору в нинішніх умовах є найбільш оптимальною. Її значення росте в зв'язку з розширенням договірного регулювання праці, розширеннямправ підприємств як в регулюванні власне трудових відносин, так і відносин по додатковому соціальному забезпеченню своїх працівників.

Письмова форма передбачає детальний виклад обов'язків як працівника, так і роботодавця по забезпеченню трудового договору.

Письмовій трудовий договір складається у двох примірниках і підписується сторонами. Він може бути скріплений печаткою підприємства.

Правильне оформлення трудового договору слід означити як внесення власником чи уповноваженим ним органом у відповідні документи, що мають право визначення для працівника точних відомостей про нього і його роботу у відповідності з діючим законодавством і досягнутою угодою, а також в обумовленні строки.

Можна окреслити такі етапи оформлення трудового договору:

  1. подання працівниками заяви про прийняття на роботу з представленням всіх необхідних документів;

  2. візи певних посадових осіб і резолюція власника або посадової особи, що має право прийому на роботу;

  3. видання власником чи уповноваженим ним органом наказу про прийом на роботу на основі досягнутої угоди;

  4. пред'явлення наказу працівнику під розписку;

  5. внесення в трудову книжку запису про прийом на роботу, який включає в себе всі необхідні елементи, оформлення трудової книжки працівникам, що поступають на роботу вперше, видання робітникам, а також службовцям, праця яких оплачується за розрахунковими книжками;

  6. ознайомлення власником чи уповноваженням їм працівника під розписку в особистій картці органом.

Слід зауважити що контракт, як особливий вид трудового органу завжди заклечається в письмовій формі незалежно від того, в усній чи письмовій формі укладено трудовий договір, вимагається ще видання наказу (розпорядження) керівника про прийом на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівник фактично був допущенний до роботи.

При укладенні договору працівник повинен пред'явити паспорт, чи інший документ, що підтверджує особу, трудову книжку, документ про освіту (спеціальність, кваліфікація, справку про стан здоров'я).

Забороняється вимагати дані про партійну, релігійну, національну належність походження. Забороняється при прийомі на роботу вимагати дані про прописку.

Забороняється укладати договір з громадянином, якому дана робота протипоказана за станом здоров'я. Законодавством передбачено перелік робіт прийом на які дозволяється тільки після обов'язкового медичного огляду працівника (ст. 26 Закону України "Про забезпечення санітарної і епідемічної безпеки населення"). У відповідності з статтею 31"Основ законодавства України про охорону здоров'я" Кабінет Міністрів України затвердив перелік професій і видів діяльності, для яких являється обов'язковим первинний (перед допуском до роботи ) і періодичний профілактичний наркологічний огляд для певних категорій працівників. До них відносяться працівники підприємств, установ, організацій, які під час виконання своїх трудових обов'язків повинні використовувати нафту, бензин, спирт етиловий; працівники фармацевтичних підприємств, аптечних установ незалежно від відомчої приналежності і форм власності; анестезіологи, медичні працівники; працівники, що виконують роботи з вибуховими речовинами; працівники підприємств, котрі в своїй роботі отримали і можуть використовувати зброю, в тому числі працівники воєнізованої охорони, незалежновідвідомчого підпорядкування;водії транспортних засобів, працівники громадянської авіації, пілоти - любителі, працівники, що забезпечують рух поїздів; плаваючий складводного транспорту, особи, що вступають на службу воргани внутрішніх справ (МВС), державної налогової інспекції; таможню, СБУ, збройні сили, в тому числі ті що призиваються на строкову військову службу.( Постанова Кабміну України від 6 листопада 1997р №1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення".

При укладанні трудового договору сторонами може бути передбачено проходження іспитового строку для перевірки відповідності працівника роботі, яку він буде виконувати. Така умова повинна передбачена в наказі про прийом на роботу. В період проходження іспитового строку на працівника розповсюджується законодавство про працю. Іспитовий строк не може бути більше 3 місяців для інженерно-технічних працівників, а в окремих випадках до 6 місяців за згодою профспілки; для робітників до одного місяця. Якщо працівник під час іспитового строку був відсутній на роботі з поважних причин, то іспитовий строк продовжується на певну кількість днів. Іспитовий строк обчислюється в календарних днях.

Не проводять іспитовий строк: працівники, яким не виповнилося 18 років, молоді робітники після закінчення профтехучилищ; звільненні в запас з строкової служби; інваліди, направленні на роботу з рекомендаціями медико-соціальної експертизи; при переведенніна інше підприємство; при прийомі по конкурсу; при прийомі на роботу в другій місцевості.

Власник не має права продовжити іспитовий строк навіть при згоді працівника. Коли закінчився іспитовий строк і працівник продовжує працювати, він вважається таким що пройшов іспитовий строк і його звільнення можливе лише на загальних підставах. Якщо під час проходження іспитового строку була встановлена невідповідність працівника роботі. То власник має право розірвати трудовий договір.

В цьому випадку працівник звільняється без згоди профкому підприємства.

Після укладання трудового договору перед допуском до роботи власник повинен-роз'яснити працівнику його права і обов'язки і проінформувати під розписку про мови праці на робочому місці, де він буде працювати, існування шкідливих і небезпечних виробничих факторів, промислові наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в тяжких умовах у відповідності з діючим законодавством і колективним договором, ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку і колективним договором; визначити працівнику робоче місце, забезпечити необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничій санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки.

Працівник зобов'язаний особисто виконувати доручену йому роботу; і не має права передовіряти її виконання другій особі.