МУ КП Теплоснабжение 2009 / МУ КП Теплоснабжение 2009
.pdfелектричного обладнання що застосовуються у конкретних умовах. До цього ж виду теплового навантаження відноситься постачання парою чи гарячою водою тваринницьких приміщень, пов'язане із утриманням тварин, кормоприготуванням, тепловою обробкою молока й інших продуктів тваринництва.
Розрахунок робиться по збільшеним нормам витрати теплоносія, для відповідних видів споживачів.
У даному розрахунку прийнято, що всі види цих споживачів забезпечуються злегка перегрітою парою, що надходить з редукційно-охолоджувальної установки (рисунок 2.1) з наступними параметрами: тиск пари, що надходить з котлоагрегатів на технологічні потреби Pпт=1,39 кПа; ентальпія hпт =2636 кДж/кг.
2.3.1 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на технологічні потреби ремонтних майстерень та автогаражів, розраховується по формулі:
Qт.р.м. =0, 278ϕ Дт.р.м. (hп.т – k п.к. hп.к), |
(2.11) |
де ϕ - коефіцієнт попиту на теплоту (ϕ=0,6);
– витрата пари на ремонтні майстерні (по завданню), кг/год.; hп.т. - ентальпія пари, що витрачається на технологічні потреби
(hп.т =2636 кДж/кг);
hп.к - ентальпія конденсату, що повертається (hп.к = 280 кДж); kп.к - коефіцієнт повернення конденсату (kп.к =0,7).
2.3.2 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на теплову обробку кормів:
Qт.к.= 0,278 β Σ mk nk dk hп.т./24, |
(2.12) |
де β - коефіцієнт нерівномірности споживання теплоти на технологічні потреби впродовж доби (β=4);
nk - число тварин даного виду (по завданню), шт;
mk - кількість корму, що підлягає тепловій обробці у добовому раціоні, кг/доб.;
dk - питома витрата пари, що витрачається на обробку кормів, кг/кг; hп.т - ентальпія використання пара, кДж/кг (hп.т. =2636 кДж/кг).
11
Рисунок 2.1 – Принципова теплова схема теплопостачання:
1 – котельний агрегат; 2 – споживач гострої пари; 3 – водонагрівач мережний води; 4 – охолоджувач конденсату; 5 – мережний насос; 6 – підживлюючий насос; 7 – редукційна установка; 8 – підігрівник повітря в системі вентиляції; 9 – редукційно-охолоджувальна установка; 10 – споживач пари на технологічні потреби; 11 – конденсатний бак; 12 – конденсатний насос; 13 – споживач гарячої води; 14 – підігрівник в системі гарячого водопостачання; 15 – живильний насос (відцентровій); 16 – живильний насос (паровій); 17 – фільтр хімводоочистки; 18 – підігрівник хімічно-очищеної води; 19 – деаератор.
12
Вихідні дані і результати розрахунків по тепловій обробці кормів зведені у таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 Відомості про споживання теплоти у тваринницькому секторі господарства
|
Вид корму в раціонах тва- |
nk, |
mk, |
dk |
hпт |
nkmkdkhпт |
|
|
рин та витрата теплоти |
шт |
кг/доб |
кг/кг |
кДж/кг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Солома у раціоні корів |
|
4 |
0,32 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Корнеплоди у раціоні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свиноматок |
|
5 |
0,17 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свиней на відгодівлі |
|
6,7 |
0,17 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Концентріровані корми у раціоні: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
корів |
|
8,5 |
0,23 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свиноматок |
|
3 |
0,23 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свиней на відгодівлі |
|
1,46 |
0,23 |
2636 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарна витрата теплоти |
Х |
Х |
Х |
Х |
|
|
|
Σ nk mk dk hпт |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3.3 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на пастерізацію молока визна- |
||||||
чається по формулі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Qт.м.=0,278 МмСм (t"м – t’ м), |
(2.13) |
де Мм- маса молока, що обробляється у пастерізаторі (по завданню), кг/год.;
См- теплоємність молока См=3,94 кДж/(кг К);
t’м - температура молока до пастерізаціі, (у охолодженого t’м=5оС,); t” м - температура молока після пастерізації (t” м=85оС ).
2.3.4 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на пропарювання молочних
фляг: |
|
Qт.ф.=0, 278 dф nф hпт, |
(2.14) |
де dф - витрата на пропарювання однієї фляги (dф=0,2 кг); |
|
nф - кількість фляг, що пропарюються впродовж однієї години (за за-
13
вданням);
hпт - ентальпія пари, що використовується, (hп.т =2636 кДж/кг); Результати розрахунків по витратам теплоти і теплоносіїв зведені у таб-
лицю 2.4.
Таблиця 2.4. Максимальні й розрахункові витрати теплоти по всім видам теплового навантаження
Максимальні чи розра- |
Втрата теплоти (Q) |
|
хункові значення |
|
|
Позначення |
Значення, Вт |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
Максимальна витрата теплоти на опалення будинків |
||
|
|
|
житлових |
Qоп.ж |
|
суспільних |
Qоп.сусп |
|
гаражу |
Qоп.г |
|
ремонтних майстерень |
Q оп.р.м |
|
корівників |
Q оп.к |
|
свинарників-маточників |
Qоп.с.м |
|
свинарників- |
Q оп.с.в |
|
відкормочників |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарна максимальна |
Qоп=Qоп.ж+ Qоп.сусп.+ |
|
витрата теплоти на опа- |
+ Q оп.г.+ Qоп.р.м+ Qоп.к+ |
|
лення будинків |
+Qоп.м.с.+Qоп.с.в. |
|
Максимальна витрата теплоти на вентиляцію будинків |
||
|
|
|
суспільних |
Qв.сусп |
|
гаражу |
Qв.г |
|
ремонтних майстерень |
Q в.р.м |
|
корівників |
Q в.к. |
|
свинарників-маточників |
Q в.с.м. |
|
свинарників- |
Q в.с.в. |
|
відкормочників |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарна максимальна |
Qв= Qв.сусп.+Qв.р.м. + |
|
витрата теплоти на вен- |
|
|
+Qв.г+Qв.к.+Qв.с.м.+Qв.с.в. |
|
|
тиляцію будинків |
|
|
|
|
14
|
|
Продовження таблиці 2.4 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
|
|
|
|
Розрахункова витрата теплоти на гаряче водопостачання |
|||
|
|
|
|
житлових та суспільних |
Qг.в.жл. |
|
|
будинків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виробничих будинків |
Qг.в.в. |
|
|
тваринницьких ферм |
Qг.в.т |
|
|
Сумарна розрахункова |
Qг.в.=Qг.в.жл. + |
|
|
витрата теплоти на га- |
|
|
|
+ Qг.в.в + Qг.в.т. |
|
|
|
ряче водопостачання. |
|
|
|
|
|
|
|
Розрахункова витрата теплоти на технологічні потреби |
|||
|
|
|
|
майстерень та гаражів |
Q т.р.м. |
|
|
кормоприготування |
Qт.к. |
|
|
обробка молока |
Qт.м. |
|
|
обробка молочних фляг |
Q т.ф. |
|
|
Сумарна розрахункова |
Qт=Q т.р.м +Q т.к + |
|
|
витрата теплоти на тех- |
|
|
|
+Q т.м +Q т.ф |
|
|
|
нологічні потреби |
|
|
|
|
|
|
|
Розрахункова витрата теплоти |
|
||
на міжгосподарські виробничі підприємства |
|
||
|
|
|
|
в зимовий період (Вт) |
Qм.п.з. |
|
|
в літній період (Вт) |
Qм.п.л |
|
|
3 ВИБІР ТЕПЛОНОСІЯ ТА КОТЕЛЬНИХ АГРЕГАТІВ
Згідно СНИП 11-36-73 «Теплові мережі. Норми проектування» при централізованому теплопостачанні для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і, в міру можливості, для технологічної мети в якості теплоносія повинна використовуватися вода.
Через те, що котельна обслуговує окрім житлового сектора виробничі об'єкти, що вимагають пару для технологічних потреб, у даному розрахунку передбачається використання двох теплоносіїв - води та пари.
15
Вода прийнята в якості теплоносія у системах опалення і гарячого водопостачання житлових, суспільних та виробничих будинків.
Пара відповідних параметрів прийнята для теплопостачання міжгосподарськихпромислових підприємств, повітрвонагрівальних приладів системи вентиляції, а також для забезпечення тепловго навантаження, пов'язаного із технологічними процесами в майстернях, гаражах системах кормоприготування й на тваринницьких фермах.
З метою уніфікації теплового обладнання котельної, здешевлення його монтажу, експлуатації та ремонту у даному проекті передбачається установка декількох парових котлів однієї марки, що забезпечують парою (гострою та дроселірованою) технологічне навантаження, нагрів води та повітря відповідно в системах опалення та вентиляції.
Виходячи з характеристик заданих теплових споживачів і принципової теплової схеми, приймається установка парових котлів марки ДКВР-4-13-250 (додаток 8).
Встановлена теплова потужність котельної приймається рівною розрахунковому тепловому навантаженню для зимового періоду, тобто:
Qвст= Qp, |
(3.1) |
Qвст - сумарна теплова потужність, всіх котлів, встановлених у котель- |
|
ній, Вт; |
|
Qp - сумарні максимальні та розрахункові витрати теплоти для всіх спо- |
|
живачів, Вт. |
|
Числове значення Qp (без врахування обліку теплопостачання міжгоспо- |
|
дарських промислових підприємств) визначається зі співвідношення: |
|
Qp =1, 2 (Qоп +Qв +Qг.в. +Qт ), |
(3.2) |
де Qоп, Qв, Qгв, Qт - відповідно максимальні й розрахункові витрати теплоти (див. табл. 2.4.).
Потребна кількість котельних агрегатів визначається зі співвідношення:
n= Qp/Q ка , |
(3.3) |
де Qка - теплова потужність котельного агрегату, Вт (котлоагрегат ДКВР-
16
14-13-250 характеризується значенням Q ка =2, 91.106 Вт).
Взаданому господарстві заздалегідь приймається установка трьох котельних агрегатів (з урахуванням забезпечення безперебійного теплопостачання при проведенні планових ремонтів окремих агрегатів, а також в аварійних ситуаціях).
Взимовий період при трьох водночас працюючих з повним навантаженням агрегатах, витрата теплоти (Вт) на постачання міжгосподарських промислових підприємств приймається у розмірі 80% різниці між сумарною номінальною тепловою потужністю трьох котельних агрегатів та розрахунковим тепловим навантаженням. Відповідно з цим:
Q м.п.з.=0,8·(3 · Qк.а.- Qр), |
(3.4) |
де Qк.а - теплова потужність одного котельного агрегату (для котлоагрегата марки ДКВР-4-13-250 значення Qк.а =2,91.106 Вт);
Qр - розрахункове теплове навантаження для зимового періоду, Вт. Розрахункове теплове навантаження котельної в літній період (без вра-
хування обліку теплопостачання міжгосподарських промислових підприємств) включає в себе споживання теплоти на технологічні потреби і гаряче водопостачання. Чисельне значення цього навантаження визначається по формулі:
Qр.л.=1,2 (Qт+Qг.в.л. ), |
(3.5) |
де Qт - сумарна розрахункова витрата теплоти на технологічні потреби, |
|
Вт ( табл. 2.4); |
|
Qг.в.л - сумарна розрахункова витрата теплоти на гаряче водопостачан- |
|
ня у літній період, Вт. |
|
Величина Qг.в.л визначається зі співвідношення: |
|
Q г.в.л =0,65 · Q г.вжл +0,82 (Q г.в.в.+Q г.в.т.), |
(3.6) |
Витрата теплоти (Вт) на постачання міжгосподарських промислових під- |
|
приємств в літній період визначається по формулі: |
|
Qм.п.л. =0, 7 · ( 3 · Q к.а – Q р.л), |
(3.7) |
17
4 РОЗРОБКА СХЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ТА ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
Теплова схема системи теплопостачання розробляється виходячи з величини і характеру теплового навантаження, типу та кількості котлоагрегатів і інших конкретних умов у відповідності із завданням.
Загальними вимогами до теплових схем є: можливо мала початкова вартість, мінімальні експлуатаційні витрати, надійність при різноманітних режимах роботи, а також у аварійних ситуаціях [4].
Виходячи з цих вимог у даному проекті прийнята теплова схема, що передбачає закриті водяні мережі для забезпечення теплового навантаження на опалення, вентиляцію й гаряче водопостачання.
Теплове навантаження міжгосподарських підприємств задовольняється гострою парою безпосередньо з котлів.
Тепловий розрахунок робиться з метою визначення витрат і температур робочих тіл у відповідних елементах теплової схеми, що необхідно для підбору діаметрів трубопроводу, визначення основних розмірів теплообмінної апаратури, вибору оптимальних режимів роботи. Розрахунок базується на розв'я- занні рівнянь матеріального й теплового балансу відповідного елементу теплової схеми.
4.1 Установка для підігріва повітря у системі вентиляції
Для підігріва повітря у системі вентиляції в даному проекті прийняті опалювально-вентиляційні агрегати марки АПВС 50-30 з паровим та водяним обігрівом, об'єднані в одну установку з послідовним сполученням по потоку гріючих теплоносіїв (рис. 4.1.).
Рекомендовані значення тиску гріючої пари (перегрітої) Рп.п.в.=296 кПа, температури гріючої води tг.в. =1300 оС [2]. Гріючу пару передбачаєься одержувати шляхом дроселювання гострої пари з котлів у редукційнній установці 7 (рис. 2.1). Для гріючої води використовується конденсат, що виходить з агре-
18
гатів з паровим обогрівом. Конденсація відбувається при тиску Рп.п.в = 296 кПа, якому відповідає температура конденсата (граіючої води) tг.в=130 0С. На виході з агрегату з водяним обігрівом температура цієї води приймається рівною tх.в. = 70 0С [2].
повітря
Рис. 4.1 Установка для підігріву повітря в системі вентиляції:
1 – редукційна установка; 2 – опалювально – вентиляційний агрегат з паровим підігрівом; 3 – опалювально – вентиляційний агрегат з водяним підігрівом.
Витрата гріючої пари (кг/с) визначається з рівняння теплового балансу
всієї установки по формулі: |
|
Дв=10-3 Qв/[(hп.п – 4,19 t х.в.)η в.а] |
(4.1.) |
де Qв - сумарна максимальна витрата теплоти на вентиляцію будинків
(табл. 2.4.);
hп.п - ентальпія гріючої пари (hп.п =2940 кДж/кг);
tх.в - температура води на виході з агрегатів з водяним підігрівом
(tх.в=700 С);
ηв.а. – ККД комплекту вентиляційних агрегатів (ηв.а.=0,96) [2].
19
4.2 Установка для підігріва мережевої води у системі опалення
Установка складається з пароводяного підігрівача мережевої води 1 та охолоджувача конденсата що виходить із цього підігрівача 2 (рис. 4.2).
Рис. 4.2 Установка для підігріву мережевої води в системі опалення: 1 – паро – водяний підігрівач мережевої води; 2 – охолоджувач конденсату.
4.2.1 Витрата мережевої води (кг/с), дорівнює подачі мережевого насосу
визначається з рівняння теплового балансу водогрійної установки: |
|
Mмер.в. Cв (tп - tо) =10-3 Qоп |
(4.2) |
Звідси: |
|
M мер.в. =10-3 Qот /[Cв (tп - tо )], |
(4.3) |
де Qоп - сумарна максимальна витрата теплоти на опалення,Вт (табл. 2.4.);
Cв - масова теплоємність води (4,19 кДж/(кгК));
tп - температура води магістралі, що подає (tп=150 0С);
20