Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МУ КП Теплоснабжение 2009 / МУ КП Теплоснабжение 2009

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
742.35 Кб
Скачать
Дт.р.м.

електричного обладнання що застосовуються у конкретних умовах. До цього ж виду теплового навантаження відноситься постачання парою чи гарячою водою тваринницьких приміщень, пов'язане із утриманням тварин, кормоприготуванням, тепловою обробкою молока й інших продуктів тваринництва.

Розрахунок робиться по збільшеним нормам витрати теплоносія, для відповідних видів споживачів.

У даному розрахунку прийнято, що всі види цих споживачів забезпечуються злегка перегрітою парою, що надходить з редукційно-охолоджувальної установки (рисунок 2.1) з наступними параметрами: тиск пари, що надходить з котлоагрегатів на технологічні потреби Pпт=1,39 кПа; ентальпія hпт =2636 кДж/кг.

2.3.1 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на технологічні потреби ремонтних майстерень та автогаражів, розраховується по формулі:

Qт.р.м. =0, 278ϕ Дт.р.м. (hп.т – k п.к. hп.к),

(2.11)

де ϕ - коефіцієнт попиту на теплоту (ϕ=0,6);

– витрата пари на ремонтні майстерні (по завданню), кг/год.; hп.т. - ентальпія пари, що витрачається на технологічні потреби

(hп.т =2636 кДж/кг);

hп.к - ентальпія конденсату, що повертається (hп.к = 280 кДж); kп.к - коефіцієнт повернення конденсату (kп.к =0,7).

2.3.2 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на теплову обробку кормів:

Qт.к.= 0,278 β Σ mk nk dk hп.т./24,

(2.12)

де β - коефіцієнт нерівномірности споживання теплоти на технологічні потреби впродовж доби (β=4);

nk - число тварин даного виду (по завданню), шт;

mk - кількість корму, що підлягає тепловій обробці у добовому раціоні, кг/доб.;

dk - питома витрата пари, що витрачається на обробку кормів, кг/кг; hп.т - ентальпія використання пара, кДж/кг (hп.т. =2636 кДж/кг).

11

Рисунок 2.1 – Принципова теплова схема теплопостачання:

1 – котельний агрегат; 2 – споживач гострої пари; 3 – водонагрівач мережний води; 4 – охолоджувач конденсату; 5 – мережний насос; 6 – підживлюючий насос; 7 – редукційна установка; 8 – підігрівник повітря в системі вентиляції; 9 – редукційно-охолоджувальна установка; 10 – споживач пари на технологічні потреби; 11 – конденсатний бак; 12 – конденсатний насос; 13 – споживач гарячої води; 14 – підігрівник в системі гарячого водопостачання; 15 – живильний насос (відцентровій); 16 – живильний насос (паровій); 17 – фільтр хімводоочистки; 18 – підігрівник хімічно-очищеної води; 19 – деаератор.

12

Вихідні дані і результати розрахунків по тепловій обробці кормів зведені у таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 Відомості про споживання теплоти у тваринницькому секторі господарства

 

Вид корму в раціонах тва-

nk,

mk,

dk

hпт

nkmkdkhпт

 

 

рин та витрата теплоти

шт

кг/доб

кг/кг

кДж/кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

 

 

Солома у раціоні корів

 

4

0,32

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корнеплоди у раціоні:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

свиноматок

 

5

0,17

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

свиней на відгодівлі

 

6,7

0,17

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Концентріровані корми у раціоні:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

корів

 

8,5

0,23

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

свиноматок

 

3

0,23

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

свиней на відгодівлі

 

1,46

0,23

2636

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумарна витрата теплоти

Х

Х

Х

Х

 

 

 

Σ nk mk dk hпт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.3 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на пастерізацію молока визна-

чається по формулі:

 

 

 

 

 

 

 

 

Qт.м.=0,278 МмСм (t"м – t’ м),

(2.13)

де Мм- маса молока, що обробляється у пастерізаторі (по завданню), кг/год.;

См- теплоємність молока См=3,94 кДж/(кг К);

t’м - температура молока до пастерізаціі, (у охолодженого t’м=5оС,); t” м - температура молока після пастерізації (t” м=85оС ).

2.3.4 Розрахункова витрата теплоти (Вт) на пропарювання молочних

фляг:

 

Qт.ф.=0, 278 dф nф hпт,

(2.14)

де dф - витрата на пропарювання однієї фляги (dф=0,2 кг);

 

nф - кількість фляг, що пропарюються впродовж однієї години (за за-

13

вданням);

hпт - ентальпія пари, що використовується, (hп.т =2636 кДж/кг); Результати розрахунків по витратам теплоти і теплоносіїв зведені у таб-

лицю 2.4.

Таблиця 2.4. Максимальні й розрахункові витрати теплоти по всім видам теплового навантаження

Максимальні чи розра-

Втрата теплоти (Q)

хункові значення

 

 

Позначення

Значення, Вт

 

 

 

1

2

3

Максимальна витрата теплоти на опалення будинків

 

 

 

житлових

Qоп.ж

 

суспільних

Qоп.сусп

 

гаражу

Qоп.г

 

ремонтних майстерень

Q оп.р.м

 

корівників

Q оп.к

 

свинарників-маточників

Qоп.с.м

 

свинарників-

Q оп.с.в

 

відкормочників

 

 

 

 

 

 

Сумарна максимальна

Qоп=Qоп.ж+ Qоп.сусп.+

 

витрата теплоти на опа-

+ Q оп.г.+ Qоп.р.м+ Qоп.к+

 

лення будинків

+Qоп.м.с.+Qоп.с.в.

 

Максимальна витрата теплоти на вентиляцію будинків

 

 

 

суспільних

Qв.сусп

 

гаражу

Qв.г

 

ремонтних майстерень

Q в.р.м

 

корівників

Q в.к.

 

свинарників-маточників

Q в.с.м.

 

свинарників-

Q в.с.в.

 

відкормочників

 

 

 

 

 

 

Сумарна максимальна

Qв= Qв.сусп.+Qв.р.м. +

 

витрата теплоти на вен-

 

+Qв.г+Qв.к.+Qв.с.м.+Qв.с.в.

 

тиляцію будинків

 

 

 

14

 

 

Продовження таблиці 2.4

 

 

 

 

1

2

 

3

 

 

 

Розрахункова витрата теплоти на гаряче водопостачання

 

 

 

 

житлових та суспільних

Qг.в.жл.

 

 

будинків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виробничих будинків

Qг.в.в.

 

 

тваринницьких ферм

Qг.в.т

 

 

Сумарна розрахункова

Qг.в.=Qг.в.жл. +

 

 

витрата теплоти на га-

 

 

+ Qг.в.в + Qг.в.т.

 

 

ряче водопостачання.

 

 

 

 

 

Розрахункова витрата теплоти на технологічні потреби

 

 

 

майстерень та гаражів

Q т.р.м.

 

 

кормоприготування

Qт.к.

 

 

обробка молока

Qт.м.

 

 

обробка молочних фляг

Q т.ф.

 

 

Сумарна розрахункова

Qт=Q т.р.м +Q т.к +

 

 

витрата теплоти на тех-

 

 

+Q т.м +Q т.ф

 

 

нологічні потреби

 

 

 

 

 

Розрахункова витрата теплоти

 

на міжгосподарські виробничі підприємства

 

 

 

 

в зимовий період (Вт)

Qм.п.з.

 

 

в літній період (Вт)

Qм.п.л

 

 

3 ВИБІР ТЕПЛОНОСІЯ ТА КОТЕЛЬНИХ АГРЕГАТІВ

Згідно СНИП 11-36-73 «Теплові мережі. Норми проектування» при централізованому теплопостачанні для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і, в міру можливості, для технологічної мети в якості теплоносія повинна використовуватися вода.

Через те, що котельна обслуговує окрім житлового сектора виробничі об'єкти, що вимагають пару для технологічних потреб, у даному розрахунку передбачається використання двох теплоносіїв - води та пари.

15

Вода прийнята в якості теплоносія у системах опалення і гарячого водопостачання житлових, суспільних та виробничих будинків.

Пара відповідних параметрів прийнята для теплопостачання міжгосподарськихпромислових підприємств, повітрвонагрівальних приладів системи вентиляції, а також для забезпечення тепловго навантаження, пов'язаного із технологічними процесами в майстернях, гаражах системах кормоприготування й на тваринницьких фермах.

З метою уніфікації теплового обладнання котельної, здешевлення його монтажу, експлуатації та ремонту у даному проекті передбачається установка декількох парових котлів однієї марки, що забезпечують парою (гострою та дроселірованою) технологічне навантаження, нагрів води та повітря відповідно в системах опалення та вентиляції.

Виходячи з характеристик заданих теплових споживачів і принципової теплової схеми, приймається установка парових котлів марки ДКВР-4-13-250 (додаток 8).

Встановлена теплова потужність котельної приймається рівною розрахунковому тепловому навантаженню для зимового періоду, тобто:

Qвст= Qp,

(3.1)

Qвст - сумарна теплова потужність, всіх котлів, встановлених у котель-

ній, Вт;

 

Qp - сумарні максимальні та розрахункові витрати теплоти для всіх спо-

живачів, Вт.

 

Числове значення Qp (без врахування обліку теплопостачання міжгоспо-

дарських промислових підприємств) визначається зі співвідношення:

 

Qp =1, 2 (Qоп +Qв +Qг.в. +Qт ),

(3.2)

де Qоп, Qв, Qгв, Qт - відповідно максимальні й розрахункові витрати теплоти (див. табл. 2.4.).

Потребна кількість котельних агрегатів визначається зі співвідношення:

n= Qp/Q ка ,

(3.3)

де Qка - теплова потужність котельного агрегату, Вт (котлоагрегат ДКВР-

16

14-13-250 характеризується значенням Q ка =2, 91.106 Вт).

Взаданому господарстві заздалегідь приймається установка трьох котельних агрегатів (з урахуванням забезпечення безперебійного теплопостачання при проведенні планових ремонтів окремих агрегатів, а також в аварійних ситуаціях).

Взимовий період при трьох водночас працюючих з повним навантаженням агрегатах, витрата теплоти (Вт) на постачання міжгосподарських промислових підприємств приймається у розмірі 80% різниці між сумарною номінальною тепловою потужністю трьох котельних агрегатів та розрахунковим тепловим навантаженням. Відповідно з цим:

Q м.п.з.=0,8·(3 · Qк.а.- Qр),

(3.4)

де Qк.а - теплова потужність одного котельного агрегату (для котлоагрегата марки ДКВР-4-13-250 значення Qк.а =2,91.106 Вт);

Qр - розрахункове теплове навантаження для зимового періоду, Вт. Розрахункове теплове навантаження котельної в літній період (без вра-

хування обліку теплопостачання міжгосподарських промислових підприємств) включає в себе споживання теплоти на технологічні потреби і гаряче водопостачання. Чисельне значення цього навантаження визначається по формулі:

Qр.л.=1,2 (Qт+Qг.в.л. ),

(3.5)

де Qт - сумарна розрахункова витрата теплоти на технологічні потреби,

Вт ( табл. 2.4);

 

Qг.в.л - сумарна розрахункова витрата теплоти на гаряче водопостачан-

ня у літній період, Вт.

 

Величина Qг.в.л визначається зі співвідношення:

 

Q г.в.л =0,65 · Q г.вжл +0,82 (Q г.в.в.+Q г.в.т.),

(3.6)

Витрата теплоти (Вт) на постачання міжгосподарських промислових під-

приємств в літній період визначається по формулі:

 

Qм.п.л. =0, 7 · ( 3 · Q к.а – Q р.л),

(3.7)

17

4 РОЗРОБКА СХЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ТА ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

Теплова схема системи теплопостачання розробляється виходячи з величини і характеру теплового навантаження, типу та кількості котлоагрегатів і інших конкретних умов у відповідності із завданням.

Загальними вимогами до теплових схем є: можливо мала початкова вартість, мінімальні експлуатаційні витрати, надійність при різноманітних режимах роботи, а також у аварійних ситуаціях [4].

Виходячи з цих вимог у даному проекті прийнята теплова схема, що передбачає закриті водяні мережі для забезпечення теплового навантаження на опалення, вентиляцію й гаряче водопостачання.

Теплове навантаження міжгосподарських підприємств задовольняється гострою парою безпосередньо з котлів.

Тепловий розрахунок робиться з метою визначення витрат і температур робочих тіл у відповідних елементах теплової схеми, що необхідно для підбору діаметрів трубопроводу, визначення основних розмірів теплообмінної апаратури, вибору оптимальних режимів роботи. Розрахунок базується на розв'я- занні рівнянь матеріального й теплового балансу відповідного елементу теплової схеми.

4.1 Установка для підігріва повітря у системі вентиляції

Для підігріва повітря у системі вентиляції в даному проекті прийняті опалювально-вентиляційні агрегати марки АПВС 50-30 з паровим та водяним обігрівом, об'єднані в одну установку з послідовним сполученням по потоку гріючих теплоносіїв (рис. 4.1.).

Рекомендовані значення тиску гріючої пари (перегрітої) Рп.п.в.=296 кПа, температури гріючої води tг.в. =1300 оС [2]. Гріючу пару передбачаєься одержувати шляхом дроселювання гострої пари з котлів у редукційнній установці 7 (рис. 2.1). Для гріючої води використовується конденсат, що виходить з агре-

18

гатів з паровим обогрівом. Конденсація відбувається при тиску Рп.п.в = 296 кПа, якому відповідає температура конденсата (граіючої води) tг.в=130 0С. На виході з агрегату з водяним обігрівом температура цієї води приймається рівною tх.в. = 70 0С [2].

повітря

Рис. 4.1 Установка для підігріву повітря в системі вентиляції:

1 – редукційна установка; 2 – опалювально – вентиляційний агрегат з паровим підігрівом; 3 – опалювально – вентиляційний агрегат з водяним підігрівом.

Витрата гріючої пари (кг/с) визначається з рівняння теплового балансу

всієї установки по формулі:

 

Дв=10-3 Qв/[(hп.п – 4,19 t х.в.)η в.а]

(4.1.)

де Qв - сумарна максимальна витрата теплоти на вентиляцію будинків

(табл. 2.4.);

hп.п - ентальпія гріючої пари (hп.п =2940 кДж/кг);

tх.в - температура води на виході з агрегатів з водяним підігрівом

(tх.в=700 С);

ηв.а. – ККД комплекту вентиляційних агрегатів (ηв.а.=0,96) [2].

19

4.2 Установка для підігріва мережевої води у системі опалення

Установка складається з пароводяного підігрівача мережевої води 1 та охолоджувача конденсата що виходить із цього підігрівача 2 (рис. 4.2).

Рис. 4.2 Установка для підігріву мережевої води в системі опалення: 1 – паро – водяний підігрівач мережевої води; 2 – охолоджувач конденсату.

4.2.1 Витрата мережевої води (кг/с), дорівнює подачі мережевого насосу

визначається з рівняння теплового балансу водогрійної установки:

 

Mмер.в. Cв (tп - tо) =10-3 Qоп

(4.2)

Звідси:

 

M мер.в. =10-3 Qот /[Cв (tп - tо )],

(4.3)

де Qоп - сумарна максимальна витрата теплоти на опалення,Вт (табл. 2.4.);

Cв - масова теплоємність води (4,19 кДж/(кгК));

tп - температура води магістралі, що подає (tп=150 0С);

20