2 Вибір місця встановлення тп. Влаштування фундаменту та опорних конструкцій

2.1. Вибір місця встановлення підстанції

При проектуванні електропостачання місце встановлення підстанції може бути визначено за допомогою метода координат. Цей спосіб використовує, у своїй основі, положення про центр тяжіння фігури. Проводячи аналогію між масами та електричними навантаженнями координати центру тяжіння знаходяться за виразом:

; , (1)

де ,- координати розрахункового центру навантажень, см;

- максимальні (розрахункові) денні (вечірні) навантаження і-го споживача, кВт;

, - відстань на картограмі від координатних осей (xтаy) до і-го споживача, см.

Розрахунок центру навантажень ведеться лише по одному максимуму навантаження споживачів (денному чи вечірньому).

Для визначення місця розташування ТП будують картограму, яка являє собою генплан місцевості з нанесеними на ній місцями розташування споживачів із зазначенням навантажень. Початок координат та координатні осі вибирають довільно. Якщо передбачена реконструкція електропостачання сільськогосподарського об’єкту, то конфігурація розподільчих мереж та місце розташування підстанцій вже відомі. Тому будівництво нових ліній чи розукрупнення старих вирішується шляхом підключення їх до вже існуючих підстанцій.

2.2 Влаштування фундаменту та опорних конструкцій

Влаштування фундаменту визначається у кожному випадку окремим проектним рішенням.

Котловани для фундаментів бурять спеціальними бурильними машинами БКГО, ГБС. Діаметр свердлильних котлованів повинен складати 450 мм. Встановлюють стійки УСО-3А, УСО-4А. При спорудженні фундаменту КТП зрізають рослинний шар ґрунту не менше ніж на 10 см залишають пісочну основу і вкладають залізобетонні конструкції. Роботи з монтажу КТП виконують у відповідності з проектом виробництва ЕМР. КТП потужністю 25-160 кВА мають три основні способи кріплення на фундаментах: на двух типових уніфікованих стійках УСО-3А довжиною 3,5 м; на двох типових приставках ПТ – 2,2-4,25 довжиною 4,25 м; на двох Т образних фундаментах довжиною 3,6 м.

Монтажні роботи ведуться у дві стадії.

На першій стадії електромонтажники контролюють правильність установки будівельниками заставних елементів, які передбачені будівельними кресленнями, та установлюють у відповідності з проектом електроустановок конструкції для освітлювальних пунктів, що окремо монтують для панелей захисту і електричних апаратів; виконують монтаж внутрішньої мережі заземлення та приєднують вводи від заземлювачів до заставних конструкцій КТП.

Для створення заземлюючого контуру підстанції в ґрунт встановлюють вертикальні заземлювачі і риють горизонтальні траншеї для з’єднувальних провідників. Круглі сталеві вертикальні заземлювачі ввертають за допомогою спеціального пристою – ямобура.

Привезене на монтажний майданчик обладнання оглядають виявляючи дефекти, що з’явились при транспортуванні. Ціле обладнання встановлюють на підготовлений фундамент. При підготовці КТП на монтажному майданчику перевіряють комплектність технічної документації підприємства виробника (паспорт, технічне описання та інструкція з експлуатації, електричні схеми головних та вторинних кіл, експлуатаційна документація на комплектуючу апаратуру), відповідність направляючих під трансформатор (кронштейнів) і при необхідності встановлюють направляючі потрібної конструкції.