6. Тестові завдання

ТЕСТИ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ №1

1. Основоположником соціології як самостійної суспільної науки є:

1. И. Кант;

2. К. Маркс;

3. М. Спенсер;

4. О. Конт.

2. Соціологія - єдина з наук, що вивчають суспільство:

1. вроздріб;

2. за допомогою аксіологічного підходу;

3. с гуманістичної точки зору;

4. як єдину систему.

3. П. А. Сорокін є автором наступних концепцій:

1. діалектичного матеріалізму;

2. історичного матеріалізму;

3. соціальній стратифікації й мобільності;

4. суб'єктивного ідеалізму.

4. В основу марксистської типології суспільства покладені:

1. наявність писемності;

2. спосіб виробництва й форма власності;

3. ступінь соціальної диференціації;

4. характер класової боротьби.

5. Найбільш значимим об'єктом соціального життя є:

1. держава;

2. соціальна страта;

3. соціальний статус.

4. суспільство.

6. Термін «соціологія» з'явився:

1. на початку XX ст.;

2. в кінці XVIII ст.;

3. в першій половині XIX ст.;

4. в античності.

7. Соціальний закон – це …

1. об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами;

2. правила соціального пізнання, технологічний принцип вивчення об’єкта чи його предметних галузей;

3. встановлення зв'язків між основними елементами соціального об'єкта;

4. певна сукупність загальнонаукових і специфічних понять.

8. Категорії соціології – це …

1. об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами;

2. правила соціального пізнання, технологічний принцип вивчення об’єкта чи його предметних галузей;

3. встановлення зв'язків між основними елементами соціального об'єкта;

4. певна сукупність загальнонаукових і специфічних понять.

9. Соціальна структура - це ...

1. зіткнення протилежних цілей, позицій, думок;

2. набір елементів, що становлять соціальні зв'язки;

3. реально існуюча, емпірично фіксуєма сукупність індивідів;

4. стійкий зв'язок елементів у соціальній структурі.

10. Визначення «Об’єднання людей, які мають єдину територію, історію та культуру, сукупність стійких взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі їхньої практично-господарської діяльності та соціального життя» характеризує поняття:

1. держави;

2. країни;

3. нації;

4. суспільства.

11. Яка теорія найбільше повно та адекватно відображає соціальні переміщення людей?

1. теорія соціальної мобільності;

2. теорія «середнього класу»;

3. теорія класів;

4. теорія соціальної стратифікації.

12. Якого виду соціальної мобільності не існує?

1. вертикальної висхідної;

2. вертикальної низхідної;

3. горизонтальної висхідної;

4. горизонтальної.

13. Стійкі форми організації і регулювання спільної діяльності людей, або безособова форма ролей і статусів – це …

1. соціальний інститут;

2. соціальна група;

3. соціальні взаємозв’язки;

4. соціальна спільнота.

14. Сукупність індивідів, яка існує реально, визначається емпірично, характеризується відносною цілісністю є самостійним суб'єктом соціальної дії, поведінки – це …

1. соціальна група;

2. соціальний інститут;

3. соціальні взаємозв’язки;

4. соціальна спільнота.

15. Що з перерахованого не є соціальним інститутом?

1. релігія;

2. молодь;

3. держава;

4. армія.

16. Виберіть з наступного списку соціальний інститут:

1. соціальна група;

2. шкільний клас;

3. держава,

4. клас.

17. Виберіть з наступного списку соціальну спільність:

1. держава;

2. освіта;

3. релігія;

4. клас.

18. Перехід викладача в інший ВУЗ являє приклад:

1. низхідної соціальної мобільності;

2. горизонтальної соціальної мобільності;

3. внутрішньо поколінна соціальної мобільності;

4. висхідної соціальної мобільності.

19. Прикладом низхідної соціальної мобільності можна вважати …

1. підвищення на посаді;

2. зміна віросповідання;

3. звільнення за скороченням штатів;

4. зміну професії.

20. Міжпоколінну (міжгенераційна) мобільність – це …

1. фіксація зміни соціального становища конкретної людини протягом її життя;

2. зміна статусів синів щодо їхніх батьків;

3. пересування на тому ж самому соціальному рівні (тобто без зміни соціального статусу);

4. рух нагору і вниз (коли соціальний статус змінюється).

21. Соціальний статус – це ...

1. ступінь поваги до людини з боку оточуючих;

2. позиція людини в суспільстві з певним набором прав і обов'язків;

3. досягнутий рівень просування по службових сходах;

4. характер почуттів (симпатій чи антипатій), які долають до людини з боку друзів, колег і родичів.

22. Сукупність всіх статусів, що належать одному індивідові – це …

1. досягнутим статусом;

2. змішаним статусом;

3. статусним набором;

4. статусною групою.

23. Якого виду соціального статусу не існує?

1. груповий;

2. змішаний;

3. особистий;

4. що досягає.

24. Особистий статус людини визначається:

1. думкою більшості людей будь-якої соціальної групи;

2. оцінкою більшості людей малої соціальної групи;

3. оцінкою малої соціальної групи;

4. самооцінкою особистістю свого положення.

25. Існує два шляхи підвищення соціального статусу. Це – …

1. аскрипція і досягнення;

2. адаптація і досягнення;

3. досягнення і реорганізація;

4. реорганізація і аскрипція.

26. Соціальна роль – це …

1. модель поведінки, очікувана від того, хто має зазначений соціальний статус;

2. поведінка людини, що володіє відповідними правами й обов'язками;

3. положення людини в суспільстві, певне ступенем його авторитету;

4. соціальний стан індивіда, що він уважає для себе найважливішим.

27. Рольова ідентифікація – це …

1. сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами;

2. максимальне злиття індивіда з роллю;

3. зіткнення вимог декількох ролей, які виходять з певного статусу;

4. сукупність ролей, які обумовлюються статусами, що належать кожній людині.

28. Рольовий конфлікт – це …

1. сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами;

2. максимальне злиття індивіда з роллю;

3. зіткнення вимог декількох ролей, які виходять з певного статусу;

4. сукупність ролей, які обумовлюються статусами, що належать кожній людині.

29. Соціальна стратифікація – це…

1. розподіл всіх членів суспільства на групи відповідно до певної заданої системою критеріїв;

2. станова організація суспільства;

3. об'єднання людей для досягнення конкретної мети;

4. придбання людиною певного соціального статусу.

30. Соціальні норми – це …

1. сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами;

2. максимальне злиття індивіда з роллю;

3. зіткнення вимог декількох ролей, які виходять з певного статусу;

4. сукупність ролей, які обумовлюються статусами, що належать кожній людині.

31. Маргіналізація — це …

1. процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення в інший регіон чи в іншу крашу, а також переселення із села в місто або навпаки;

2. просування соціальними «сходинками» завдяки зовнішнім, не залежним від індивіда, групи властивостям

3. втрата особистістю об'єктивної належності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури;

4. процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп, їх переміщення за межі даного суспільства.