Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Складові інвестиційного проекту

2. Методи аналізу інвестиційного проекту

3. Види інвестиційних проектів

4. Реалізації інвестиційних проектів

5. Оцінка ризиків реальних інвестиційних проектів

6. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту

6.1 Графік беззбитковості

6.2 Стратегія фінансування інвестиційного проекту

7. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів

7.1 Чистий приведений дохід

7.2 Індекс дохідності

7.3 Індекс рентабельності

7.4 Період окупності

7.5 Внутрішня ставка дохідності

Висновок

Список літератури

ІІ. Практична частина

1. Основні відомості про підприємство

2. Фінансовий аналіз підприємства

3. Рекомендації та пропозиції

Додаток

Вступ

Інвестиційний проект – це викладення цілей та особливостей конкурентного інвестування й обґрунтування його доцільності. Без нього неможливо здійснювати інвестиції. Опрацювання інвестиційного проекту залежить від інвестора та чинних у країні законів.

Далі під інвестиційним проектом розуміється письмовий документ, де викладено мету, методи реалізації, опис об’єкта інвестування, фінансову діяльність інвестиції, такий проект потрібний як для власних цілей інвестора, так і для ознайомлення з намірами інвестора всіх можливих сторін.

Будь-яке підприємство в тій або іншій мірі зв'язано з інвестиційною діяльністю. На великих і середніх підприємствах практично щодня приймаються рішення інвестиційного характеру – це поточні рішення з приводу того, чи варто здобувати який-небудь новий актив, замість застарілого, чи зробити його ремонт, чи варто збільшити, або зменшити закупівлю матеріалів на даному етапі роботи і т.д.

Рішення ж більш великого плану – такі як розширення виробництва, будівництво нового будинку, із залученням кредиту і без нього, повинні прийматися на основі продуманого плану дій, при впевненості в керівника проекту в тім, що дане рішення принесе організації, у якій він працює, реальний прибуток, а не погіршить стан підприємства.

Для того, щоб бути упевненим у вдалому результаті, менеджер (керівник проекту) повинний знати основи інвестиційного аналізу і з розумінням визначити усі вихідні дані і фактори, що сприяють і протидіють уведенню того проекту в дію, а також згодом прийняти правильні рішення по проекту.

Основна проблема, таким чином, що виникає при аналізі інвестиційних проектів – проблема вибору оптимального проекту. Оцінка проекту з точки зору ризику та ймовірності – основний інструмент для цього. [8].

1. Складові інвестиційного проекту

Інвестиційний проект є частиною бізнес-плану. Останній можуть складати окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або надавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливо правильно й у дохідливій формі викласти його мету, суть інвестиційного проекту й форми його реалізації, а також кінцеві результати від здійснення інвестицій. Цей розділ бізнес-плану складається, як правило, наприкінці роботи, після визначення всіх інших напрямків діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту. До основних вимог, яких слід дотримуватись у процесі підготовки цього розділу, належать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі розділу може зробити висновок, чи відповідає даний проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо термінів реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Далі розкривається суть проекту, тобто описується загальна концепція бізнесу, його репутація в минулому та напрямки розвитку на майбутнє, а також дається характеристика продукції, зазначаються основні ринки збуту. Розмір доходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику та інші переваги, які змогли б переконати інвестора в тому, що даний бізнес вигідний і перспективний.

У цьому ж розділі слід стисло описати ступінь підготовленості даного проекту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розширення, переустаткування діючого підприємства, ступінь підготовленості проектної документації, висновки експертів про надійність об’єкта інвестування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об’єкта в експлуатацію, визначити строки окупності й повернення капіталу інвестору. При цьому слід пам’ятати, що інвестора насамперед цікавлять кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки [1, 179-180].

2.Методи аналізу інвестиційного проекту

Сучасні методи оцінки інвестиційних проектів базуються на припущені, що інвестиційний проект розробляється, базуючи на цілком визначених припущеннях щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації зробленої продукції, цін на товари, тимчасових рамок проекту. Поза залежністю від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, зв'язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначний. Це основна аксіома будь-якої підприємницької діяльності. У цьому зв'язку практика інвестиційного проектування розглядає в числі інших, аспекти невизначеності і ризику.

У світовій практиці фінансового менеджменту використовуються різні методи аналізу ризиків інвестиційних проектів. До найбільш розповсюдженим з них варто віднести:

- метод коректування норми дисконту;

- аналіз чутливості критеріїв ефективності (чистий дисконтований доход (NPV), внутрішня норма прибутковості (IRR) і ін.);

- метод сценаріїв;

- метод Монте-Карло (імітаційне моделювання);

- аналіз ймовірних розподілів потоків платежів;

- дерева рішень і ін. [8].

Одним з найновіших методів аналізу інвестиційних проектів є квантово-економичний аналіз (КЕА). КЭА – новітня методологія прогнозу, що дозволяє не передчувати, а передбачати, і визначати ті проекти і компанії, що заздалегідь неефективні і не будуть мати успіху. КЕА не тільки «обчислює» приречені проекти, але виявляє причину, по якій починання приречене, і дозволяє вибрати прийом, що може виправити положення, що створилося.

Відмінність КЕА від використовуваних у даний момент концепцій у тім, що ці методи засновані на аналізі документів бухгалтерського обліку, прогнозі показників, застосування до них аудиторського аналізу і розрахунку різних фінансових коефіцієнтів. Однак фінансовим розрахункам повинний передувати аналіз, що виявляє і відсіває апріорі неефективні і збиткові проекти.

З погляду КЕА більшість проектів гине саме тому, що їх окремі складові не відповідають один одному. Наприклад, якийсь продукт є кращим, але він не підходить для даного ринку. Або дана конкретна компанія не могла і не змогла позиціонувати даний продукт на даному ринку. Помітимо, що самі по собі і продукт, і колектив, і ринок по окремості гарні, і бізнес-аналітик дасть проектові «зелене світло». Однак компанія приречена, а інвестиція – загублена [6, 25 – 38].