2.2.3 Оцінка несучої здатності покриття аеродрому методом ікао
З 1938 р. Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) в практику експлуатації аеродромів введений новий метод представлення даних про повітряні судна (ПС) і міцність аеродромних покриттів, що отримав назву «ACN-PCN» (Aircraft Classification Number – Pavement Classification Number). ACN і PCN – набори кодів, що характеризують відповідну дію опори на покриття і несучу здатність останнього.
Суть методу полягає в зіставленні чисельних значень класифікаційного числа покриття (PCN), що характеризує несучу здатність покриття без обмеження інтенсивності руху і класифікаційного числа повітряного судна (ACN), що характеризує дію повітряного судна на штучне покриття, для встановленої стандартної міцності грунтової основи.
Існує три способи експлуатації повітряних суден для конкретного аеродрому:
Без обмежень в експлуатації, коли PCN > CAN;
З обмеженням кількості злетів і посадок;
З обмеженням за масою літака.
Навести способи експлуатації, коли повітряних суден і розрахувати для кожного літака його можливість експлуатації на аеродромі за кожним із способів.
Існуюче покриття аеродрому PCN 65/F/C/X/T.
Для цього типу покриття ACN для повітряних суден складе:
Для В 747-Р: ACN = 52.
Для Ил-62М: ACN = 67.
Для Ту-134: ACN = 16.
Для Як-42: ACN = 20.
Для Ан-12: ACN = 21.
Висновок: На аеродромі з нежорстким покриттям PCN 65/F/C/X/T без обмежень в експлуатації можуть використовуватись такі літаки: Ту-134, Як-42, Ан-12,В 747-Р.
Обмеження кількості злетів і посадок.
Якщо виконати обстеження покриттів немає можливості, обмеження в інтенсивності руху вводяться по співвідношенню PCN/ACN.
На нежорстких покриттях для ПС, що мають співвідношення 1,0 > PCN/ACN > 0,8, сумарну інтенсивність рекомендується обмежити двадцятьма літако – вильотами в добу; при 0,8 > PCN/ACN > 0,7 – п’ятьма літако – вильотами.
Разові (аварійні) посадки ПС допускається виконувати при PCN/ACN = 0,5.
Розраховуємо співвідношення PCN/ACN для повітряних суден у яких ACN перевищує PCN:
Для Ил-62М:
PCN/ACN
=
= 0,97.
Висновок: для ПС Ил-62М - сумарну інтенсивність злетів – посадок рекомендується обмежити двадцятьма літако – вильотами на добу.
Обмеження за масою літака.
Обмеження маси ПС призначають шляхом лінійної інтерполяції значень ACN між масою порожнього ПС і максимальною масою. При цьому значення PCN прирівнюють до значення ACN при одній категорії міцності основи за формулою:
Де
– маса з якою допускається експлуатація
ПС;
a) допустима маса Ил-62М:
=
163889,362
кг
2.3 Розробка технології утримання
2.3.1 Перелік робіт з утримання аеродрому
Загальні положення по утриманню і ремонту аеродромів
1. Утримання і ремонт льотних полів аеродромів (вертодромів) являють собою комплекс заходів, спрямованих на підтримку і відновлення початкових експлуатаційних якостей і забезпечення постійної експлуатаційної готовності.
2. Зміст льотних полів аеродромів (вертодромів) полягає в контролі їх технічного стану та забезпеченні готовності льотного поля для виробництва польотів.
Експлуатаційне утримання включає в себе роботи, спрямовані на забезпечення функціонального призначення елементів і споруд льотного поля, а також заходи з перевірки та оцінки їх стану, а саме: систематичний контроль (інспектування);детальний огляд, контроль, у тому числі інструментальний і виконання робіт по утриманню;виконання ремонтних робіт.
Систематичний контроль включає заходи, необхідні для перевірки і оцінки експлуатаційного стану покриттів споруд та інших елементів льотного поля, як планові, так і позапланові, тобто викликані аварійними або іншими обставинами.
Роботи рекомендується виконувати за спеціально розробленими технологічними документами (планами) із зазначенням часу і характеру виконання роботи відміткою (звітом) про виконання.
У плані повинні зазначатися: характер підготовки та вид контролю (перевірки), звіт про результати з їх оцінкою, на підставі якої вирішується питання про необхідність проведення додаткових заходів (очищення, маркування, ремонту і т. п.).
Ремонт полягає в усуненні дефектів з метою відновлення, в першу чергу, працездатності покриттів, споруд та інших елементів льотного поля, а потім і повній справності.
Поверхня аеродромних покриттів, особливо ШЗПС та майданчиків для запуску двигунів, повинна підтримуватися в такому стані, що виключало б можливість появи сторонніх предметів - продуктів руйнування покриттів.
Під працездатністю розуміється здатність покриття (споруди) або іншого елемента льотного поля аеродрому (вертодрому) виконувати задані функції, зберігаючи значення їх основних параметрів.
Під справністю розуміється такий стан покриття (споруди, елемента льотного поля), коли воно відповідає всім вимогам нормативних документів.
Якість елементів льотного поля визначається сукупністю властивостей: несучою здатністю, міцністю, рівністю, фрикційними властивостями, вологостійкістю, атмосферо стійкістю, морозостійкістю і ін.
Узагальнююче властивість якості покриттів, споруд, елементів льотного поля визначається надійністю.
У аеродромних покриттях розрізняють наступні властивості: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, надійність.
а) Довговічність – характеризується тривалістю збереження працездатності елементів аеродрому з перервами на ремонт (поточний, капітальний) до настання граничного стану. Довговічність аеродромних покриттів або інших споруд аеродрому вимірюється строком служби.
Під граничним станом розуміється такий стан, при якому експлуатація повинна бути припинена через неможливість аеродромного забезпечення польотів повітряних суден.
б) Під безвідмовністю розуміється властивість безупинно зберігати працездатність протягом заданого часу.
в) Ремонтопридатність - пристосовність покриття (споруди) або елемента льотного поля до виконання ремонту або технічного догляду.
г) Під надійністю розуміється таке узагальнююче властивість аеродромного покриття (споруди), елементу льотного поля, яке обумовлено їх довговічністю, безвідмовністю, ремонтопридатністю і забезпечує виконання заданих функцій.
В залежності від обсягу та характеру, а також можливості виконання ремонтні роботи на аеродромі (вертодромів) поділяються на поточні та капітальні. Основні положення по видах ремонту, а також методи, матеріали і технології виконання ремонтних робіт наводяться в "Керівництві з ремонту аеродромних споруд".
До поточного ремонту належать роботи із систематичного і своєчасного запобіганню елементів льотного поля та їх споруд від передчасного руйнування та зносу шляхом усунення дрібних пошкоджень і несправностей. Він підрозділяється та на плановий, проведений регулярно за планом на основі актів технічного огляду, і непередбачений.
Необхідність і призначення виду ремонту залежить від технічного стану штучних покриттів (споруд), елементів аеродрому, оцінюваного критеріями граничного стану, при яких подальша експлуатація покриттів неприпустима.
На критерій оцінки граничного стану головне вплив робить ступінь руйнування покриття, особливо його поверхневого шару, тому оцінка проводиться шляхом кількісного визначення ступеня руйнування, деформування, нерівностей та зносу покриття на момент обстеження.
Ступінь руйнування аеродромних покриття визначається на підставі їх обстеження, за результатами яких складаються акти і плани дефектів покриттів з висновком про рівень відповідності стану покриттів вимогам НГЕА і оцінкою їх технічного стану.
Для визначення технічного стану аеродромних покриттів і прогнозування строків їх служби рекомендується використовувати різні методи оцінки.
За результатами обстежень рекомендується будувати графіки залежностей значень оцінки технічного стану від часу експлуатації покриття і за допомогою екстраполяції визначити приблизний ресурс, який дозволить судити про довговічність покриття, прогнозувати його подальший стан і вчасно намітити проведення тих чи інших ремонтних заходів.
Призначення виду ремонту взаємопов'язане з термінами служби покриттів до капітального ремонту. Приблизна періодичність капітальних ремонтів покриттів наведена в "Керівництві але ремонту аеродромних споруд" і може використовуватися для планування ремонтних заходів.
Експлуатаційне утримання аеродромного покриття:
Полягає в систематичному контролі технічного стану і у забезпеченні круглорічної готовності для безпечних і регулярних польотів ПС.
Утримання аеродромних споруд виконує наступні роботи:
в теплий період року:
перевірку стану поверхні покриття і причини до них грунтових ділянок;
очистку ШЗПС, РД, МС і перонів та інших від сміття, пилу,бруду асфальтобетону і цементобетонну;
поливання покриття водою з метою зволоження поверхні для зменшення пилоутворення;
усунення води після сильних дощів;
підтримання в робочому стані;
оновлення або нанесення нових маркувальних знаків.
в холодний період року:
всі ті ж самі процедури, що й для теплого періоду (о крім паливу водою), а також сніго дотримання на підходах до літних смуг;
очищення покриття від снігу;
вивезення снігу після очищення за межі аеродрому;
усунення ожеледі;
руйнування і усунення сніго-льодових утворень;
очищення від снігу і снігодотримання на під’їзних дорогах.