- •1. Загальні принципи побудови систем
- •1.1 Поняття системи, її властивості та їх співвідношення. Прості та ієрархічні системи
- •1.3. Класифікації систем
- •Відкриті і закриті системи.
- •Цілеспрямовані системи.
- •Класифікації систем по складності.
- •1.4 Визначення й основні принципи системного підходу
- •1. Принцип пріоритету глобальної мети і послідовного просування
- •2. Принцип модульності систем
- •3. Принцип узгодження зв'язків
- •4. Усталеність систем
- •5. Принцип відсутності конфліктів між цілями окремих елементів чи підсистем і цілями всієї системи
- •1.5 Порівняльна характеристика класичного та системного підходів до формування системи
- •1.6 Основні задачі створення і дослідження систем
- •1.7. Основні етапи розробки систем
- •2. Термінологія і класифікація моделей об'єктів та систем
- •2.1 Закон і модель, їх співвідношення. Види моделей.
- •2.2 Побудова і аналіз статистичних моделей
- •2.2.1. Проведення експерименту відсіювання (вибір значущих факторів)
- •2.2.2. Вибір форми функціональної залежності
- •2.2.3. Визначення коефіцієнтів (параметрів) моделі
- •2.2.3.1 Метод найменших квадратів (мнк)
- •3. Регресійні моделі з однією змінною
- •3.1. Оцінка надійності коефіцієнтів моделі лінійної регресії
- •3.2 Приклад побудови моделі лінійної регресії
- •4. Моделі множинної лінійної регресії
- •4.1 Матрична форма моделі множинної регресії
- •4.2 Приклад побудови рівняння множинної регресії
- •4.3 Аналіз моделі множинної регресії
- •4.4 Визначення довірчих інтервалів коефіцієнтів множинної регресії
- •5. Композиція і декомпозиція складних об'єктів і систем
- •5.1 Еквівалентні перетворення моделей систем
- •1.Модель без додаткових зв’язків
- •2. Послідовне підключення моделей підсистем
- •7. Синтез оптимальних систем на основі динамічного
- •7.1 Визначення методу дп
- •7.2 Знаходження най коротшої відстані між двома вузлами на мережі доріг
- •7.3 Задачі розподілу ресурсів
- •Рішення
- •Рішення
- •9. Аналіз і синтез систем на основі імітаційного моделювання
- •9.1 Загальні питання імітаційного моделювання
- •9.2. Метод Монте-Карло
- •9.3 Види випадкових потоків
- •9.5 Імітаційне моделювання транспортних систем масового обслуговування
- •9.6 Алгоритм імітаційного моделювання смо
- •Підпрограма "Моделювання вхідного потоку"
- •Підпрограма "Моделювання вихідного потоку"
- •Підпрограма "Сортування каналів"
- •Підпрограма " Побудова діаграми №2 розподілу часових інтервалів вихідного потоку"
- •9.7. Приклад застосування програми імітаційного моделювання
- •10. Управління в організаційних системах. Принцип зворотного зв'язку
- •10.1 Основні принципи управління
- •10.1.1. Принцип управління по збуренню
- •10.1.2. Принцип управління по відхиленню (принцип зворотного зв'язку)
- •10.1.3. Принцип комбінованого управління
- •10.2 Приклад аналізу систем управління об'єктами економічного характеру
10.1.1. Принцип управління по збуренню
Основна ідея цього методу полягає не стільки в корегуванні стану об'єкту, що знаходиться під впливом багатьох збурень, а в компенсації саме їх впливу на об'єкт. Це дозволяє певним чином "захистити" об'єкт від впливу зазначених збурень.
Загальна структурна схема системи управління, що реалізує принцип управління по збуренню, представлена на рис. 10.2.
Рис. 10.2. Узагальнена реалізація принципу управління по збуренню
На рис.10.2. означені:
kλ - коефіцієнт передачі елемента зв'язку по обуренню;
kр - коефіцієнт передачі регулюючого елемента (регулятора);
- порівняльний пристрій (компаратор), що порівнює, у загальному випадку, дві будь-які величини (в даному випадку це ψ - деяке задане значення збурення, для якого розраховані параметри системи, та λИ - вимірюване значення реального збурення). Значення Ψ- у техніці часто називають завданням системи управління, або вставкою.
- вихідний сигнал компаратору, який характеризує невідповідність реального значення λИ заданому значенню Ψ. В техніці цей сигнал часто називають сигналом непогодження.
Приймемо, для простоти, що ОУ описується лінійною моделлю. Методика отримання подібних моделей нами розглядалась раніше, в попередніх розділах.
Для подібної моделі з двома вхідними змінними та однією вихідною можна записати:
Для решти елементів схеми запишемо наступні співвідношення:
З урахуванням вищезазначених рівнянь отримаємо залежність між вихідною змінною системи ψ та вхідними змінними λ та Ψ:
Нехай стан системи характеризується певними значеннями φ1;μ1; λ1. Для варіацій φ відносно φ1 можна записати:
Для спрощення записів ми замінили варіації Δφ на φ (аналогічно для Δλ і Δμ). Цей запис ми збережемо і в наступному.
З огляду на те, що , можна записати:
Щоб забезпечити незалежність φ від λ, необхідно виконати умову:
тобто .
Таким чином, знаючи коефіцієнти впливу λ і μ на значення φ (тобто величини k1 і k2 а також знаючи коефіцієнт перетворення λ -> λИ (зазвичай приймають kλ =1, якщо інформація про реальне значення λ потрапляє в систему без викривлень) можна визначити коефіцієнт регулятора kр, який забезпечить незалежність φ від λ за допомогою простої формули:
(10.1)
Слід зазначити, що лінійні моделі використовуються, як правило, для незначних варіацій змінних і з їх допомогою можна оцінювати лише варіації змінних відносно їх планових (заданих) значень.
10.1.2. Принцип управління по відхиленню (принцип зворотного зв'язку)
Цей принцип, реалізований спочатку майже одночасно в регуляторах рівня (запропоновано вперше відомим російським інженером І. Ползуновим) і в регуляторах швидкості обертів двигуна (запропоновано вперше англійським вченим Д. Уаттом), у подальшому був узагальнений американським вченим Н.Вінером як фундаментальний принцип побудови будь-яких систем (як технічних, так і організаційних та економічних).
Якщо принципи управління по збуренню характеризуються відсутністю прямого безпосереднього зв'язку між φ і μ, у відповідності з принципом управління по відхиленню зв'язок між (φ і μ повинен обов'язково мати місце.
Загальна структура системи, що реалізує даний принцип управління зображена на рис. 10.3.
Рис. 10.3. Узагальнена реалізація принципу управління по відхиленню
де: - символ алгебраїчного додавання;
к33- коефіцієнт зворотного зв'язку, що дозволяє вибирати μ з урахуванням реального значення φ.
Приймемо ту ж лінійну модель ОУ:
Оскільки сигнал зворотнього зв'язку віднімається від Ψ, тому подібний зворотній зв'язок має назву від'ємного зворотного зв'язку і є дуже поширеним елементом систем управління.
Враховуючи:
одержуємо:
(10.2)
Як випливає з цієї формули, при збільшенні значення kр вплив λ на φ зменшується, але неможливо домогтися повної компенсації цього впливу, як у системі із застосуванням принципу управління по збуренню.
Відзначимо, що як у першому, так і в другому випадку φ визначається величиною завдання ψ, тобто заданим значенням.
Щоб глибше зрозуміти роль регулятора kр розглянемо відхилення системи .
(10.3)
Очевидно, що при .
Відмітимо дуже важливий випадок систем з одиничним зворотнім зв'язком, тобто при k33=1. В цьому випадку φ=Ψ, тобто змінна, що підлягає управлінню, в системах з одиничним зворотнім зв'язком завжди дорівнює заданому значенню ψ і при його зміні має властивість їй слідувати.
На відміну від раніше розглянутої системи управління по обуренню, для системи управління по відхиленню немає необхідності вводити інформацію про збурення. Впливи кожного з них в системах зі зворотнім зв'язком послабляються в раз.
Дійсно, додавши в схему рис. 10.3 додаткове обурення λ і застосувавши відповідно модель виду
одержимо:
де: - коефіцієнт передачі системи в розімкнутому стані.
Остаточно матимемо:
(10.4)
Щоб визначити k0 , досить умовно відключити зворотній зв'язок у місці його прикладання і перемножити значення усіх послідовно з'єднаних коефіцієнтів, що входять у замкнений зворотнім зв'язком контур управління.
З формули (10.4) слідує, що точність будь-якої системи зі зворотним зв'язком підвищується, якщо збільшити коефіцієнт передачі системи в розімкненому стані (за рахунок підвищення абсолютної величини kр).