- •Тема 1 “транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування”
- •Транспортна система та її основні елементи
- •1.3. Загально існуючі схеми переміщення вантажів
- •1.4. Ефективність організації процесу перевезень
- •Тема 2 “вантажі та вантажні потоки”
- •3) За тарою вантажі розрізняють:
- •6) За ступенем небезпеки вантажі розрізняють:
- •7) За режимом перевезення та зберігання вантажі існують:
- •8) За умовами захисту від зовнішнього впливу вантажі розрізняють:
- •Вантажообіг та вантажні потоки
- •1.3. Представлення вантажопотоків
- •Тема 3 “оптимізація транспортних (вантажних) потоків”
- •1.2. Послідовність вирішення задачі оптимізації вантажопотоків
- •1.2.1. Побудова початкового (вихідного) плану закріплення вантажовідправників (вв) та вантажоотримувачів (во)
- •1.2.2. Перевірка початкового плану на оптимальність
- •1.2.3. Поліпшення початкового плану закріплення вв за во
- •1.2.4. Визначення оптимального плану закріплення вв за во
- •Тема 4 “транспортний процес.
- •1.2. Маршрути вантажних автомобільних перевезень
- •1.3. Показники, що характеризують транспортний цикл (простий цикл перевезень)
- •Тема 5 “види транспорту, що входять до складу транспортної системи”
- •1.1.2. Автомобільний транспорт
- •1.1.3. Трубопровідний транспорт
- •1.1.4. Морський транспорт
- •1.1.5. Річковий транспорт
- •1.1.6. Повітряний транспорт
- •Показники роботи транспортної мережі
- •Тема 6 “рухомий склад автомобільного транспорту” план
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу.
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу.
- •1.1. Основні типи та класифікація рухомого складу
- •1.2. Експлуатаційні властивості рухомого складу
- •Тема 7 “ автомобільні перевезення вантажів та пасажирів. Способи перевезення різних видів вантажів”
- •1.2. Перевезення масових навальних та сипучих вантажів
- •1.3. Перевезення будівельних вантажів
- •1.4. Перевезення небезпечних вантажів
- •1.5. Перевезення сільськогосподарських вантажів
- •1.6. Перевезення вантажів торгівлі
- •Тема 8 “продуктивність рухомого складу та фактори, що її визначають”
- •1.2. Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля на годинну продуктивність автомобіля у тоннах, тобто.
- •1.2.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середньої технічної швидкості, .
- •1.2.3. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від коефіцієнта використання пробігу автомобіля, .
- •1.2.4. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу простою рухомого складу під навантаженням-розвантаженням, .
- •1.2.5. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.2.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тонно-кілометрах від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Побудова характеристичного графіка (простий цикл перевезень)
- •1.4. Показники роботи рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5. Факторне дослідження годинної продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах
- •1.5.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на годинну продуктивність автомобўія у тоннах, тобто .
- •1.5.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середнього розміру завезеної партії вантажу,
- •Тема 9 “собівартість автомобільних перевезень та фактори, що її обумовлюють”
- •1.1. Виведення формули собівартості перевезення 1 тонни вантажу (простий цикл перевезень)
- •1.2. Аналіз впливу теп на собівартість автомобільних перевезень простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від коефіцієнта використання пробігу автомобіля,
- •1.2.2. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу від середньої технічної швидкості,
- •1.2.6. Залежність собівартості виконання 1 тонно-кілометру від відстані навантаженої їздки, .
- •1.3. Фактори, що впливають на собівартість перевезень при роботі на розвізних маршрутах
- •1.4. Факторне дослідження собівартості перевезень на розвізних маршрутах
- •1.4.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на собівартість перевезення 1 тонни вантажу, тобто .
- •1.4.2. Залежність собівартості перевезення 1 тонни вантажу на розвізних маршрутах від середнього розміру завезеної партії вантажу та часу перебування автомобіля у наряді .
- •Тема 10 “експлуатаційні показники використання парку рухомого складу”
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу.
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень).
- •1.1. Транспортна робота, що виконується парком рухомого складу
- •1.2. Система показників роботи парку рухомого складу (простий цикл перевезень)
- •1.2.1. Показники першої групи
- •1.2.2. Показники другої групи
- •Тема 11 “формування структури та раціональне використання парку транспортних засобів”
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •1.1. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є автомобіль відповідної вантажопідйомності.
- •1.2. Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи раціональної структури парку транспортних засобів.
- •Тема 12 “організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт на автомобільному транспорті”
- •1.2. Способи та засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
- •1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, що використовуються при виконанні автомобільних перевезень
- •Тема 13 “особливості організації та механізації навантажувально розвантажувальних робіт при перевезення різних видів вантажів”
- •1.2. Важковагові, крупногабаритні та довгомірні вантажі
- •1.3. Дрібноштучні вантажі
- •1.4. Масові сільськогосподарські вантажі
- •Тема 14 “організація сумісної роботи транспортних та навантажувально_розвантажувальних засобів як задача масового обслуговування” план
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціювання.
- •1.2. Ефективність роботи у смо.
- •1.1. Замкнена смо та показники її функціївання
- •1.2. Ефективність роботи у смо
- •Тема 15 “організація міжміських перевезень вантажів”
- •1.1. Наскрізний метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.2. Ділянковий метод організації руху при виконанні міжміських перевезень
- •1.3. Розрахунок необхідної кількості одиниць рухомого складу
Тема 2 “вантажі та вантажні потоки”
ПЛАН
1.1. Вантажі та їх класифікація.
1.2. Вантажообіг та вантажні потоки.
1.3. Представлення вантажопотоків
1.1. Вантажі та їх класифікація
Вантажами на транспорті називають усі предмети з моменту їх прийняття до перевезення до моменту передачі вантажоотримувачеві.
Машини, агрегати, деталі, сировина, продукти харчування, будівельні конструкції, папір, нафта, зерно та інші матеріали та вироби з моменту пред'явлення їх до перевезень та до моменту доставки та передачі споживачеві прийнято називати вантажем.
Транспорт виконує перевезення вантажів, різних за своїми фізико-хімічними властивостями, родом пакування та ін. Вид вантажу є одним із важливих факторів, що визначає вибір виду транспорту та типу рухомого складу, умов його експлуатації, способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та т.і. Вантажі можуть бути згруповані за рядом ознак. Вони розрізняються за галузевою ознакою та за параметрами, що характеризують умови виконання перевезень.
За галузевою ознакою розділяють:
а) вантажі промисловості;
б) вантажі будівництва;
г) сільськогосподарські вантажі;
д) вантажі торгівлі;
ж) вантажі комунального господарства;
з) поштові вантажі;
і) спеціалізовані вантажі.
За параметрами, що характеризують умови виконання перевезень, вантажі класифікуються таким чином:
1) за використанням вантажопідйомності рухомого складу розрізняють:
а) вантажі, що належать до певного класу вантажу.
Клас вантажу визначається його фізичними властивостями та способом його упаковки. Ступінь використання вантажопідйомності рухомого складу, що призначений для виконання перевезень різних видів вантажів визначається коефіцієнтом статичного використання вантажопідйомності рухомого складу, . За цими ознаками вантажі поділяють на чотири класи, а саме:
-
Клас вантажу
1
2
3
4
1,0
0,71-0,99
0,51-0,7
0,4-0,5
2) за способом виконання операцій навантаження-розвантаження розрізняють:
а) штучні вантажі, що характеризуються габаритними розмірами, масою та формою;
б) навальні вантажі, що характеризуються можливістю виконання їх навантаження та вивантаження навалом, тобто витримують падіння з висоти. Такі вантажі враховуються за об'ємом та масою (наприклвд, пісок, земля, тощо);
в) насипні вантажі, що характеризуються такими ж, як і навальні вантажі, умовами;
г) наливні вантажі, до яких відносять рідкі та напіврідкі вантажі. Для їх перевезення використовують спеціалізований рухомий склад (цистерни).
д) порошкоподібні вантажі;
є) пиловидні вантажі;
ж) газоподібні вантажі.
Перевезення останніх трьох видів вантажів потребує використання спеціалізованого рухомого складу.
3) За тарою вантажі розрізняють:
а) тарні вантажі (що перевозяться у тарі та упаковці);
б) безтарні вантажі (перевезення яких здійснюється без використання тари та упаковки);
Тара призначена для забезпечення схоронності вантажу та зберігання його від псування та ушкодження при навантаженні, перевезенні та вивантаженні. Вона повинна відповідати роду та характеру перевезеного вантажу та мати достатню міцність, яка забезпечувала б можливість застосування навантажувально-розвантажувальних механізмів, багатоярусну укладку та т.і.
Тара стандартизована в залежності від роду вантажів, що в ній перевозяться, та класифікується таким чином:
а) за формою;
б) за габаритними розмірами;
в) за матеріалом виготовлення;
г) за ступенем жорсткості;
В залежності від матеріалу виготовлення тара буває дерев'яна, скляна, металева, керамічна, текстильна, паперово-картонна та ін.
За ступенем жорсткості розрізняють такі види тари:
- тверда, наприклад ящики, бочки;
- м'яка, наприклад мішки, паки, еластичні оболонки;
- напівтверда, наприклад корзини.
Тара призначена для одноразового та багаторазового використання. В залежності від виду вентажу, який перевозиться у тарі, розрізняють такі види тари:
а) індивідуальна, що призначена для перевезення тільки одного або декількох однорідних вантажів;
б) безособова, що призначена для будь-яких вантажів.
Тара, що використовується багаторазово, пидлягає строгому обліку, та повинна бути повернена в пунк відправлення вантажу.
При перевезеннях вантажів в тарі використовують два визначення маси:
а) маса нетто - маса самого вантажу;
б) маса брутто - маса вантажу із тарою.
При перевезеннях штучних вантажів виконують їх маркування.
Маркування - це нанесення спеціальних написів або знаків на вантаж. Існують такі види маркування:
а) товарне;
б) вантажне;
в) транспортне;
г) спеціальне.
При товарному маркуванні вказують рід вантажу та назву підприємства-виготовлювача, яке і проставляє це маркування.
При вантажному маркуванні вказують назву пунктів відправлення та призначення вантажу, тобто назви вантажовідправника та вантажоотримувача.
В транспортному маркуванні вказують кількість місць в даній партії вантажу та номер товарно-транспортного документа, за яким прийняли вантаж до перевезення.
Спеціальне маркування наносять на вантаж, перевезення та зберігання якого потребує особливих умов. Це маркування виконується у вигляді умовних позначень.
Вантажне та спеціальне маркування наносить вантажовідправник, а транспортне - транспортне підприємство, яке прийняло вантаж до перевезення.
4) За наступною ознакою класифікації вантажу - за масою одного вантажного місця - розрізнють:
а) нормальні вантажі, у тому числі дрібноштучні, вагою до 250 кг, а катні вантажі - до 500 кг (бочки, катушки). Дрібноштучні вантажі уявляють собою сукупність предметів, що легко відокремлюються один від одного та не допускають навантаження навалом, наприклад цегла, кахельна плитка та т.і.
б) вантажі підвищеної маси, що складає 250 кг та більше, а для катних вантажів лежить у межах від 500 кг до 30 т;
в) важковагові вантажі, що уявляють собою штучні вантажі масою 30 т і більше.
5) За розмірами вантажі розрізняють:
а) габаритні вантажі, шо перевозяться універсальним рухомим складом;
б) негабаритні вантажі, для перевезення яких необхідними є транспортні засоби, чиї габаритні розміри перевищують встановлені норми. До негабаритних відносять вантажі (окрім будівельних), що мають розмір одного вантажного місця більше за 3,8 м по висоті або 2,5 м по ширині. Різновидністю негабаритних вантажів є довгомірні вантажі. Це такі вантажі, звисання яких над заднім бортом рухомого складу перевищує 2 м. При їх перевезенні необхідно застосовувати одновісні причепи, а при значній довжині вантажу - причепи-розпуски.