Принцип дії
Робота паливної системи живлення «Common Rail» (акумуляторної паливної системи) заключается в розподілу роботи паливного насоса та вузла впорскування палива.
Основу системи складає резервуар (акумулятор), який створює запас палива під тиском. Тиск впорскування не залежить від кількості впорскуємого палива і частоти обертання клінчатого вала двигуна. Кількість впорскуємого палива визначається водієм, а тиск впорскування розраховується блоком керування (ECU) на основі інформації від різноманітних датчиків. ECU в точно встановлений момент передає сигнал збудження до соленоїда форсунки, що є командою на початок подачі палива. Кількість впорскуємого палива визначається періодом відкриття розпилювача та тиском у системі.
Блок керування ECU отримує інформацію від датчиків:
датчик частоти обертання колінчатого вала;
датчик положення розподільного вала;
датчик положення педалі подачі палива;
датчик тиску в системі з загальним трубопроводом;
датчик температури охолоджуючої рідини;
датчик тиску повітря наддування;
вимірювач витрат повітря;
додаткові датчики.
Основне завдання системи живлення-забезпечення впорскування необхідної кількості палива в строго визначений момент та під необхідним тиском, що забезпечує оптимальну економічну роботу дизеля.
Додаткові функції забезпечують зменшення токсичності відпрацьованих газів (рециркуляція відпрацьованих газів – EGR), покращення безпеки, комфорту.
Рис. 11. Система Common Rail двигуна Peugeot DW10ATED
Концерни Daimler Benz, FIAT, PSA, Toyota, General Motors (Opel) та ряд інших випускають дизелі з паливною системою живлення Common Rail.
Рис. 12. Принципіальна схема системи живлення дизеля
Common Rail:
1 – електронний комутатор; 2 – датчики: температури мастила, температури охолоджуючої рідини, температури повітря, що всмоктується в циліндри, тиску повітря після турбокомпресора; 3 – датчик положення кулачків розподільного вала; 4 – форсунки (кожна з п’ятьома отворами); 5 – загальна паливна магістраль; 6 – паливний насос високого тиску (1350 бар при 3200 об/хв.); 7 – датчик частоти обертання колінчастого вала; 8 – электронасос для подачі палива; 9 – фільтр первинної очистки палива; 10 – паливний бак;
11 – датчик положення педалі подачі палива або навантаження на двигун;
12 – паливний фільтр; 13 – підігрівач палива;
І – паливна магістраль низького тиску;
ІІ – паливна магістраль високого тиску;
ІІІ – магістраль повернення палива;
ІV – електропровода.
Рис. 13. Загальна схема розташування компонентів системи живлення
Common Rail та принцип роботи дизеля
Рис 14. Схема створення високого тиску та впорскування
палива у циліндри дизельних двигунів
Рис. 15. Система живлення двигуна V10 TDI з роздільною подачею палива до правого та лівого блоків циліндрів і охолодженням палива, що повертається до паливного бака
Рис. 16. Система роздільного живлення правого та лівого блоків циліндрів двигуна V 10 TDI
Принцип дії
Паливо з бака електронасососами подається до паливних фільтрів,
звідки паливопідкачуючими насосами подається до розподільчих трубопроводів і насос-форсунок. Не використане паливо повертається по трубопроводах до блоку фільтрації і через охолоджувач до паливного бака.
Електронасоси створюють попередній тиск в системі. Паливні фільтри з двома фільтруючими елементами у кожному, затримують тверді частинки та воду. Паливопідкачуючі насоси забирають паливо з фільтрів та під тиском, який регулюється редукційними клапанами на рівні 8,5 бар, паливо подається до розподільних трубопроводів і насос-форсунок. Обмежувальні клапани підтримують тиск в зливній магістралі та рівні 1 бар, що дозволяє стабілізувати тиск у системі живлення. Терморегулюючий клапан перепускає підігріте паливо, яке рухається від форсунок, при низьких температурах, до паливних баків через фільтруючі елементи, що нагріваються і виключають можливість створення парафіна.
Охолоджувач палива (рідинний або повітряний) охолоджує паливо, яке повертається до паливного бака та виключає можливість пошкодження бака через перегрівання.
Рис. 17. Схема акумуляторної системи живлення автомобіля
V8 TDI CR Audi з системою впорскування Common Rail
Рис. 18. Розташування елементів системи живлення
двигуна V8 TDI CR Audi з системою впорскування Common Rail
Рис. 19. Створення пальної суміші у циліндрі двигуна V8 TDI CR Audi з системою впорскування палива Common Rail
Паливні насоси
Паливні насоси низького тиску поршневі, коловоротні, мембранні, або плунжерні, з механічним приводом від двигуна, або з електроприводом призначені для подачі палива з паливного баку до карбюратора, або до паливного насосу високого тиску. Насоси можуть розташовуватися на двигуні, або електричні у паливних баках. Паливні насоси високого тиску плунжерні, шестеренчасті, роторно-шиберні призначені для створення високого тиску палива і дозованої подачі до форсунок, або не дозованої подачі до акумуляторів.
При подачі палива до форсунок насос подає необхідні порції палива в строго визначені моменти. Тобто у кінці такту стискання.
При подачі палива у акумулятори, насос постійно підтримує необхідний тиск палива у акумуляторах, форсунки у строго визначений момент відкриваються і впорскують порцію палива у циліндр. На сучасних двигунах застосовують паливні насоси високого тиску рядні (багатосекційні), де кожна секція обслуговує свій циліндр, або розподільні (односекційні), у яких єдина секція дозує паливо і подає його під високим тиском, розподіляючи між усіма циліндрами. Крім паливних насосів високого тиску у системі живлення деяких двигунів застосовують насос-форсунки з приводом від розподільного вала.
Рис.20. Плунжерний паливний насос високого тиску двигуна автомобіля КамАЗ:
1-корпус насоса; 2-ролик штовхача; 3-вісь ролика; 4-втулка ролика; 5-пята штовхача; 6-тарілка пружини штовхача; 7-поворотна втулка; 8-плунжер; 9,15-рейки; 10-втулка плунжера; 11-нагнітальний клапан; 12-фланець корпуса секції; 13-корпус секції; 14-секція насоса; 16-важіль пружини регулятора; 17-пружина регулятора; 18-верхня кришка регулятора;
19-колектор подачі палива; 20-важіль регулятора; 21-важіль виключення подачі; 22-важіль муфти; 23-муфта; 24-утримувач вантажів; 25-ручний паливопідкачуючий насос; 26-паливний насос низького тиску; 27-пружина штовхача; 28-задня кришка регулятора; 29-стопорний гвинт; 30-штовхач;
31-ексцентрик приводу насоса низького тиску; 32-фланець ведучої шестірні регулятора; 33-ведуча шестірня регулятора; 34-направляюча втулка рейки; 35-важіль регулятора; 36-важіль рейок; 37-пружина стартової подачі;
38-важіль стартової подачі; 39-перепускний клапан. Перепускний клапан розрахований на тиск 60-80 КПа.
Плунжерний насос високого тиску з регулятором частоти обертання колінчастого вала та автоматичною муфтою випередження впорскування палива приводиться від шестірні розподільного вала. Для кожного циліндра є своя плунжерна пара, яка подає паливо під тиском до форсунки.
Всережимний регулятор частоти обертання колінчастого вала змінює подачу палива в циліндри в залежності від навантаження і тим самим підтримує задану частоту обертання. Автоматична муфта випередження впорскування палива змінює момент початку подачі палива в залежності від частоти обертання колінчастого вала.
Рис. 21. Паливний насос високого тиску дизеля з розподільником
Рис. 22. Шестеренчастий паливний насос високого тиску Audi A6
Рис. 23. Робота паливного шестеренчастого насоса Audi A6
Паливо, що подається паливопідкачуючим насосом, заповнює простір між зубами шестерень, що обертаються і переміщується по колу до вихідного нагнітального отвору. Велика кутова швидкість обертання шестірень створює необхідний тиск палива у нагнітальній магістралі.
Рис.24. Всмоктування палива одноплунжерним паливним насосом двигуна VW FSI
Рис.25. Нагнітання палива одноплунжерним паливним насосом двигуна VW FSI
Насос подає паливо до розподільника під тиском до 12 МПа. Привід насоса здійснюється від кулачка розподільного вала, який натискаючи на стрижень плунжера стискає пружину і паливо у над плунжерному просторі. Стиснуте паливо відкриває нагнітальний клапан і поступає до розподільника і форсунок. Після проходження кулачком плунжера стиснута пружина повертає його в вихідне положення.
Рис. 26. Роторно-шиберний підкачуючий паливний насос
Призначення. Подача палива до рамп та насос-форсунок.
Принцип дії
Паливо з паливного бака через фільтр поступає до камер 1 та 3, де ротор засмоктує паливо та переміщає до камер 2 та 4, в яких паливо під тиском подається у нагнітальну магістраль до рамп та насос-форсунок. Заданий тиск у магістралі підтримує обмежувальний клапан.
Пружини постійно прижимають шиберні перегородки до ротора, не даючи можливості паливу витікати з нагнітальної магістралі.
Рис. 27. Робота роторно-шиберного паливного насоса (Всмоктування палива у камеру 1, та витискування ротором у нагнітальну магістраль з камери 4)
Рис. 28. Робота роторно-шиберного паливного насоса (Всмоктування палива у камеру 3, та витискування ротором у нагнітальну магістраль з камери 2)
Рис. 29. Бензиновий насос Б-10 двигуна автомобіля ЗИЛ-131:
1-прокладка фланця; 2-коромисло насоса; 3-флянець кріплення насоса;
4-повертальна пружина коромисла; 5- корпус насоса. 6-валик ручного привода насосу; 7-ущільнення штовхача; 8-діафрагма насоса; 9-штовхач;
10-тарільчата шайба діафрагми; 11-випускний клапан; 12-пружина клапана; 13-штуцер трубопроводу подачі палива до карбюратора; 14-обойма клапана; 15-гвинт кріплення кришки; 16-кришка; 17-каркас фільтруючої сітки;
18-фільтруюча сітка; 19-штуцер бензопроводу від бака; 20-пркладка кришки; 21-головка насоса; 22-впускний клапан; 23-гайка кріплення штовхача;
24-пружина діафрагми; 25-сітчатий фільтр вентиляції картера; 26-прокладка упорної шайби; 27-важіль ручної підкачки палива; 28-повертальна пружина; 29-вісь коромисла; 30-ексцентрик розподільного вала; 31-розподільний вал;
32-штанга привода паливного насоса; 33-отвір під штуцер вентиляційної трубки; 34-зносостійке наплавлення штанги.
Призначення паливного насоса
Подача необхідної кількісті палива з бака в карбюратор.
Конструкція насоса
Діафрагмовий, корпус відлитий з цинкового сплаву, головка і кришка з’єднані між собою гвинтами. У корпусі на осі встановлений важіль, що притискується пружиною до ексцентрика розподільчого вала двигуна. Вилоподібним кінцем важіль охоплює шток діафрагми, яка відтискається вгору пружиною. Краї діафрагми затиснуті між корпусом і головкою насоса. У центральній частині діафрагми закріплений шток. У головці насоса змонтовані два всмоктувальних і один нагнітальний клапани. Над всмоктувальними клапанами розміщений сітчастий фільтр. Важіль ручного підкачування палива закріплений нерухомо на валику і утримується в нижньому положенні пружиною, яка встановлена на валику між важелем і корпусом насоса.
Принцип дії паливного насоса
Привід насоса здійснюється від ексцентрика, розташованого на розподільному валу двигуна. При переміщенні важелем діафрагми вниз, стискається пружина і над діафрагмою створюється розрідження. Під дією розрідження паливо, проходячи сітчастий фільтр і всмоктувальні клапани, поступає у порожнину над діафрагмою. Вгору діафрагма переміщується під дією пружини.
Під тиском палива відкривається нагнітальний клапан (всмоктувальні клапани при цьому будуть закриті), і паливо поступає в головку, а потім в трубопровід до карбюратора.
Рівень палива в поплавковій камері коливається, змінюючи міру відкриття голчатого клапана поплавкової камери карбюратора. При зміні відкриття вхідного отвору в трубопроводі, що з'єднує насос з карбюратором, створюється різний тиск палива. Останній тим більший, чим менше відкритий клапан, тобто тим менша витрата палива двигуном. Навпаки, при збільшенні відкриття голчастого клапана і підвищенні витрати палива тиск в трубопроводі зменшується. При збільшенні тиску палива зменшується хід діафрагми вгору, і частина ходу важіля насоса холоста. Оскільки паливо нагнітається під дією пружини, то тиск, що створюється насосом, залежить не тільки від відкриття голчастого клапана, але і від зусилля пружини.
Пружина підібрана так, що її сила пружності не в змозі подолати сили, які діють на запірну голку з боку поплавка. Тому, коли поплавкова камера заповнена, діафрагма насоса залишається в нижньому положенні, а важіль рухається вхолосту.
Рис. 27. Робота паливного насоса Б-10
Таким чином, насос змінює кількість палива, що подається відповідно до витрати його двигуном. Найбільша продуктивність насоса в 3 – 5 раз перевищує максимальну витрату палива двигуном. Продуктивність паливних насосів двигунів вантажних автомобілів становить 100-180 л/г, а максимальний тиск при нульовій подачі 150 - 225 мм рт. ст. Поплавкова камера карбюратора може бути заповнена паливом перед пуском двигуна за допомогою пристрою для ручного підкачування. При переміщенні ручкою важеля, валик, повертаючись, відтискає важіль насоса вниз або відпускає його. Внаслідок цього паливо засмоктується в порожнину над діафрагмою і потім нагнітається в карбюратор.
Рис. 28. Паливопідкачуючий та ежекційний насоси системи живлення.
Встановлення у паливному баку покращує охолодження електродвигуна
Форсунки
Процес сумішоутворення при впорскуванні палива у циліндр триває декілька мілісекунд і по часу співпадає з процесом згоряння. Спочатку паливо подається у циліндри, потім випаровується, перемішується з повітрям та газами, створюючи таким чином робочу суміш. Завдання по створенню пальної суміші у дизелях та двигунах із впоркуванням бензину покладено на форсунки. Від досконалості створення пальної суміші залежить повнота згоряння та ефективність роботи двигуна. Сумішоутворення може бути об’ємне або плівкове і в залежності від конструкції камери згоряння може бути переважаючим той чи інший спосіб. При плівковому сумішоутворенні тонка паливна плівка нагрівається від поверхні камери згоряння і випаровується у повітряний заряд. У двигунах з роздільними камерами згоряння у зв’язку з тим що перемішування палива з повітрям здійснюється за рахунок енергії потоку повітря, яке рухається з над поршневого простору у додаткову камеру, застосовують форсунки з компактним струменем з порівняно малим кутом розпилювання.
У двигунах з неподільними камерами згоряння сумішоутворення в основному здійснюється за рахунок струменю палива багатоотвірних форсунок. У деяких системах живлення форсунки за один цикл двигуна можуть здійснюватись два впорскування палива, що покращує економічність роботи двигуна та зменшує викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами.
Призначення
Для подачі палива під високим тиском і розпилювання його у камерах згоряння дизелів. У бензинових двигунах для подачі палива та розпилювання його у впускному трубопроводі, або у циліндрах.
Конструкція
У більшості форсунка складається з корпуса форсунки, корпуса багато отвірного (одно отвірного) розпилювача з паливною камерою, штанги, запірної голки, пружини з тарілкою та стаканом, регулювального гвинта, ковпака. У форсунках встановлюють також електромагнітний або п’єзоелектричний привід клапана з важелями.
Форсунки для впорскування бензину різноманітні і можуть бути клапанні, закриті або штифтові. Основними параметрами, які характеризують форсунку, є величина тиску відкриття (початку впорскування). Важливим параметром форсунки є також тиск закриття форсунки (тиск зливання палива).
Принцип дії
Паливо впорскується в камеру згоряння через соплові отвори форсунки у дизелях під тиском 12,5 МПа у одноотвірних та 16,5….21 МПа у багатоовірних форсунках, а в двигунах з впорскуванням бензину у впускний трубопровід 0,37….0,46 МПа і до 15 МПа з впоркуванням бензину безпосередньо в циліндр.
Під час нагнітального ходу плунжера паливного насоса тиск у паливній камері розпилювача зростає. Якщо тиск на запірну поверхню запірної голки перевищує опір пружини, голка піднімається відкриваючи рух палива через отвори розпилювача. У штифтовій форсунці під час зростання тиску і підніманні штифта, між ним і корпусом створюється вузька щілина через яку паливо через сопло розпилювача впорскується в розпиленому виді в циліндр.
Значний тиск палива та велика швидкість проходження через вузькі щілини забезпечує якісне розпилювання.
Якщо подача палива насосом припиняється і його тиск знижується, голка під дією пружини щільно закриває сопловий отвір розпилювача.
При застосуванні електронних систем керування, запірна голка піднімається електромагнітом.
У двигуні VW FSI з подвійним прямим впорскуванням перше впорскування здійснюється за 3000 до ВМТ кінця стискання, а друге впорскування на початку такту стискання, що дозволяє паливу повністю випаровуватись.
Під час розігрівання нейтралізатора друге впоркування здійснюється за 600 до ВМТ кінця такту стискання.
Рис. 29. Подвійне пряме впоскування палива двигуна VW FSI
Рис.30. Форсунка закритого типу з гідравлічно керованою голкою двигуна автомобіля КамАЗ:
1-корпус розпилювача; 2-голка розпилювача; 3-гайка розпилювача;
4-проставка; 5-штанга; 6-регулювальна шайба; 7-сітчатий фільтр; 8-штуцер.
А-відведення палива; Б-підведення палива під тиском.
Рис. 31. Насос-форсунка двигуна V10TDI з електромагнітним клапаном
Останнім часом у системах живлення почали використовувати п’єзо форсунки та п’єзо насос - форсунки. П’єзо - від грецького “тисну”. П’єзоелектричний клапан у чотири рази збільшує швидкодію форсунки, зменшує шум в порівнянні електромагнітним клапаном, дає можливість змінювати величину запальних доз палива та застосовувати електронне керування.
Принцип дії п’єзо приводу форсунки базується на п’єзоелектричному ефекту, тобто в зміні довжини п’єзоелемента при прикладанні до нього напруги. У п’єзо форсунках компанії VW Mechatronic і Siemens VDO Automotive AG керована напруга змінюється від 100 до 200 в.
При прикладанні напруги до деяких матеріалів, що містять кристали турмаліну, кварцу, сегнетової солі, довжина їх кристалів збільшується.
Під тиском у цих кристалах виникає різниця потенціалів, що дає можливість використати цей ефект у п’єзо датчиках.
Товщина одного п’єзоелемента п’єзо приводу клапана приблизно дорівнює 0,08 мм, а її приріст під дією напруги складає 0,15 %.
Для отримання пересування на 0,04 мм необхідний стовпчик з більш ніж 260 п’єзо елементів. У набраному блоку п’єзоелементи розмежовані металевими обкладками для підведення напруги. Стовпчик п’єзоелементів разом з натискною пластиною (наконечником) є основа п’єзо приводу.
Рис. 32. Будова п’єзо форсунки двигуна V8 TDI Audi з п’єзоелектричним клапаном
У зв’язку зтим, що хід п’єзо приводу складає 0,04 мм, а повний хід клапана складає 0,1 мм, між між п’єзо приводом та голкою ставиться важільний передавач з відповідним передаточним числом
Рис. 33. Будова п’єзо насос-форсунки
Рис. 34. Робота форсунки на початку впорскування бензину
Рис. 35. Робота форсунки по закінченні впорскування бензину
При відсутності керуючої напруги, п’єзоелектричний клапан відкритий, так як голка піднята з сідла дією зворотної пружини.
Під час подачі керуючої напруги важільний п’єзо привід пересуває голку клапана на 0,1 мм.
Рис. 36. Вакуумний роторний насос
Призначення
Забезпечення роботи вакуумних посилювачів при виключенні двигуна внутрішнього згоряння.
Паливні баки
Паливні баки призначені для зберігання палива.
Конструкція бака
На автомобілі встановлюють один або декілька паливних баків. У більшості паливний бак складається з двох зварених між собою штампованих коритоподібних половин. Всередині бака є перегородки, що збільшують жорсткість бака і зменшують гідравлічні удари від плескання палива.
У днищі паливного бака є отвір для зливання відстою, закритий пробкою. Паливом бак заповнюють через наливну горловину, розташовану у верхній частині бака. Горловина герметично закрита пробкою, у якій змонтовані два клапани: впускний (повітряний) і випускний (паровий). Через впускний клапан в бак подається повітря по мірі витрати палива, і тим самим запобігається утворення в баку надмірного розрідження. Цей клапан відкривається при розрідженні в баку 1 - 4 кН/м2. При збільшенні тиску в баку на 10 - 20 кН/м2 (наприклад, внаслідок підвищення температури навколишнього повітря) відкривається випускний клапан. Така будова кришки зменшує втрати палива через випаровування його найбільш легких (пускових) фракцій. Паливо забирається з бака через паливний фільтр 3.
Кількість палива в баку контролюється датчиком та електричним покажчиком рівня. Іноді у паливні баки встановлюють стрижневі вимірювачі рівня палива.
В баках можуть знаходитись паливопідкачуючі насоси, фільтри, трубопроводи зворотнього відведення палива, сполучення з атмосферою.
Оскільки металеві паливні баки з часом піддаються корозії та виходять з ладу, на деяких автомобілях їх виготовляють зі спеціальних пластмас.
Рис. 37. Будова паливного бака легкового автомобіля
Рис. 38. Паливні баки автомобіля ЗІЛ-131:
1-паливний бак; 2-пробка зливного отвору; 3-паливний фільтр; 4-датчики рівня палива; 5-поплавок; 6-кришка заливної горловини; 7-кран переключання баків; 8-покажчик кількості палива; 9-перемикач;
10-вентиляційний отвір; 11-заливна горловина.
Рис. 39. Демпфер пульсації палива двигуна 1ZR-FE Тойота
Накопичувач палива (акумулятор) складається з двох трубок ( порожнин) внутрішньої та зовнішньої. Демпфер пульсацій забезпечує тиск у нагнітальній магістралі і запобігає виникненню парових пробок та забезпечує наступний запуск двигуна.
Паливні фільтри
Від чистоти палива, що поступає до насосів, карбюраторів, форсунок залежить надійність та якість приготовлення пальної суміші та ефективність роботи двигуна. Дрібні частинки у паливі можуть привести до відказу роботи плунжерних пар, нагнітальних клапанів, форсунок, карбюраторів. Наявність води в паливі приводить до відказу роботі паливного насоса. Тому для забезпечення надійної роботи системи живлення двигунів паливом застосовують паливні фільтри грубої та тонкої очистки палива.
Поступаючи з баку паливо спочатку очищається від домішок в баку, потім проходячи через фільтр грубої очистки додатково очищається від механічних домішок, води і поступає до фільтра тонкої очистки.
Пройшовши очистку у фільтрі тонкої очистки паливо поступає до насосу низького та високого тиску і до форсунок. У карбюраторних двигунах паливо після паливного насосу низького тиску поступає до карбюратора.
Фільтруючі елементи фільтрів тонкої очистки палива можуть бути виготовлені зі спеціального паперу, деревяної муки просоченої пульвербакелітом, ниток, пористого керамічного матеріалу тощо.
Рис. 40. Фільтрація палива системи живлення двигуна V10TDI
Рис. 41. Фільтр відстійник палива дизеля:
1-пробка зливного отвору; 2-корпус фільтра; 3-заспокоювач руху палива;
4-фільтруюча сітка; 5-відбивач руху палива; 6-розподільник; 7-фланець.
Рис. 42. Паливний фільтр-відстійник автомобіля ЗИЛ:
1-пробка для зливання відстою; 2-отвір для зливання відстою; 3-корпус фільтра; 4-пружина фільтруючого елемента; 5-стрижень кріплення відстійника; 6-стійка пакета пластин; 7-опорна шайба фільтруючих пластин; 8-пакет пластин; 9-корпус фільтруючого елемента; 10-прокладка фільтруючого елемента; 11-паронітова прокладка корпуса; 12-отвір для штуцера бензопровода подачі палива до насоса; 13-кришка фільтра відстійника; 14-стяжний болт; 15-отвір для штуцера бензопровода забирання палива з бензобака; 16-кронштейн кришки; 17-канал проходження відфільтрованого палива; 18-фільтрувальна пластина; 19-виступ на фільтруючій пластині.
Призначення фільтра-відстійника. Очистка від механічних домішок, бруду, води.
Конструкція фільтра-відстійника. Фільтрувальний елемент зібраний на двох стійках з великої кількості кільцевих пластин товщиною 0,15 мм з отворами. Знизу фільтруючий елемент стиснутий пружиною і закритий кришкою. На пластинах фільтруючого елемента виконані два ряди виступів висотою 0,05 мм для створення зазорів між пластинами. Між корпусом і кришкою встановлена прокладка. Кришка прикріплена до корпуса болтом .
Робота фільтра. У фільтрі-відстійнику паливо очищується в два етапи. При попаданні палива в корпус його швидкість зменшується, внаслідок чого найбільш великі механічні частинки і вода осідають на дні корпусу. Далі паливо проходить через зазори фільтруючого елемента, залишаючи на його поверхні тверді частинки.
Рис. 43. Паливний фільтр тонкої очистки палива двигуна автомобіля
ЗИЛ-131та його робота:
1-затяжна гайка; 2-втулка; 3-скоба кріплення стакана фільтра; 4-пружина;
5- стакан фільтра; 6-фільтруючий елемент фільтра тонкої очистки палива;
7-корпус фільтра тонкої очистки; 8-фільтруюча сітка; 9- каркас сітчатого фільтра тонкої очистки; 10-зажимний гвинт.
Призначення фільтра тонкого очищення пального
Додаткова фільтрація пального, яка підвищує надійність роботи системи живлення двигуна.
Конструкція фільтра тонкого очищення
Корпус, пластмасовий стакан-відстійник, фільтрувальний елемент. Фільтрувальний елемент може бути виготовлений з дрібної латунної сітки або з пористого керамічного матеріалу. Фільтрувальний елемент підтискається до корпусу пружиною. Корпус і стакан-відстійник утримуються разом скобою і фіксуються гайкою.
Рис. 44. Фільтр тонкої очистки палива дизеля:
1-корпус; 2-болт; 3-ущільнююча шайба; 4-пробка; 5-фільтрувальний елемент;
6-ковпак фільтра; 7-пружина фільтрувального елемента; 8-зливна пробка;
9-стержень; 10-клапан-жиклер; 11-пружина; 12-пробка клапана.