- •1. Сфера застосування
- •2. Характеристика напрямів підготовки
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Робоча навчальна програма, плани лекцій та практичних занять, завдання самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •Зм 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек
- •Варіанти завдання
- •Визначення якісних характеристик небезпек
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»
- •Зм.2. Небезпеки життєвого середовища Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Практичне заняття № 2. Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
- •Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття №3 Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки
- •Результати дослідної роботи
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор:
- •2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
- •Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини
- •Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей
- •2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
- •Лекція № 6. Пожежі, заходи і засоби захисту
- •Практичне заняття № 6 Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: «Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках»
- •Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація
- •Практичне заняття №7 Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •8.1. Ризик це:
- •Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ог під час нс
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4.Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи студентів
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.6. Методи навчання
- •5. Методи контролю
- •5.1. Критерії оцінювання результатів навчання студентів
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •5.2. Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •5.3. Умови нарахування балів
- •5.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •5.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •Співвідношення балів за національною шкалою (залік, екзамен) і шкалою естs
- •6. Методичне забезпечення
- •7. Рекомендована література основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:
а) фотографічний;
б) сцинтиляційний;
в) хімічний;
г) іонізаційний;
д) технічний.
Радіаційна обстановка характеризується (потрібне виділити):
а) рівнями радіації зон радіоактивного зараження;
б) розмірами зон радіоактивного зараження;
в) властивостями радіонуклідів.
У ході радіаційної аварії утворюються зони, які умовно поділяються на п’ять, що мають різний ступінь небезпеки для людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання. Зона, в межах якої доза випромінювання становитиме від 50 до 500 рад на рік – це зона:
а) радіоактивної небезпеки (зона М);
б) зона помірного радіоактивного забруднення (зона А);
в) зона сильного радіоактивного забруднення (зона Б);
г) зона небезпечного радіоактивного забруднення (зона В);
д) зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г).
При індексації зон радіоактивного забруднення на плані (карті) місцевості їх фарбують у різні кольори. Яка зона на карті позначається зеленим кольором?
а) зона М;
б) зона А;
в) зона Б;
г) зона В;
д) зона Г.
Яка зона радіоактивного забруднення позначається на карті червоним кольором?
а) зона М;
б) зона А;
в) зона Б;
г) зона В;
д) зона Г.
При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?
а) так;
б) ні.
Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:
а) 750 Р;
б) 100 Р;
в) 280 Р;
г) 50 Р;
д) 500 Р.
Однократна доза опромінення людини це доза отримана:
а) протягом одного разу;
б) протягом чотирьох діб;
в) протягом певного періоду без перерви;
г) протягом однієї доби.
Місцевість рахується зараженою при дозах, що складають не менше:
а) 1 Р/год;
б) 1,5 Дж/год;
в) 5 Дж/год;
г) 0,5 Р/год;
д) 1 Дж/год.
Кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу, характеризує токсодоза. За токсодозою території, які потрапили під вплив СДОР під час аварії на ХНО, поділяють на зони (потрібне виділити):
а) зона смертельних токсодоз;
б) зона уражаючих токсодоз;
в) зона малих токсодоз;
г) дискомфортна (гранична) зона.
Зона уражаючих токсодоз (небезпечного зараження) – це:
а) територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога;
в) територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші ознаки отруєння.
Дискомфортна (гранична) зона – це:
а) територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія,на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога;
в) територія,на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші знаки отруєння;
Зона смертельних токсодоз – це:
а) територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога;
в) територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перші ознаки отруєння;
Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. В якому випадку (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі, що сприяє розсіюванню хмари СДОР, знижує її вражаючу дію? При:
а) інверсії;
б) конвекції;
в) ізотермії.
Інверсія – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова.
Конвекція – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже
однакова.
Ізотермія – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова.
Ступень вертикальної стійкості,яка сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості – це:
а) інверсія;
б) конвекція;
в) ізотермія.
Ступень вертикальної стійкості,яка перешкоджає розсіюванню повітря на висоті – це:
а) інверсія;
б) конвекція;
в) ізотермія.
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють (потрібне виділити):
а) визначення масштабів і характеру хімічного зараження середовища;
б) аналіз впливу СДОР на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦЗ;
в) висновки і заходи щодо зниження (запобігання) можливих втрат.
Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
а) загальна кількість СДОР на об’єкті;
б) кількість СДОР, викинутих в атмосферу,характер їх розливу на поверхні;
в) висота піддону або обвалування складських ємкостей;
вкажіть,які данні відсутні.
При оцінки хімічної обстановки враховується швидкість вітру на висоті (м):
а) 10;
б) 20;
в) 50;
г) 100.