- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
- •1. Загальні вимоги
- •2. Структура розділу
- •Орієнтовний зміст розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •3. Охорона праці
- •3.1. Порядок розробки питань «Охорона праці» у дипломних проектах ( роботах)
- •3.2. Тематика завдань із охорони праці у дипломних проектах (роботах)
- •3.3. Питання з «Охорони праці», які включаються
- •Фінансовий менеджмент
- •Економіка підприємства
- •Маркетинг (для спеціалістів)
- •Маркетинг (для магістрів)
- •Правознавство
- •3.4. Методичний матеріал з питань охорони праці
- •3.4.1. Порядок розробки інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві
- •Форма титульного аркуша інструкції з охорони праці.
- •Форма останньої сторінки інструкції.
- •Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві.
- •Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.
- •3.4.2.Визначення економічних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання) на підприємстві (галузі)
- •3.4.3. Розрахунок природної та штучної вентиляції Призначення і класифікація вентиляції
- •3.4.4. Паспортизація санітарно-технічного стану робочих місць
- •Фактори технічної небезпеки
- •Методика складання карти умов праці
- •Фактори технічної небезпеки
- •Розміри доплат до тарифної ставки або посадового окладу за працю в шкідливих умовах
- •3.4.5. Розрахунки природного і штучного освітлення
- •4. Цивільний захист
- •4.1. Актуальність та завдання системи цивільного захисту у сучасних умовах
- •4.2. Загальні положення
- •4.3. Тематика завдань із питань цивільного захисту у дипломних проектах (роботах)
- •4.4. Питання з «Безпеки у надзвичайних ситуаціях (Цивільного захисту)», які включаються до білетів
- •Питання профільної підготовки
- •4.5. Методичний матеріал з питань Цивільного захисту
- •4.5.1. Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші
- •Обстановка на підприємстві після вибуху пропану
- •У Рис. 4.1 Схема руйнувань елементів об’єктумовні позначення
- •Загальна ситуаційна обстановка на час нс.
- •Методика розрахунків
- •Прогнозування обстановки під час дії вибухонебезпечної суміші
- •Порядок оповіщення працівників
- •Наказ начальника цивільного захисту об’єкту на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4.5.2. Аналітичні розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки на території ог
- •Розрахункова частина роботи. Визначення параметрів зони хімічного зараження та її площі
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря
- •Км (швидкість вітру 1 м/с)
- •4.5.3. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Витрата води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною до 60 м
- •Витрата води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною 60 м і більше
- •Витрата води на внутрішнє пожежогасіння для виробничих та складських будівель
- •Витрата води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь промислових підприємств
- •4.5.4. Методика розрахунку евакуації людей, майна із приміщень та будівель при виникненні пожежі
- •Максимальна допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або на сходову клітку
- •Кількість людей на 1 м ширини виходу (дверей)
- •Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) з коридору
- •Необхідний час евакуації ,хв, із виробничих будівель і,іі і ііі ступенів вогнестійкості
- •Значення швидкості V та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •4.4.5. «Про правові засади цивільного захисту»
- •Контрольні запитання
- •Література
4.5.2. Аналітичні розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки на території ог
Завдання – виконати аналітичні розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха, а саме, визначити основні параметри зони хімічного зараження (ЗХЗ) та графічно відобразити їх на плані чи на карті місцевості у масштабі, розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.
Аналітика супроводжується прикладом розрахунків.
Прогнозування хімічної обстановки на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) провадиться з метою визначення масштабів зони ймовірного зараження, з урахуванням напрямку вітру, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і терміновій організації заходів щодо мінімізації збитків та втрат.
При вирішенні завдань щодо забезпечення стійкої роботи потенційно небезпечного об’єкта (ПНО) у надзвичайних ситуаціях (НС) заздалегідь проводиться прогнозування можливих подій на цих об’єктах, а також вплив негативних чинників на діяльність, не тільки свого але і сусідніх об’єктів.
При несподіваних аваріях, визначення зон хімічного зараження здійснюється за фактичними даними. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення небезпечної хмари, метеорологічні умови (вертикальну стійкість повітря), напрямок вітру, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників ОГ та населення.
Прогнозування хімічної обстановки включає :
визначення ступеню вертикальної стійкості повітря;
визначення параметрів зони хімічного зараження;
визначення загальної площі зони хімічного зараження;
нанесення меж зони зараження на карту (схему) у масштабі.
Розрахунково-пояснювальна частина повинна мати: вступ, аналітичні розрахунки та пояснення до них, а також, графічну частину - карту (схему) на якій наносяться зони, прогнозованого чи фактичного, хімічного зараження.
У вступі необхідно розкрити важливість та необхідність проведення прогнозування хімічної обстановки яке має за мету збереження здоров’я та життя співробітників підприємства, територія якого може опинитись у зоні лиха.
Розрахункова частина роботи. Визначення параметрів зони хімічного зараження та її площі
Спільна для можливих варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на потенційно небезпечному об’єкті (ПНО) “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР, місткістю 25т хлору. В результаті аварії виникла хмара зараженого повітря хлором з концентраціями значно перевищуючими гранично допустимі. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення від токсичної дії забрудненої хмари, на підставі вихідних даних (температура повітря∆t = -1°, швидкість вітру V =2 м/с), зробимо прогноз щодо можливих негативних наслідків у зоні лиха.
Визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря згідно ситуаційної задачі:
1. За графіком (Додаток 4.1) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітру V =2 м/с:- це будеІНВЕРСІЯ.
2. За табл. 10.3 (Додаток 4.3) визначимо глибину Гпоширення зони хімічного зараження (3Х3) на закритій місцевості (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну - Гтаблрозповсюдження зараженого повітря з гранично допустимими концентраціями (ГДК) які значно перевищують установлені норми, таким чином :
Гтабл = 22,85км, за умов, що швидкість вітруV=1 м/с.
А оскільки за вихідними даними швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт. Враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначимо за формулою:
Г = Гтабл ∙ kпер (4.3)
тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
3. Знайдемо ширину Ш3Х3 за формулою:
Ш = Г ∙ kв.ст; (4.4)
Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - kв.ст., який приймається рівним:
при інверсії -0,03;
при ізотермії -0,15;
при конвекції - 0,8.
Оскільки, у даній ситуації, ступінь вертикальної стійкості є інверсія,
тоді Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113км.
4. Визначимо загальну площу зони хімічного зараження - S3Х3, яка може бути визначена як площа трикутника за формулою:
, (4.5)
тобто .
Визначивши основні параметри зони хімічного зараження наносимо їх на карту місцевості (схему) у масштабі, це сприятиме прийняттю оптимального рішення щодо організації надійного захисту співробітників та стійкості роботи підприємства у НС, (рис. 4.2).
Додаток 4.1