12. Податкова знижка в оподаткуванні доходів фізичних осіб

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних платником податку протягом року у вигляді заробітної плати. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки, тому що їх дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.

Податковим кодексом України передбачені також і певні обмеження щодо включення зазначених витрат до податкової знижки. Так, до податкової знижки можна включити суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

13. Податок на прибуток підприємств, об’єкт та суб’єкт оподаткування

Платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання-юридичні особи (резиденти та нерезиденти).

З метою оподаткування до резидентів відносять:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність з місцезнаходженням як на її території України, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізичні особи-резиденти - особи, які є громадянами України; іноземці, які одержали посвідку на постійне проживання в Україні (на строк дії такої посвідки); іноземці, щодо яких роботодавцем отримано дозвіл на використання праці іноземця в Україні (на строк дії такого дозволу); іноземці, які перебувають в Україні не менше 183 днів протягом поточного або попереднього календарних років (включаючи день приїзду та від'їзду).

З метою оподаткування до нерезидентів відносять:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані), відповідно до законодавства України, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Об'єктом оподаткування у резидента є прибуток, отриманий як на території України, так і за її межами, і визначений шляхом зменшення суми доходів звітного податкового періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. Тобто, у визначення прибутку до оподаткування включаються доходи та витрати, отримані у процесі господарської діяльності як на території України, так і за її межами (закордонні філії, представництва тощо).