|
Взагалі
відходи підрозділяються на тверді
та рідкі, промислові та побутові.
Між містами країн щодо цього є
відмінності. Міста Франції та
Великобританії щорічно дають
промислових відходів до 50 млн. т
кожне, у ФРН — до 61 млн. т, в Італії —
до 44 млн. т. До цього додаються ще
побутові відходи, кількість яких в
містах Франції, Великобританії та
Італії складає 17 млн. т на рік, а у
ФРН — 20 млн. т на рік .У містах Японії
відходів утворюється 920 — 2120 г на
одну людину за добу, у Франції — 620
г . Це звичайна кількість для промислове
розвинених країн. Найбільшу кількість
відходів у розрахунку на одну
людину мають США — їх тут 0,47 — 0,52
т/рік або 1450 г/день. Загальний світовий
об'єм відходів перевищує 300 млн.т.
Загальний об'єм твердих відходів
в Україні складає 10 — 11 млн. т на рік.
Звалищами зайняті 2600 га земель.
Вважається, що в середньому їх в
містах утворюється приблизно 1 тонна
на одну людину на рік.
Дослідження
свідчать, що склад побутових відходів
приблизно такий :
·
папір
41%
·
харчові
відходи 21%
·
скло
12%
·
залізо
та його сплави 10%
·
пластмаси
5%
·
деревина
5%
·
гума
та шкіра 3%
·
текстильні
матеріали (тканини) 2%
·
алюміній
1%
·
інші
метали 0,3%
За
рахунок використання відходів у
якості вторинних матеріальних
ресурсів можна вирішити ряд таких
важливих задач як економія сировини,
запобігання забруднення водойм,
ґрунту і повітряного басейну,
збільшення обсягів виробництва
деталей і виробів, освоєння випуску
нових для підприємств товарів. Учені
підрахували, що метали, видобуті з
твердих відходів, можуть забезпечити
національну потребу в залізі на
майже 7%, в алюмінії – на 8%, олові –
на 19%.
Приблизно
півмільйона сімей США викидають
скляні, паперові чи алюмінієві
відходи в роздільні контейнери, які
потім доставляються на підприємства
з переробки певного сміття. Що ж до
скла, то 98% від усього обсягу виробленого
в країні піддається переробці.
Найчастіше у США використовують
комбіновану програму переробки –
упаковка з-під харчових продуктів
і пляшки з-під напоїв збираються
разом. Далі їх розділяють уже
безпосередньо на переробній фабриці.
Щодо
Швейцарії, то на вулицях Женеви
муніципальна служба вторсировини
розставила металеві контейнери для
битих і нестандартних пляшок, причому
скло сортують за кольором: біле,
зелене, коричневе – на контейнерах
є відповідні написи. Для відпрацьованих
батарейок навколо великих крамниць
та шкіл ставлять «шпаківні» - невеличкі
ящики. Підраховано, що 80% проданих у
країні батарейок знову повертаються
жителям. Женевці збирають і побутовий
алюміній: кришки від молочних пляшок,
навіть обгорткову фольгу від шоколаду.
У місті створено ініціативну групу
«Не розтринькуй алюміній», яка друкує
і поширює листівки, що закликають
громадян підключитися до цієї акції.
Наприклад,
місто Трнава (Словаччина) побудовано
переробний завод, потужність якого
вдвічі перевищує необхідну для
міста, тому воно може надавати платні
послуги для населених пунктів, що
розташовані поблизу. Підприємство
розраховано на 28 років роботи.
Оскільки повернення інвестованих
коштів розраховано на 16 років, то
наступні 12 років підприємство
приноситиме прибутки в міський
бюджет.
Впровадження
маловідходної технології переробки
нефелінової сировини дало можливість
одержувати глинозем, соду і поташ.
Ця технологія й устаткування закуплені
Великою Британією, Італією, Мексикою,
США, ФРН і іншими країнами. Ресурси
зношених покришок у промислово
розвинених країнах складають: у
Японії - 400-600 тис. т, у Франції і США
-300-400тис.
т, в Італії - 300 ті іс. т, в Україні - 6
тис. т. Рівень їхньої утилізації
досяг у Японії - 47%, у ФРН - 16%, у США -
9%. У м. Модесто (США, шт. Каліфорнія)
діє теплова електростанція, що працює
на використаних автомобільних шинах;
вона розташована на найбільшому в
світі смітнику відпрацьованих шин.
У США розроблений засіб виготовлення
склокерамічних виробів для облицювання
підлог і стін. Технологія передбачає
використання склобою будь-якого
кольору і форми без його очищення
від етикеток, металевих і інших
домішок. Отриманий при цьому матеріал
за виглядом нагадує мармур.
Для
виготовлення будівельних облицювальних
цеглин може бути використано до
50-90% склобою. Датська фірма «Карл
Кристіан Крейер» розробила технологію
одержання цегли із використанням
склобою, поверхня якої може покриватися
емалевою основою будь-якого кольору.
Цеглини з використанням склобою,
завдяки їхній низкій адсорбційній
спроможності, можуть застосовуватися
в суворих кліматичних умовах.
Одним
із напрямків використання твердих
побутових відходів є застосування
їх в будівництві доріг. В Канаді і
США для дорожнього покриття
застосовується матеріал «гласфальт»,
що містить до 70% склобою. У складі
герметичного дорожнього покриття
сіслобою використовується до 60%, а
в нижніх прошарках дорожнього
покриття - до 50%.
Методом
кристалізації скла одержують цінний
будівельний матеріал для промислового
і побутового призначення - шлакосітал.
З скляних волокон можна виготовляти
папір, при цьому заощаджується
деревина. А головне - зберігається
якість навколишнього середовища.
Будівельні
відходи.
За даними міжнародної організації
RILEM у країнах ЄС, США і Японії обсяг
бетонного брухту щорічно складає
369 млн. т. Енерговитрати при видобутку
природного щебеню в 8 разів вищі, ніж
при одержанні щебеню з бетону. А
собівартість бетону, одержуваного
на повторному щебені, знижується на
25%,
В
даний час у Києві щорічно утворюється
біля 1500 тис. т будівельних відходів.
Тільки 70-80 тис. т переробляється в
щебінь, інші вивозяться на полігони
або накопичуються на несанкціонованих
смітниках. Основна частина відходів
йде на випуск деревно-стружкових
(30%) і деревно-волокнистих (60%) плит.
Тріски використовуються для
виробництва целюлози, застосовуються
в гідролізному і шкіряно-взуттєвому
виробництві, а також в якості палива.
З
1 м3 деревини або деревних відходів
можна одержати 169 кг штучного шовку,
150 кг паперу, 20 кг сухих дріжджів, 170
кг штучної вовни, 90 л спирту, 180 пар
галоні, 4000 пар шовкових панчох або
600 трикотажних костюмів. Важливим
моментом утилізації деревних відходів
є заміна натуральних продуктів
зробленими з відходів. Так 1 кг
кормових дріжджів рівноцінний 3 кг
вівса або 80 кг силосу. Кормові дріжджі
виготовляють з опилок. При цьому оди
її завод, що виробляє 100 тис. т кормових
дріжджів у рік, забезпечує кормами
13 мли свійської птиці або 1,5 млн
свиней протягом року. Одержуваний
із 1 м3 деревних відходів етиловий
спирт заощаджує 250 кг зерна або 700 кг
картоплі. З 1,2 м3 відходів виробляють
1 м3 деревно-стружкових плит, що
замінюють 2-3 м3 пиломатеріалів або
4-5 м3 круглого лісу.
Останнім
часом використовують пресовану
деревину осики, берези, вільхи і
тополі для виготовлення деталей
машин, підшипників, прокладок, що
раніше виготовлялися з металу. Деталі
з пресованої деревини служать у
декілька разів довше, а їхня вартість
у 3-20 разів нижча.
У
деяких країнах макулатура є
найважливішим джерелом волокнистої
сировини в целюлозно-паперовій
промисловості. Рівень використання
її в Японії складає 50%, в Іспанії
-54%, Нідерландах - 59%, Данії - 68%, Франції
- 39%, США - 25%. При цьому одержуїоть
газетний папір, книжково-журнальну
продукцію, очищуючи целюлозу від
типографської фарби методом флотації
і промивання. У США, Японії, ФРН і
Швеції з низькосортної макулатури
одержують гранульоване, брикетоване
і порошкоподібне тверде паливо, а
також рідке і газоподібне паливо. У
ФРН на дослідній установці одержують
паливний спирт - етанол із макулатури,
відходів деревини і соломи.
Отже,
відходи підрозділяються на тверді
та рідкі, промислові та побутові.
Загальний
світовий об'єм відходів перевищує
300 млн.т. Загальний об'єм твердих
відходів в Україні складає 10 — 11
млн. т на рік. За рахунок використання
відходів у якості вторинних
матеріальних ресурсів можна вирішити
ряд таких важливих задач як економія
сировини, запобігання забруднення
водойм, ґрунту і повітряного басейну,
збільшення обсягів виробництва
деталей і виробів, освоєння випуску
нових для підприємств товарів.
|
