Регіональна економічна, екологічна і фінансова ситуації

План:

1. Регіональна економічна ситуація

2. Регіональна екологічна ситуація

3. Регіональна фінансова ситуація

1. Регіональна економічна ситуація

Інвестиційний клімат в Україні. В сучасних умовах децентралізації державного управління актуальним є формування регіональної інвестиційної політики, яка визначається рівнем економічного розвитку і різним інвестиційним потенціалом регіонів.

Економічна криза найбільшою мірою охопила в Україні інвестиційну сферу. Це виявляється в падінні частини абсолютного обсягу заощаджень, у скороченні їх відсотка в національному доході. Скорочення найважливішого джерела фінансування інвестицій - бюджетного асигнування - супроводжується зменшенням частини доходу підприємств, спрямованих на розширення виробництва.

Розподіл інвестицій по регіонах залежить від багатьох чинників. Інвестиційну привабливість регіонів можна оцінювати за п’ятьма групами факторів:

• економічний розвиток;

• ринкова інфраструктура;

• фінансова інфраструктура;

• людський капітал;

• взаємодія підприємництва і влади.

Останній фактор свідчить про бажання регіональної влади співпрацювати з інвесторами. Виявляється стійка зворотна залежність між розмірами адміністративного апарату і обсягами інвестицій.

Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2008 році

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 січня 2009р. склав 35723,4 млн.дол., що на 20,9% більше обсягів інвестицій на початок 2008 року. В розрахунку на одну особу обсяг прямих іноземних інвестицій становить 775,3 дол.

З країн ЄС надійшло 8766,4 млн.дол. (80,3% загального обсягу), з країн СНД – 932,9 млн.дол. (8,6%), з інших країн світу – 1211,8 млн.дол. (11,1%).

Приріст іноземного капіталу спостерігався;

• на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність,

• операції з нерухомим майном, оренду,

• інжиніринг та надання послуг підприємцям,

• торгівлю,

• ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку,

• будівництво.

Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 7682,9 млн.дол., Німеччина – 6393,8 млн.дол., Нідерланди – 3180,8 млн.дол., Австрія – 2445,6 млн.дол., Сполучене Королівство – 2273,5 млн.дол., Російська Федерація – 1851,6 млн.дол., Сполучені Штати Америки – 1471,5 млн.дол., Віргінські Острови, Британські – 1316,1 млн.дол., Швеція – 1263,0 млн.дол. та Франція – 1226,1 млн.дол.

(Оффшорні зони – off-shor – перекладається як „операції з фінансами за межами країни” або „берегова зона”. Ці зони мають пільгове оподаткування (або його взагалі немає протягом 3-5 років). Такі зони створюються, як правило у невеликих (в тому числі острівних) державах: Кіпр, Мальта, Сінгапур, Кайманові острови, Багамські острови, Канарські острови, Гонконг, Віргінські острови тощо. Реєстрація компанії чи філії банку досить ліберальна: можна зареєструватися під вигаданим ім’ям, і навіть через фірму – посередника; податок виплачується тільки на прибуток – іноді він замінюється збором у 100-1500 доларів на рік; потребується мінімум звітності, гарантується повна конфіденційність інформації про власника компанії. Через такі зони йде відмивання капіталу)

Серед галузей переробної промисловості у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів внесено 1655,5 млн.дол. прямих інвестицій, у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 1353,7 млн.дол., машинобудування – 1090,4 млн.дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 952,8 млн.дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 713,2 млн.дол.

Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру.

Прямі іноземні інвестиції в регіони України1

(млн.дол. США)

		01.01.2009
		усього		у % до загального підсумку	у % до загального підсумку
Україна	100,0		35723,4	100,0
Автономна Республіка Крим	2,5		637,6	1,8
Вінницька	0,5		161,3	0,5
Волинська	1,3		388,7	1,1
Дніпропетровська	9,9		2667,3	7,5
Донецька	4,6		1508,8	4,2
Житомирська	0,6		181,3	0,5
Закарпатська	1,2		355,8	1,0
Запорізька	2,6		835,6	2,3
Івано-Франківська	1,3		480,8	1,3
Київська	3,7		1301,2	3,6
Кіровоградська	0,2		63,0	0,2
Луганська	1,0		336,1	0,9
Львівська	2,6		930,7	2,6
Миколаївська	0,5		151,8	0,4
Одеська	3,0		991,5	2,8
Полтавська	1,2		511,5	1,4
Рівненська	0,8		272,1	0,8
Сумська	0,6		159,1	0,3
Тернопільська	0,2		58,7	0,2
Харківська	4,3		1599,4	4,5
Херсонська	0,5		171,4	0,5
Хмельницька	0,4		137,3	0,4
Черкаська	0,6		177,2	0,5
Чернівецька	0,2		60,1	0,2
Чернігівська	0,3		94,4	0,3
м.Київ	32,8		13321,5	37,3
м.Севастополь	0,5		141,8	0,4
Нерозподілені за регіонами обсяги інвестицій2	22,1		8027,4	22,5

Однією з головних причин низького рівня прямого іноземного інвестування в Україні поки що залишається несприятливий порівняно з іншими країнами клімат. До негативних рис інвестиційного клімату на сьогодні слід віднести:

• недосконалість податкового, господарського та цивільного кодексів України;

• нестабільність наявної нормативно-правової бази;

• неврегульованість корпоративних відносин;

• низька купівельна спроможність населення (серед 26 країн з перехідною економікою Україна посідає 19-те місце за рівнем ВВП у розрахунку на душу населення за паритетом купівельної спроможності (2348 дол.);

• висока частка тіньового сектора економіки, що робить неконкурентноспроможною продукцію офіційної економіки;

• тенденція до поширення гучних скандалів, судових процесів тощо, які супроводжують “велику приватизацію” і відлякують солідних промислових інвесторів;

- високий рівень корумпованості в органах влади.

• нестабільність політичної ситуації;

• відсутність чіткої та послідовної пріоритетної державної і регіональної політики;

• непередбачуваність державної регіональної політики;

• непрозорість фінансової та економічної діяльності;

• зовнішній борг України, який загрожує незалежності (99,2 млрд. дол). Обсяг валового зовнішнього боргу на душу населення на 1 квітня 2009 року складає 2.2 тис дол.. На кінець 2008 року цей показник склав: в Росії – 3.4 тис дол..; Казахстані – 6.9 тис дол..; Польщі – 6.4 тис. дол.; Чехії – 7.8 тис дол..;

• клановість економіки;

• низька платоспроможність населення;

• низький рівень внутрішнього інвестування.

На шляху до "повноліття – 18 років незалежності" Україна пережила;

- чотири президентські кампанії,

- п'ять парламентських виборів (в середньому одні вибори на два роки),

- два референдуми,

- одну "оксамитову" революцію,

- ухвалення Конституції,

- розпуск парламенту

- незліченну кількість змін уряду.

На чолі країни стояли 3 президенти і 17 прем'єр-міністрів, змінилося 18 міністрів економіки, 15 міністрів палива і энергетики, 10 міністрів оборони, 9 міністрів юстиції.

У рейтингу Freedom House ми знаходимося на одній сходинці за рівнем свободи слова з Мексикою і Кувейтом – 115 місце. У 2007 році Україна займала 92-у позицію.

Міжнародна організація Transparency International представила дослідження "Барометр корупції в світі" за 2009-й рік. Для оцінки корумпованості в різних країнах світу була введена пятібалльная шкала коефіцієнтів: від 5 ("дуже корумпована") до 1 ("зовсім не корумпована). Найвищий бал корумпованості (4,5) українці виставили судовій системі, чиновникам і парламенту, партії отримали 4,4, а бізнес – 4,3.

Економічне "обличчя" країни - 122 позиція з 135 в рейтингу економічно вільних держав, між Ефіопією і Буркіна-Фасо, за даними американського Cato Institute. Одним з головних параметрів, за яким визначалася позиція, є захист прав власності, доступність грошових коштів (проблеми з кредитами і депозитами) і ступінь регулювання бізнесу (тіньова економіка).

"Індекс Біг-маку". По знаменитому американському бутерброду вже не перший рік "звіряють годинники" економісти всього світу, оцінюючи паритет купівельної спроможності, по якому валютний курс порівнює вартість гамбургера в різних країнах. Згідно цьому показнику, розробленому журналом The Economist, українська гривна є однією з найбільш недооцінених валют у світі – по відношенню до долара їй належить бути "міцнішою" на 49% - адже саме на такий відсоток "український" Біг-мак дешевший за американського родича.

У звіті Paying Taxes 2009, підготовленому компанією Pricewaterhouse Coopers, Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією дана оцінка рівню зручності податкових систем різних країн світу. Український платник податків регулярно стикається з однією з 10 найскладніших податкових систем миру – а точніше, 2-ою серед самих незручних (після Білорусі і перед Конго). Час, необхідний для сплати усіх податків в Україні експерти оцінили у 848 годин в рік. У загальносвітовому заліку це 180-й результат із 181 країни.

У міжнародному рейтингу найщасливіших країн світу Happy Planet Index, складеному зусиллями соціологів 143 країн світу за сприяння британського фонду New Economics Foundation, українське світовідчування зайняло 95-у сходинку. При цьому наші співвітчизники відчувають себе щасливішими за сусідів - білорусів і росіян. Автори рейтингу визначили "щасливчиків" за трьома чинниками: тривалість життя, задоволеність життям (за шкалою від 0 до 10) і стан екології, який оцінюється за 100-балльной шкалою.

Підвищення конкурентоспроможності національної економіки потребуватиме поетапної зміни її переважно сировинно-експортної структури, переорієнтації інвестиційних потоків до інноваційної сфери, впровадження високих технологій, формування в Україні основних засад інноваційної моделі розвитку та економіки знань.

Україна володіє потужним науковим потенціалом, який не поступається потенціалу багатьох європейських країн. Для реалізації цього потенціалу відповідно до цілей суспільно-економічного розвитку має створюватися національна інноваційна система, яка органічно поєднуватиме фундаментальну, прикладну науки, технологічну сферу, виробництво та управління науково-інноваційними процесами.

Повільність модернізації та розширення якісних показників експорту призводить до втрати принципово важливих ринків.

Показники свідчать про те, що українська економіка в ході глобалізаційних процесів посіла у міжнародному поділі праці місце, притаманне сировинно орієнтованим низькотехнологічним економікам світу.