Инструкция_500_ГКНТА-2.04-02-98

Акт перезакладання

(заповнюється в разі перезакладання)

__________ р. Ми, що підписалися нижче: інженер-рекогносцирувальник________________, технік-

будівельник ____________________, робітник _______________________склали цей акт у тому, що новий пункт «___» класу під назвою _______________________________________________

суміщений з пунктом

____________________________________________________________________________________

(назва пункта)

Новий центр суміщений точно в плані з ______________________________________________

Планове положення старих центрів і нового центра показані на центрувальному листі

____________________________________________________________________________________

Верхня марка нового центра закладена на ___________ см.

____________________________________________________________________________________

(вище або нижче верхнього, середнього, нижнього старого центра)

Інженер-рекогносцирувальник ______________________

Технік-будівельник _________________________________

Робітник ____________________________________________

Додаток 8 до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000,1:2000,1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)

Визначення елементів приведення

При розвитку геодезичних мереж згущення і знімальних мереж виникають випадки, коли вимірювання горизонтальних кутів проводяться при позацентровому положенні осі приладу (центрування) або візирної цілі (редукція).

Елементи центрувань і редукцій визначають графічно на центрувальному листі. Визначення виконують з трьох станцій таким чином, щоб проектувальні площини перетиналися під кутами,

близькими до 1200 або 600.

Пректування центра С, осі приладу J і візирної цілі V проводять за допомогою вивіреного теодоліта при двох положеннях вертикального круга з відстаней, що більші або дорівнюють висоті знака.

Кожен із дев’яти напрямків відмічають чотирма точками на краях центрувального листа (двома точками відмічають напрямок, що одержаний при одному крузі, і двома — при другому).

Між кожною парою точок намічають середю точку. З’єднують однозначні середні точки прямими лініями, одержують пересічення проекцій напрямків із точок стоянки теодоліта на С, J і V.

Якщо замість точок на перетинах одержали трикутники похибок, то вишукувані точки намічають у середині цих трикутників. Сторони трикутників похибок не повинні бути більше 5 мм при проектуванні осі приладу і центра пункту і 10 мм - при проектуванні візирного циліндра.

Лінійні елементи центрування l в метрах і редукції l1 вимірюють на центрувальному листі з

точністю до міліметрів від точки С до J і від С до V.

Кутові елементи центрування і редукції будують при проекції осі приладу J і візірної цілі V; вимірюють їх транспортиром до частки градуса за ходом годинникової стрілки від напрямку на проекцію центра даного пункту до напрямків, що прокреслені на два інших пункти.

Кут між напрямками на пункти, що визначений як різниця графічно виміряних напрямків, не повинен відрізнятися від кута, що виміряний на пункті приладом, більше ніж на 2° при l 10см, на

1° при 10 l 20 см і на 0,5° при l 20 см.

При лінійних вимірюваннях елементи центрування віддалемірів і редукції відбивачів визначають так само, як і при кутових спостереженнях, але на центрувальних листах обов’язково прокреслюють лінії на всі пункти, до яких вимірювалися відстані.

Поправкою у виміряну відстань за позацентрове положення віддалеміра і відбивача є проекція відрізку між центром пункта і центром приладу на відповідні напрямки.

Поправки за центрування і редукцію у виміряні лінії одержують безпосередньо з листа визначення.

Додаток 13 до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500

(ГКНТА-2.04-02-98)

Повірки та дослідження кутомірних приладів

1.Перевірка працездатності та взаємодії рухомих вузлів теодоліта. Перевірка стійкості штатива і підставки.

2.Перевірка та юстування наставних рівнів.

3.Перевірка правильності встановлення ниток зорової труби.

4.Перевірка перпендикулярності візирної осі до осі обертання зорової труби (колімаційна помилка). Величина подвійної колімаційної помилки не повинна перевищувати 20”.

5.Перевірка перпендикулярності горизонтальної та вертикальної осей. Величина перпендикулярності осей (кут і) не повинен бути більше 5”.

6.Перевірка суміщення візирної осі оптичного центриру з віссю обертання алідади.

7.Перевірка роботи компенсатора.

8.Перевірка місця нуля (зеніту) вертикального круга.

9.Дослідження систематичних помилок оптичного мікрометра, які не повинні перевищувати 1” для теодолітів типу Т1 і 1.5” — для теодолітів типу Т2;

10.Визначення помилок суміщення штрихів по горизонтальному і вертикальному кругах. Середня квадратична помилка одного суміщення в теодоліті типу Т1 не повинна перевищувати 0.3” для мікрометра горизонтального круга і 0.6” для мікрометра вертикального круга; у теодолітах типу Т2 відповідні велечини повинні бути 0.5” і 0.6”;

11.Визначення мертвого ходу оптичного мікрометра. Окремі різниці “право мінус ліво” повинні лежати в границях від -1” до +1” у теодолітів типу Т1.

12.Дослідження ексцентриситету горизонтального круга. Ексцентриситет лімба не повинен перевищувати 20” для теодолітів типу Т1 і 40” для теодолітів типу Т2.

13.Визначення ексцентриситету алідади горизонтального круга. Ексцентриситет алідади горизонтального круга не повинен перевищувати 20” для теодолітів типу Т1 і 40” для теодолітів типу Т2.

14.Визначення рену оптичного мікрометра.

Програма дослідження та повірок нівелірів і рейок

1.Перевірка установчого рівня.

2.Перевірка плавності обертання верхньої частини нівеліра. Розходження між відліками по кінцях рівня, які отримані в прямому і зворотному ходах, на одних і тих же установках не повинні перевищувати 40” для нівелірів типу Н-3 і нівелірів з компенсатором.

3.Визначення коефіцієнта далекоміра. Коефіцієнт К має відрізнятися від 100 не більше ніж на

1%.

4.Визначення кута і між лінією візування нівеліра і горизонтальною площиною. Величина кута і, тобто проекція на вертикальну площину кута між віссю рівня і візирною віссю труби має бути менше 10”.

5.Визначення середньої квадратичної помилки самовстановлення лінії візування і помилки недокомпенсації у нівелірів з компенсатором. Вони не повинні перевищувати величин відповідно

0,5” і 5 мм.

6.Визначення помилки дециметрових поділок рейок.

7.Визначення середньої довжини метрових інтервалів рейок.

8.Помилки дециметрових і метрових інтервалів рейок мають бути не більше 1 мм.

9.Визначення різниці висот нулів рейок.

Додаток 14 до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)

Повірка та дослідження світловіддалемірів