- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Навчальна програма дисципліни філософії і завдання для самостійної роботи мета і завдання дисципліни
- •Бюджет часу
- •Інформаційний обсяг (зміст) дисципліни Модуль 1. Філософія
- •1. Предмет філософії
- •2. Філософія Стародавнього світу
- •3. Філософія Середньовіччя
- •4. Філософія Нового часу
- •5. Німецька класична філософія
- •6. Історія філософи України
- •7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX ст.)
- •1. Проблема систематизації філософського знання
- •2. Онтологія
- •3. Гносеологія
- •4. Соціальна філософія і філософська антропологія
- •Практичні (семінарські) заняття
- •Плани семінарських занять: Модуль 1. Філософія Змістовий модуль 1.1. Історія філософії
- •1. Предмет філософі
- •2. Філософія Стародавнього світу
- •3. Філософія Середньовіччя
- •4. Філософія Нового часу
- •5. Німецька класична філософія
- •6. Історія філософії України
- •7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •1. Проблеми систематизації філософського знання
- •2. Онтологія
- •3. Гносеологія
- •4. Соціальна фііософія і фціософська антропологія
- •Самостійна навчальна робота студента
- •Робота над підручниками, навчальними посібниками і конспектами лекцій
- •Рекомендації з методики самостійного вивчення першоджерел
- •Поточні тести модуля 1. Філософії
- •1.1. Змістовий модуль „Історія філософії” Тест 1
- •Тест 3
- •Тест 6
- •Тест 7
- •Тест 1
- •Тест 2
- •Завдання для складання словника:
- •Теми контрольних роб1т
- •1. Предмет філософії
- •2. Філософія стародавнього світу
- •3. Філософія середньовіччя Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •4. Філософія нового часу (XVII—XVIII ст.) Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •5. Німецька класична філософія Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •Антропологічний матеріалізм і психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •6. Історія філософії україни Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі
- •Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
- •Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т.Шевченка
- •«Філософія серця» п. Юркевича та його ставлення до матеріалізму л.Фейєрбаха і м.Чернишевського
- •Філософські погляди і. Франка, Лесі Українки, м. Драгоманова, с. Подолинського, м. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу
- •7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Змістовий модуль 1.2. Система філософії
- •1. Проблема систематизації філософського знання
- •2. Онтологія
- •Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
- •4. Соціальна філософія: філософська антропологія
- •Підсумкові тести з модулю «філософія»
- •Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
- •Критерії
- •"Філософія"
- •Навчальне видання
7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX ст.)
Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця XIX–початку XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іпполіт).
Філософські погляди К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна: проблеми буття-мислення, матерії-свідомості, матеріального-ідеального, діалектики, відчуження, матеріалістичного розуміння історії, комуністичного ідеалу.
Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше. В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (3. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм).
«Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К'єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи.
Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).
Змістовий модуль 1.2. Система філософії
1. Проблема систематизації філософського знання
Сучасні уявлення про філософію. Концепція походження і конструювання філософських систем. Діалектика як теорія систем. Класична і некласична філософія. Філософія і філософствування. Закони й категоріальний апарат філософії. Типологія філософських систем. Філософія як об'єкт пізнання.
2. Онтологія
Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне й індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. Матерія і свідомість. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Сутність і структура свідомості. Діалектика та її альтернативи. Закони і категорії діалектики. Принципи діалектики. «Негативна діалектика». Метафізика як наука і метод. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Софістика і еклектика.
3. Гносеологія
Пізнання як відображення. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатовимірність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Пізнання і творчість. Проблеми істини. Об'єктивність істини. Абсолютна і відносна істина. Конкретність істини. Істина й цінність. Сучасні концепції істини. Критерії істини.
4. Соціальна філософія і філософська антропологія
Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Головні категорії соціальної філософії. Суспільство як система, що саморозвивається. Спадковість ідей суспільного розвитку в контексті класових і загальнолюдських пріоритетів. Історичний генезис теоретичних обгрунтувань сутності суспільного поступу: діалектично-матеріалістична концепція, соціологічна, феноменологічно-герменевтична, технократична, моральна, культурологічна та ін.
Суб'єкти суспільного розвитку: індивіди й соціальні спільноти. І Особистість у вимірах філософського аналізу. Матеріальні аспекти розвитку суспільства. Соціально-політична сфера. Духовне життя суспільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Аксіологія і сучасність. Концепції майбутнього людства.