1.4.Природо-ресурсний потенціал

Хмельницької області" дано аналіз компонентно-функціональної та тери­торіально-функціональної структури природно-ресурсного потенціалу Хмельниччи­ни. На основі вартісної оцінки кількісних і якісних параметрів природних ресурсів встановлено, що у структурі ПРП Хмельницької області переважають земельні ре­сурси (табл. 2). У їх структурі провідне місце займають сільськогосподарські угіддя (79,0 % вартості), а в них — орні землі (82,4 % вартості).

Таблиця 2 Компонентна структура ПРП Хмельницької області

Види ресурсів	Потенціал ресурсів, млн. грн	Частка кожного виду в ін­тегральному ПРП, %
Мінеральні	170,6	1,3
Водні	154,2	1,2
Земельні	10214,5	79,0
Лісові	401,8	3,2
Природно-рекреаційні	1983,3	15,3
Всього	12924,4	100,0

Хмельницька область має високі показники землезабезпеченості: в розрахунку на одного жителя припадає 1,3 га сільськогосподарських угідь і 0,84 га ріллі. Вар­тість земель області становить 4,3 % від вартості землі в Україні (площа області зай­має 3,2 % площі країни), що свідчить про наявність в області високопродуктивних земель, які є основою для високотоварного сільського господарства. Найвищу вар­тість мають землі в південній і центральній частинах області.

1.5.Ландшафт

Оцінено ландшафтні рекреаційні ресурси Хмельницької області. Розглянуто

основні типи ландшафтів, які можуть використовуватися для відпочинку. Виявлено, що в області є багато ландшафтів, природних і територіальних комплексів, сприят-

ливих для відпочинку, оздоровлення та туризму. Вони створюють передумови для

розвитку рекреаційного господарства, яке згодом переросте у відпочинкову індус-

трію для фізичного й духовного оздоровлення, глибокого національного самоусві-

домлення і самоствердження, екологічної освіти і виховання відпочивальників

1.6.Корисні копалини

Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з числа горючих є лише поклади торфу.

Будівельні корисні копалини представлені покладами гранітів і каоліну, що зосереджені в межах щита, та вапняків, цегельно-черепичних глин і суглинків, крейди, мергелів, пісків, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин осадового чохла плити.

Поклади гранітів (переважно сірих) зосереджені переважно в Шепетівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах, де існує ряд великих відкритих розробок. Найбільші кар'єри є біля міст Полонне і Шепетівка та сіл Нова Синявка, Кудинка. Граніт в основному переробляють на щебінь для дорожнього будівництва.

Каоліни (глинистий мінерал світлого забарвлення) зв'язані з продуктами вивітрювання гранітів. Поширені на північному сходу області. Відомі родовища Судимонтське і Купинецьке Шепетівського району, Майдан-Волянське та Буртинське Полонського району. З місцевого каоліну виготовляють вогнетривку цеглу, шамотний порошок.

Вапняки поширені по всій території області (розвідано понад 20 родовищ, більше половини з яких розробляється). Велике значення мають виходи силурійських вапняків в долинах Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студениці (видобуток ведеться біля Кам'янця-Подільського, сіл Велика Слобідка, Устя та ін.) і потужні відклади неогенових вапняків Товтрової гряди (найбільші кар'єри біля селищ Закупне і Смотрич, сіл Іванківці, Нігин, Вербка, Привороття, Гуменці). Їх використовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, фігурних виробів, цементу (на базі Гуменецького родовища працює потужний Кам'янець-Подільський цементний завод), а також у цукровій промисловості. Відклади вапняків в інших районах йдуть на місцеві будівельні потреби.

В області 80 родовищ лесів, лесовидних суглинків і глин, на базі яких працює ряд цегельних і черепичних заводів.

У північно-західній частині області (Білогірський та Ізяславський райони) є значні поклади крейди, а в південно-східній (басейни рік Ушиця та Калюс) – мергелів, які придатні для виробництва цементу.

Піски різного геологічного часу поширені в усіх районах області і мають, в основному, будівельне значення (для розчинів, дорожного будівництва тощо). Найпотужніші поклади їх в Славутському районі (в Крупецькому, Цвітохському, Славутському родовищах). Кварцові піски останнього використовують для виробництва скла.

Пісковики відслонюються по Дністру і його притоках – Калюсу і Ушиці. Промислова розробка їх не ведеться, хоч подекуди вони знадобляться для місцевого будівництва.

На заході Кам'янець-Подільського району є декілька родовищ гіпсу (розробляється Кудринецьке). Він придатний для меліорації ґрунтів, будівельних, медичних та інших потреб.

У Новоушицькому районі є відклади бентонітових глин, придатних для хімічної та інших галузей промисловості. Найбільше скупчення їх біля с. Пижівка.

З інших неметалевих корисних копалин в області є поклади доломітів, трепелу (Кам'янець-Подільський район), невеликі прояви флюориту, фосфоритів. Найбільші скупчення фосфоритів зустрічаються в Дунаєвецькому, Новоушицькому, Віньковецькому та Ярмолинецькому районах, однак промислового значення вони не мають.

Паливні корисні копалини представлені на Хмельниччині тільки торфом. Поклади його значні. Здебільшого він залягає в заболочених частинах заплав Горині, Случа, Хомори, Південного Бугу та їх приток. Видобуток ведеться майже в усіх басейнах цих рік.

Є в області також рудопрояви поліметалів.

Склад і запаси корисних копалин Хмельницької області сприяли розвитку в ній промисловості будівельних матеріалів, окремі виробництва якої працюють не тільки на місцевий, але й на зовнішньообласний ринок. Наявні природні ресурси дозволяють розширити це виробництво, однак нарощування їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів, насамперед, в Придністров'ї і Товтр