Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микроэкономика(конспект укр.).doc
Скачиваний:
171
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.9 Mб
Скачать

3. Ринкова рівновага, проблеми її сталості

Діставши деякі уявлення про попит і пропозицію, перейдемо до аналізу їх взаємодії. З'єднаємо на одному графіку лінії попиту і пропозиції (рис. 1.3.9).

Рис. 1.3.9 – Криві попиту і пропозиції ,що мають поєднання

«ціна – обсяг», при яких досягається рівновага

DD ‑ графічне зображення функції попиту;

SS ‑ графічне зображення функції пропозиції.

Координатами точки Е є рівноважна ціна РЕ та рівноважний обсяг Q Е.

У цій точці досягається рівність:

Qe = Qs = QD,

де Qs ‑ обсяг пропозиції; QD ‑ обсяг попиту; QЕ ‑ рівноважний обсяг.

Ринкова рівновага встановлюється за таких цінах та кількостей товарів, при яких збалансовані сили ,що діють на ринку, тобто, коли кількість товару, яку покупці хочуть купити, відповідає кількості товару, яку продавці хочуть продати та коли відсутня тенденція зміни ціни й кількості.

Уявімо собі ,що через якусь причину ціна відхилилася від первісного рівноважного значення РЕ . Постає запитання: Чи повернеться ринок протягом певного часу до первісного стану рівноваги в точці Е й ціна набере первісного значення РЕ або це не відбудеться? Ця проблема має назву проблеми сталості рівноваги.

Звернімося до простого прикладу: очевидно, що кулька, яка лежить на дні лунки, знаходиться у стані рівноваги. Коли постаратися, то можна встановити кульку на верхівці сфери. І в першому, і в другому випадках рівновага існує. Але в першому випадку фізичні сили природним шляхом рухають кульку до стану рівноваги, а в другому – рівновага має надто хиткий характер.

Інтерес мікроекономіки до проблеми сталості рівноваги легко пояснюється. Адже висновки щодо сталості (несталості) рівноваги можуть призвести до висновків про необхідність (потрібність) державного регулювання економіки. Не треба турбуватися про долю кульки, яку кинули в лунку, але якщо ми бажаємо утримати у рівновазі кульку на верхівці сфери, то доведеться утримувати кульку руками.

Механізм відновлення ринкової рівноваги, як і функціонування ринку в цілому, найбільш ефективний за умов досконалої (чистої) конкуренції.

Досконала конкуренція - це ринок, на якому численні виробники, що вільно входять і залишають ринок, пропонують численним покупцям якийсь стандартний продукт. Кожний виробник володіє дуже малою часткою у загальному випуску, тому не має можливості впливати на ціну, а тільки пристосовується до ціни, яку встановив ринок.

Механізм відновлення рівноваги (за Вальрасом). Звернімося до рис. 1.3.10.

Рис. 1.3.10 – Графік відновлення рівноваги, коли реальна ціна вище рівноважної

Якщо реальна ринкова ціна виявляється вищою за рівноважну, РІ > РЕ.

За цією ціною обсяг попиту складає QD1, а величина пропозиції Qs1 (цe відповідатиме закону попиту та закону пропозиції, відповідно). У результаті виникає надлишкова пропозиція. Конкуренція продавців зменшує ціну, бо в цьому випадку виробники визнають за краще дещо знизити ціну, ніж підтримувати випуск продукції в обсязі, що істотно перевищує величину попиту. Таким чином, надлишок пропозиції (Qs1 – QD1) справлятиме на ціну тиск у бік зниження.

Тепер розглянемо випадок, коли реальна ринкова ціна буде нижчою рівноважної (Р2 < РЕ). Графічно цей випадок подано на рис. 1.3.11. З'ясуємо, як реагує ринок, коли товар «не дістати».

У цьому випадку обсяг попиту QD2 буде вищий за обсяг пропозиції QS2 . Товар стає дефіцитним. У цій ситуації деякі покупці визнають за краще платити більш високу ціну за дефіцитний товар. У результаті надлишок попиту (QD2 – QS1) чинитиме тиск на ціну в бік її підвищення. Цей процес триватиме до того часу, поки ціна не встановиться на рівноважному РЕ, при якому обсяги попиту та пропозиції рівні. Розглянута нами рівновага на ринку, за певних умов, виявляється сталою. Будь-яке відхилення від стану рівноваги надає дії силам, що повертають ринок у початковий стан.

Рис. 1.3.11 – Графік відновлення рівноваги,

коли реальна ціна нижча за рівноважну

Розглянемо вплив на стан рівноваги змін у попиті й пропозиції, тобто зрушень кривої попиту та кривої пропозиції. Серед факторів, що порушують ринкову рівновагу, докладніше розглянемо ефект введення податків, що веде до зрушень кривої пропозиції. Припустімо, що держава встановила податок у вигляді фіксованої величини Т з одиниці проданого товару, який сплачує виробник. Проілюструємо дію введення податку графічно (рис 1.3.12), та аналітично.

Рис.1.3.12 – Графік впливу податків на стан рівноваги

Введення податку, який сплачує виробник, графічно можна показати зрушенням уверх вліво кривої пропозиції до положення S'S'. Тепер для того, щоб мати колишню чисту виручку з одиниці проданого товару, виробник повинен запрошувати на ринку ціну за одиницю товару більшу, ніж колишня, на величину Т. Початкова рівновага порушена. Процес встановлення нової рівноваги відбувається таким чином: якщо ціна залишиться РЕ, то виробник зможе отримати тільки (РЕ - Т). Як реакція на таке зниження виручки пропозиція скорочується до Q1. З'являється надлишковий попит (QЕ - Q1), значить, ринкова ціна починає зростати до Р'Е, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції. Рівновага в точці Е' (її координати P'Е.Q'Е) ‑ де Р'Е ‑ ціна з податком (ціна брутто), а Р'Е < РЕ, Q'Е < QЕ, отже, має місце зростання ціни і зменшення величини продажу. Виробник отримує за кожну одиницю товару чисту виручку за ціною

Р1 = Р'Е - Т (ціна нетто), Р1 < РЕ . Нова чиста ціна опинилася для продавця менше рівноважної.

Зауважимо, що фактично податковий тягар лягає як на виробника, так і на споживача. Споживач сплачує частину податку у вигляді більш вищої ціни Р'Е > РЕ. Виробник покриває частину податку, що залишилась за рахунок низької чистої виручки з кожної проданої одиниці Р1 = Р'E – T; Р1 < РE.

Як бачимо, тут ми не враховуємо втрати обох , пов'язані із скороченням кількості покупок, Q'Е < QЕ.

Загальна сума податкових надходжень дорівнює добутку (ТQ'Е), що відповідає на графіку площі прямокутника Р'ЕЕ'МР1. Частка споживача в цій сумі на графіку відбита площею прямокутника Р'ЕЕ'NРE і дорівнює добутку (Р'Е - РЕ)Q'Е. Частка виробника на графіку відбита площею прямокутника РЕNМР1 і дорівнює добутку (РЕ - Р1)Q'Е.

Аналогічно можна розглянути наслідки введення дотацій. У тому випадку, якщо дотація сплачується продавцю, то крива пропозиції (SS) зрушиться униз праворуч. Якщо податок сплачує або компенсацію отримує покупець, то зрушується відповідно крива попиту (DD).