8. Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи влади

Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України. Він очолює систему органів виконавчої влади і здійснює виконавчу владу, спрямовує, координує діяльність цих органів, усуває виявлені порушення.

Функції уряду:

1. виконавча функція полягає в тому, що уряд через свою систему виконавчих органів безпосередньо виконує нормативні приписи та інші акти законодавчої влади;

2. розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади уряд від свого імені видає постанови, дає відповідні розпорядження.

За Конституцією України до повноважень Кабінету Міністрів належать:

1. забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України, законів та інших нормативних актів;

2. вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3. забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах: праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4. розробка і здійснення загальнодержавної програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни;

5. забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;

6. здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

7. розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання цього закону та подача Верховній Раді звіту про його виконання;

8. здійснення заходів щодо забезпечення оборонної здатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

9. організація зовнішньої діяльності та митної справи;

10. спрямування і координація роботи міністрів, інших органів виконавчої влади.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року до системи центральних органів виконавчої влади України входять:

1. міністерства;

2. державні комітети (державні служби);

3. центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Керівництво міністерством здійснює міністр. Він керує діяльністю інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.

Діяльність державного комітету спрямовує і координує Прем’єр-міністр України або один з віце-прем’єрів чи міністрів.

До центральних органів влади України зі спеціальним статусом належать:

1. Антимонопольний комітет України;

2. Державна податкова адміністрація України;

3. Державна митна служба України;

4. Державний комітет України з питань регулювання політики та підприємництва;

5. Національна комісія з регулювання електроенергетики України;

6. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

7. Державний департамент України з питань виконання покарань;

8. Фонд державного майна України;

9. Служба безпеки України;

10. Управління державної охорони України;

11. Головне управління державної служби України.

Наступною ланкою виконавчої вертикалі є місцеві органи виконавчої влади (ст.118 Конституції України). Відповідно до Конституції України та Закону України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві й Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості виконавчої влади у містах Києві й Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1. виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2. законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3. виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в містах компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;

4. підготовку й виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5. звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;

6. взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7. реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.