Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з історії України.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
279.55 Кб
Скачать
  1. Об'єднання України з Московською державою

В січні 1654 року до Переяслава приїхала делегація Росії на чолі з боярином Бутурліним туди ж прибули козаки на чолі з Богданом Хмельницьким після важких переговорів була укладена Переяславська угода.

Чому Росія?

  • Православна;

  • Близька культура і мова;

  • Спільне походження;

  • Чисельна московська армія.

В березні 1654 українська делегація приїхала в Москву де були підписані Березневі статті:

  • Зберігались права і вольності української старшини і козаків;

  • Реєстр становив 60 тисяч;

  • Право самим обирати гетьмана;

  • Гетьману передавалось Чигиринське староство;

  • Право зносин з іноземними державами.

Дізнавшись про об’єднання України з Москвою сусідні держави намагались зірвати цей союз. В січні 1655 року польська армія зустрілась з козаками в Дрижипільській битві. Завдяки маневру Богуна ми перемогли в цій битві. Вже в 1654 році російська армія, при підтримці 20 тисяч козаків, звільнила Смоленськ (зх.) Росії і Білорусь. Тут вперше пробігла чорна кішка між Росією і Україною. Влітку 1655 Російська армія вступила в Україну й разом визволили всю Україну від поляків, але нам в тил вдарив хан і козаки змушені повернутись. В війну вступає Швеція і захоплює Польщу. На нашому боці Берлінська область: з нами на рівні воювали: Бранденбург, Семиграддя, Литва. А проти нас Данія, Австрія.

Поляки обіцяють царю обрати його своїм королем. Цар за спиною Богдана Хмельницького заключає союз з Річчю Посполитою і йде війною на шведів. Союз України з Москвою знищений. Семиградці разом з 20 тисячами козаків захоплюють південну Польщу. Поляки підіймаються на боротьбу. Козаки покидають семиградців. Ті потрапляють в оточення і знищуються. Дізнавшись про це Богдан Хмельницький в літку 1657 помирає.

  1. Україна після смерті б. Хмельницького. Руїна.

В останні дні життя Богдана Хмельницького - козаки обирають гетьманом Юрія Хмельницького. Його відправляють доучуватись, а обирають Виговського (1657-1659).

Політика Виговського. Він вважав себе шляхтичем. Цар змусив козаків повторно провести раду яка все рівно обрала Виговського. Він повів про польську політику. Розірвав союз з Москвою і підписав з Річчю Посполитою Гадяцький трактат по якому Україна була в складі Речі Посполитої як автономна республіка. Кожного року за поданням гетьмана король давав шляхетство 100 старшинам. Москва посилає в Україну 100 тисячну армію. Виговський який перед цим придушив повстання Пушкаря (Полтава) і (Барабаша) разом з татарами розгромив, татари захопили великий полон. 100 тисячна рос армія зустрілась з армією козаків і татар під Конотопом. Росіяни зазнали повного розгрому втративши 30 тисяч дворянської кінноти. Вони починають відступ, цар готується втекти з Москви, але в тилу Виговського спалахує повстання і на раді його переобирають, обираючи Юрія Хмельницького (1659 - 1663). Козацьку раду оточили росіяни і вибору у нас не було. Росіяни і козаки вступили в війну з Польщею. Юрій Хмельницький вів себе не рішуче і з часом перейшов на бік Речі Посполитої, Російська армія потрапила в оточення і була знищена. Юрій Хмельницький підписує з Річчю Посполитою Слободищенський трактат по якому Україна повертається до складу Речі Посполитої, але на умовах гірших ніж при Виговському.

Після 1663 року Юрій Хмельницький ділить Україну на дві частини по Дніпру.

Лівобережні гетьмани: Брюховецький – він обрав промосковську політику. Правління (1663 - 1668); Многогрішний – (1668 - 1672) підписав з Москвою договір який ще більше обмежував автономію України.; Самойлович (1672 - 1687) його договір з Москвою був ще гіршим. Разом з російською армією приймав участь в кримському поході, але татари підпалили степ і похід зазнав невдачі. І у всьому звинуватили Самойловича і відправили в Тайгу.

Правобережні гетьмани:

Тетеря – (1663-1665) пропольської орієнтації. Разом з поляками намагався захопити лівобережжя, але невдало, розстріляв Виговського;

Дорошенко (1665- 1676) користувався авторитетом у козаків; створив армію найманців (сердюки); визволив правобережжя, але поведінка турок і татар призвела до втрати його авторитету, і він склав булаву яку підняв Юрій Хмельницький; був про турецької орієнтації.

Друга половина 17 століття ввійшла в історію України під назвою РУЇНА . причини: боротьба проросійського, пропольського, про турецького таборів; боротьба низів українських проти старшини.

  1. Політика гетьмана І.Мазепи.

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду князем В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р. Самара. Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І. Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»). Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

  1. Зруйнування Петром І Запоріжської Січі, обмеження автономії України.

Мазепа прибув до Карла ХІІ в жовтні 1708 з 1500 козаками. Щоб України і відвернути їх від шведів. Столицю було взято і спалено – всі жителі були знищені. Пізніше до шведів приєднались 9 тисяч запорожців. Однак в цілому сили були не рівні.

У Петлюри 42 тисячі плюс велика перевага в артилерії. У Шведів вона становила 30 тисяч.

27 червня 1709 відбулась Полтавська битва. Втрати шведів 12 тисяч, а Росії 4,5 тисячі.

Росія взяла штурмом Запоріжську січ і всіх запоріжців – стратила на місці. Мазепа з прибічниками і шведами прибули до Молдавії де він незабаром помер. Його справу продовжив Пилип Орлик. Йому належить заслуга заснування першої конституції України, яка за своїм демократизмом не знала рівної. В ній говорилось що вся Україна повинна бути незалежною. На чолі її стояв обраний гетьман, в залежності від генеральної ради – три рази на рік мав збиратися сейм у складі старшини запорізьких послів. Всі справи судить генеральний суд. Полковники і сотники обираються вільними голосами, а гетьман їх підтверджує. Гетьман зобов’язаний забезпечувати козацьких вдів та сиріт, стримувати данини. Але союз Пилипа Орлика із турками, татарами, шведами не дав результатів. До смерті в 1742 він проводив проти московську політику. Петро І заслав сімї іноземців до Сибіру. Полонених: вішали, рубали голови, четвертували, сажали на палю. Договір України з Росією не був поновлений. При гетьманові Скоропадському назначили наглядача. Фінанси перейшли до рук Москви. Селяни і козаки засилались на роботи. Нищилась торгівля. Цар заборонив книгодрукування та вилучив Українські книги. Після смерті Скоропадського Петро І заборонив вибори гетьмана. З 1727 по 1734 правив Данило Апостол. До 1750 гетьмана не було.

  1. Антифеодальні повстання 18 ст.

І повстання: Козаки підіймають повстання. Все правобережжя знищено. Польща за допомогою Петра І в 1704 Мазепа укладає з армією угоду і заарештовує Палія.

ІІ повстання: В західній Україні боротьба набула руху опришків. Це дрібні загони. Які використовували ліси і гори Карпат. Нищили орендарів і шляхту.

ІІІ повстання: Закарпаття 1703-1711 рр. Україна разом з Угорцями на повстання проти Австрійців.

ІV повстання: На правобережжі ( 1725-1750) рр. вперше з’явився термін «гайдамак». Вони нищили шляхту і орендарів.

V повстання: Верхівкою повстання була Коліївщина (1766 р.). Залізняк, Гонта. Всіх євреїв знищували. Повстання було придушено Російською армією.

  1. Знищення російським самодержавством української державності в другій половині XVIII

Причини Російсько-турецької війни 1768-1774:

  • Необхідність відвоювання степових просторів півдня і побудови портів на узбережжі моря;

  • Напади кримських татар.

Цілі турок: скористатись боями Російської армії проти поляків, гайдамаків, своєю перевагою чисельності (550 тисяч турок прости 120 тисяч росіян) загарбати Україну і навіть Москву.

В Україні розміщувались склади, постачала армія продовольством, фуражем, Шостка – порохом, 5 тисяч возів, 20 тисяч волів, із 120 тисяч – 50 тисяч були українці. Запорізька Січ виставила 7500 кінноти і 5800 піхоти. Українці будували мости, укріплення, човни, по мирному договору. Крим став незалежним. Подяка Катерини ІІ була царською. Ще до неї в 1754 між гетьманщиною і Росією були скасовані митні кордони. В 1764 Кирила Розумовського змусили залишити гетьманство.

Катерина ІІ була прибічницею централізації імперії проти автономії і тому обережно готувала грунт для скасування залишків автономії України. В 1765 був скасований полковий устрій на Слобожанщині. П’ять козацьких полків стали гусарськими. Несподівано і підступно 1775 було захоплено і зруйновано Запорізьку Січ.

В 1781 реорганізовано гетьманщину (суть реорганізації – із 10 полків створено 3 намісництва, а з козаків зробили – уланів). В 1783 для українських селян ввели кріпацтво. Щоб зменшити проти російські настрої в 1785 українську старшину зрівняли в правах з російським дворянством. Таким чином в наслідок політики російського царизму було знищена українська автономна держава.

Подальша доля запорожців: старшина заарештована (останній кошовий Калнишевський помер в 1803 році у віці 113 років).

П’ять тисяч запорожців втекли за Дунай до султана заснувавши там Задунайську Січ, а вірні Катерині козаки отримали землі на Кубані.

Політика Катерини: 1783 Росія приєднала до себе Кримське Ханство. З 1787-1791 знову розгорілась Російсько-турецька війна. В ній уславились: Потьомкін, Суворов, Романцев. Росія перемогла і приєднала землі між Бугом і Дністром.

В 1772-1775-1795 Росія разом з Австрією і Пруссією прийняли участь в поділі Речі Посполитої.

Протягом цих 100 років швидкими темпами йшло заселення степових просторів півдня.