Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект по ФО.doc
Скачиваний:
145
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
1.42 Mб
Скачать

Тема № 3. Облік дебіторської заборгованості

План

1. Форми безготівкових розрахунків в Україні.

2. Облік розрахунків з підзвітними особами.

3. Облік розрахунків з покупцями і замовниками.

4. Облік розрахунків з іншими дебіторами..

5. Облік розрахунків за виданими авансами .

6. Облік розрахунків за нарахованими доходами.

7. Облік розрахунків за претензіями.

Література

  1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за №996 – ХІV від 16.07.1999.

  2. П(с)БО № 10 «Дебіторська заборгованість»

  3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція про застосування. Нова редакція.─Х.: Курсор, 2007.-108с.

  4. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30,11,99 №291

  5. Ткаченко Н. Т. Бухгалтерський, фінансовий облік на підприємствах України. ─ К.: Алерта, 2008.- С. 220-222.

1. Форми безготівкових розрахунків в Україні

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий. Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів кош­тів, а також перерахування банками з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

За безготівкових розрахунків оплатою визнається факт над­ходження коштів за товари (послуги, роботи) на рахунки в установи банку, а за розрахунків готівкою — факт надходження грошей у касу.

Безготівкова форма розрахунків пов'язана з готівковою фор­мою. Так, одержуючи перерахування за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство має отримати в установлено­му порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

  1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності. Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

  2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Відповідно до місця проведення безготівкові розрахунки по­діляють на внутрідержавні (або місцеві, що здійснюються в ме­жах одного населеного пункту) та міждержавні, які проводяться між суб'єктами господарювання, котрі перебувають на терені різ­них держав.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і тим же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

За способом реалізації продукції безготівкові розрахунки мо­жуть бути:

  • прямими, які здійснюються безпосередньо між постачаль­никами;

  • транзитними, які проводяться за наявності проміжних суб'єк­тів (структур).

За способом отримання платежу безготівкові розрахунки по­діляються на гарантовані, тобто такі, що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів, та негарантовані, за яких платіж не гарантується.