30. Translate into English.

1. Я б подзвонив йому зараз, якби знав номер його телефону. 2. Я б зайшов до нього наступного тижня, якби в мене був вільний час. 3. Я б вибачився, якби почував себе неправим. 4. Ми б примирилися з такими результатами, якби не мали зараз можливості їх поліпшити. 5. Я б погостював тут більше, якби не був так зайнятий. 6. Було б непогано, якби ви зайнялися цією справою особисто. 7. Я б відступився, якби я помилявся. 8. Ми б не наполягали, якби справа не була такою терміновою. 9. На вашому місці я б зв'язався з фахівцями. 10. Якби ви були більш уважні, ви б не плутали ці імена. 11. Я б не заперечував проти того, щоб відкласти зустріч, якби не їхав у відрядження. 12. На вашому місці, я б не наполягав на тому, щоб ці міри були прийняті негайно. 13. На вашому місці я б не примирився з такими результатами. 14. Вона не скаржилася б на головний біль, якби щодня гуляла перед сном. 15. На вашому місці я б як треба все обміркував, перш ніж приймати остаточне рішення. 16. Ви б почували себе краще, якби не лягали спати так пізно. 17. Ми могли б піти на ковзанку, якби не було так пізно. 18. Якби я був такий хворий, я б проводив більше часу на відкритому повітрі. 19. Якби не моя хвороба, я б більше займався спортом. 20. Якби не дощ, ми могли б поїхати за місто. 21. Припустимо, ми були б вільні сьогодні ввечері, куди б ми пішли? 22. У випадку якщо піде дощ, я залишуся вдома. 23. Якби на уроках ти був уважнішим, ти б краще вчився. 24. Я б був вам дуже вдячний, якби ви могли відкласти нашу зустріч до понеділка.

31. Translate into English.

Одого разу я подумав, що от як добре було б, якби дорослі були, як діти, а діти, як дорослі. Ось це було б чудово! Дуже було б цікаво.

Уявляю собі, як мамі й татові це сподобалося б, а бабуся, напевно, цілими днями від мене ревіла б.

Я б їм показав! Наприклад, от мама сиділа б за обідом, а я б їй сказав:

– Ти чому це без хліба їла? Краще подивися б на себе в дзеркало! На кого ти схожа? Їж зараз же, тобі говорять.

І вона стала б їсти, опустивши голову, а я б тільки командував:

– Швидше! Знову задумалася!

І отут увійшов би тато після роботи, і я б закричав:

– Ага, з'явився! Постійно тебе треба чекати. Мий руки зараз же! Тепер сідай до столу!

Він би сів і потихеньку сказав мамі:

– Ну, як ся маєш?

А вона б сказала теж потихеньку:

– Нічого, спасибі.

А я б крикнув:

– Розмови за столом! Тато, поклади зараз же газету!

І вони сиділи б у мене, як шовкові, а вже коли прийшла б бабуся, я б заголосив:

– Зізнайся, знову в хокей ганяла? А що за брудний ціпок? Ти навіщо його в будинок притягла? Забери його зараз же з моїх очей!

Отут я б пройшовся по кімнаті й сказав би їм всім трьом:

– Після обіду сідаєте за уроки, а я в кіно піду.

Звичайно, їм би теж хотілося краще в кіно, але я б сказав:

– Вдома сидіть! Нате вам тридцять копійок на морозиво і все!

Тоді бабуся б попросила:

– Візьми хоч мене-то! Адже кожна дитина може провести одного дорослого безкоштовно.

Але я б сказав:

– А на цю картину людям після семидесяти років вхід заборонений.

І я б пройшовся повз них, начебто я не зауважую, що в них очі мокрі, а я б став одягатися й наспівував би, а вони від цього ще дужче б мучалися.

Але я не встиг придумати, що б я зробив ще, тому що ввійшла мама, справжня і жива, й сказала:

– Їж зараз же, подивися, на кого ти схожий!