7.4. Методика визначення шляхів оптимізації операційних витрат

Одним з напрямків оптимізації витрат підприємства є підрахунок резервів зниження операційних витрат за результатами проведеного аналізу та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

За методикою підрахування резервів зниження операційних витрат основної діяльності вони поділяються на дві групи:

1. Резерви зниження витрат, які були виявлені в процесі аналізу статей операційних витрат.

2. Економія умовно-постійних витрат за умови мобілізації резерву збільшення обсягу виробництва продукції.

Непродуктивні витрати та невиправдані перевитрати, які було виявлено за статтями витрат, при підрахунку повинні забезпечити уникнення подвійного рахування однакових резервів. Треба виключати економію витрат, яку було одержано внаслідок невиконання конкретних заходів, ураховувати їх негативний вплив на ефективність виробництва продукції. Також треба забезпечити порівнянність показників за часом, у просторі, максимальну єдність методики оцінки та розрахунку обсягу виробництва.

Резерви скорочення витрат визначаються за рахунок конкретних інноваційних заходів:

• Впровадження нових технологій;

• Поліпшення організації виробництва та праці;

• Застосування ресурсозберігаючої техніки;

• Використання маловідходних технологій тощо.

Ці заходи сприяють усуненню непродуктивних витрат і втрат, ліквідації браку, кращому обслуговуванню обладнання, посиленню контролю за зберіганням ресурсів, зменшенню частки управлінських видатків тощо.

Загальний вплив впровадження організаційно-технічних заходів проявляється у зниженні прямих витрат. Так, економія матеріальних витрат розраховується як добуток різниці між матеріаломісткістю кожного виду продукції до і після проведення заходів і обсягу цієї продукції, який планується отримати за рахунок відповідних заходів:

Ем = £(М -М0)хКт , (7.9)

де Ем - сума економії матеріальних витрат, грн.;

Мо , Мі - матеріаломісткість окремих видів продукції, відповідно до і після проведення інноваційних заходів, грн.;

Кпл - кількість продукції кожного виду, яку планується отримати за рахунок відповідних заходів, од.

Розрахуємо суму економії (-), перевитрат (+) матеріальних витрат за рахунок впровадження всіх організаційно-технічних заходів протягом року (табл.7.13).

Економія витрат на оплату праці розраховується як добуток різниці між трудомісткістю кожного виду продукції до і після проведення заходів і обсягу цієї продукції, який планується отримати за рахунок відповідних заходів:

Ет = £(Т1 -То)хКпл , (7.10)

де Ет - сума економії витрат на оплату праці, грн.;

То , Ті - трудомісткість окремих видів продукції, відповідно до і після проведення інноваційних заходів, грн.;

Кпл - кількість продукції кожного виду, яку планується отримати за рахунок відповідних заходів, од.

Таблиця 7.13

Загальні показники використання матеріалів

Показники	Попередній рік	Звітний рік
А	1	2
1.Матеріальні витрати, тис.грн.	23750	32903,7
2.Чистий дохід, тис.грн.	31335,7	44666,5
3 .Матеріаломісткість,коп.	75,79	73,67
4.Економія(-), перевитрати(+) матеріальних витрат, тис.грн. ряд.4=(ряд.3гр.2- ряд.3гр.1)*ряд.2гр.2	Х	-946,9

Розрахуємо суму економії (-), перевитрат (+) витрат на оплату праці за рахунок впровадження підприємством всіх запланованих організаційно- технічних заходів протягом року (табл.7.6).

Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів (Еа) за рахунок реалізації, ліквідації, списання непотрібних, надлишкових споруджень, машин та устаткування визначається як добуток первісної їх вартості (ОЗі) і норми амортизації (А):

Показники	Попередній рік	Звітний рік
А	1	2
1.Витрати на оплату праці, тис.грн.	3875,3	5176,5
2.Чистий дохід, тис.грн.	31335,7	44666,5
3.Трудомісткість,коп.	12,37	11,59
4.Економія(-), перевитрати(+) витрат на оплату праці, тис.грн. ряд.4=(ряд.3гр.2- ряд.3гр.1)*ряд.2гр.2	Х	-348,4

Таблиця 7.6

Аналіз операційних витрат на виробництво продукції за економічними елементами

Еа = £(ОЗі * Аі) (7.11)

Резерви раціоналізації непрямих витрат визначаються на основі постатейного аналізу з урахуванням позитивної їх еластичності до зміни фінансових результатів.

Добре відомо, що збільшення обсягу виробництва, за інших рівних умов, приводить до зниження собівартості продукції через так звані умовно- постійні витрати на управління виробництвом. Іноді говорять, що підприємство одержує економію, зумовлену зростанням масштабів виробництва. Джерелами економії, зумовленої змінами масштабів виробництва, є певні фактори. В міру зростання масштабу виробництва впроваджуються нові технології, методи внутрішньої організації виробництва та праці для того, щоб використати переваги великого виробництва.

Економія умовно-постійних витрат за умови мобілізації резерву збільшення обсягу виробництва продукції розраховується як добуток резерву збільшення обсягу виробництва продукції і питомої ваги умовно-постійних витрат в загальній сумі операційних витрат.

В результаті узагальнення виявлених резервів необхідно розробити управлінські рішення щодо впровадження відповідних заходів, які будуть сприяти мобілізації виявлених резервів. Так, наприклад, для підприємств, пов'язаних із виробництвом будівельних матеріалів (підприємств харчової галузі, переробки сировини та ін.) важливим чинником здешевлення виробництва продукції є раціональне використання відходів - їх регенерація, відновлення, збір, виготовлення побічної продукції тощо. Оптимізація витрат підприємства буде сприяти покращенню якості обслуговування виробництва, підвищенню темпів оновлення техніки, підвищенню ролі мотиваційних систем тощо.