Глава 21

21.6.2. Порядок надання ритуальних послуг

Ритуальні послуги надаються ритуальними службами — спеціалізованими комунальними підприємствами, що створюються органами місцевого самовря­дування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності. Наказом Державного комітету України з питань житло­во-комунального господарства від 19 листопада 2003 р. № 193 затверджено Не­обхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення та Необхідний мінімальний перелік ри­туальних послуг.

Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передба­чені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуаль­ної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконав­чим органом сільської, селищної, міської ради.

Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального пере­ліку здійснюється на підставі договору за плату згідно з цінами, що діють на момент оформлення договору-замовлення про їх надання. Надання послуг без оформлення договору-замовлення забороняється.

На підставі свідоцтва про смерть особа, що здійснює поховання, звертається до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання не пізніше ніж за 24 години до їх проведення. Укладання договору-замовлення на підпохован-ня померлого в родинну могилу проводиться на підставі свідоцтва про смерть померлого, згоди користувача місця родинного поховання, оригіналу свідоцт­ва про смерть чи свідоцтва про поховання першого похованого.

Для оформлення безоплатного поховання померлого (загиблого), що має особливі заслуги чи особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, і спору­дження надгробка замовник подає сільському голові або ритуальній службі свідоцтво про смерть померлого (загиблого), копію посвідчення, що підтвер­джує особливі заслуги чи особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Ви­трати на поховання зазначеної категорії померлих та спорудження надгробка здійснюються на підставі договорів-замовлень, підтверджених особами, що отримали права і пільги, шляхом перерахування коштів на рахунки відповід­них органів, підприємств, установ та організацій за рахунок коштів державно­го бюджету. Для організації безоплатного поховання померлого учасника бо­йових дій відповідно до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років" визначається перелік необхідних для поховання цієї категорії померлих ритуальних послуг, оплата яких здійснюєть­ся за рахунок коштів місцевих бюджетів.

510

,

Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб

Безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобо­в'язалася поховати померлого, здійснюється поховання:

а) з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги пе­ ред Батьківщиною: Героїв Радянського Союзу; повних кавалерів ордена Сла- ви; осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу"; Героїв Соціа­ лістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизня­ ної війни 1941—1945 рр.;

б) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною: Героїв Со­ ціалістичної Праці; Героїв України; повних кавалерів ордена Трудової Слави;

в) учасників бойових дій відповідно до Закону України "Про увічнення Пе­ ремоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років";

г) інвалідів війни.

На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим Кабінетом Міністрів України зразком.

21.6.3. Допомога на поховання

Розмір допомоги на поховання залежить від юридичного статусу, що мала особа, яка померла, зокрема, чи була вона застрахована у системі соціального страхування, чи була пенсіонером, чи одержувала соціальну допомогу за відпо­відними законами тощо.

Зокрема стаття 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витра­тами, зумовленими похованням" встановлює, що допомога на поховання на­дається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебу­вали на її утриманні: дружини (чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших за цей вік, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних і вищих навчаль­них закладів з денною формою навчання — до 23 років; батька, матері; діда та баби за прямою лінією спорідненості. Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Згідно статтей 46 Закону розмір допомоги на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Водно­час Фонд збільшує цей розмір, виходячи з матеріальних можливостей. Зокре­ма постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 грудня 2007 р. № 83 при визначенні бюджету Фонду на 2008 р. було встановлено, що за страховими випадками, які сталися з 1 січня 2008 р., допомога на поховання надається за рахунок коштів Фонду в розмірі 1400 грн.

511