Глава 21

• протягом доби після встановлення особи дитини надсилають відомостіпро місце його перебування батькам (усиновителям) або опікунам (піклу­ вальникам), органам внутрішніх справ, а також навчальним закладам, під­ приємствам, установам та організаціям, де навчалася або працювала ди­ тина;

• інформують службу у справах дітей про батьків (усиновителів) або опі­ кунів (піклувальників) чи посадових осіб, які зневажають права та інтереси дітей, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім'ї, на­ вчальних закладів, створюють загрозу їх здоров'ю та інтелектуальному роз­ витку, в разі потреби порушують питання про застосування до батьків (усино­ вителів) або опікунів (піклувальників) заходів громадського впливу, притяг­ нення їх до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідаль­ ності;

• проводять індивідуальні та групові виховні заходи, психотерапевтичні заняття, на яких особливу увагу приділяють розвитку позитивних нахилів та інтересів, усуненню недоліків у поведінці дітей, встановленню нормальних взаємовідносин з дорослими та однолітками;

• надають неповнолітнім кваліфіковані консультації (психологічні, педа­ гогічні, медичні, юридичні), у разі потреби організовують їх госпіталізацію та клінічне обстеження;

• сприяють у прийнятті рішення про створення належних умов для життє­ діяльності дітей у сім'ї, навчальних закладах, за місцем роботи тощо.

Адміністрація та колектив притулку несуть відповідальність перед су­спільством і державою за забезпечення охорони прав дитини та його соціально­го захисту згідно із законодавством.

Діти повертаються у сім'ю за письмовою заявою-зобов'язанням батьків (уси­новителів) або опікунів (піклувальників) про забезпечення належного догляду за ними. Під час повернення у разі потреби діти супроводжуються працівни­ком притулку.

Забороняється передавати дітей за їх проханням родичам без попередньої на те згоди родичів і батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників). Діти віком від 16 років і старші, які мають паспорти, а також постійне місце прожи­вання, за письмовим дозволом завідувача притулку можуть повертатися до батьків (усиновителів) або до опікунів (піклувальників) самостійно.

У разі коли повернення дитини до місця колишнього проживання не мож­ливе через відсутність належних умов проживання і виховання або з інших причин, працівники притулку повідомляють про це службу у справах дітей за місцем розташування притулку та проживання дитини і разом з органами опі­ки та піклування вживають заходів для подальшого його влаштування.

Діти, на яких отримані направлення на навчання у навчальних закладах, направляються до них у супроводі працівників притулку.

Повернення дітей, які перебувають на території інших держав, здійснюєть­ся відповідно до міжнародних угод.

502

Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб

Повернення дітей до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників),навчальних закладів оформлюється актом.

Керівники транспортних організацій, працівники органів внутрішніх справ на транспорті надають допомогу працівникам притулку, які супроводжують Дітей, у першочерговому придбанні квитків на залізничний, автомобільний, водний та повітряний транспорт.

Управління притулком здійснюється службою у справах дітей.

Притулки для дітей та центри соціально-психологічної реабілітації дітей закріплені за загальноосвітніми навчальними закладами за місцем їх розташу­вання відповідно до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2006 р. № 3185/656 "Про організацію навчання вихованців притулків для неповнолітніх та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей". Порядок медичного обслуговуван­ня дітей у притулках для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх, цен­трах соціально-психологічної реабілітації дітей та схеми обстеження їх у ліку-зально-профілактичних закладах затверджені наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту і Міністерства охорони здоровя України від 28 вересня 2006 р. № 3297/645.

21.5. Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів

Спеціальною державною установою, що надає послуги пенсіонерам, інвалі­дам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально незахищеним громадянам вдома, в умовах стаціонарного, тимчасового та денного перебуван­ня, є територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Діяльність таких центрів регулюється Типовими положеннями (взірцевим) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та про зідділення соціальної допомоги вдома, затвердженими наказом Міністерства соціального захисту населення України від 1 квітня 1997 р. № 44 (зі змінами).

До складу територіального центру можуть входити такі структурні підроз­діли (не менше двох): 1) відділення соціальної допомоги вдома, в тому числі спеціалізовані, — для обслуговування інвалідів з порушенням рухової актив­ності, сліпих, глухих та ін.; 2) відділення організації надання грошової та на­туральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам; 3) відділення соціально-побутової реабілітації; 4) відділення медико-соціаль-ної реабілітації; 5) стаціонарне відділення для постійного або тимчасового про­живання; 6) спеціальні житлові будинки для одиноких непрацездатних грома­дян з комплексом служб соціально-побутового і медичного обслуговування; 7) лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, дільниці, підсобні госпо­дарства, у тому числі на госпрозрахунковій основі; 8) їдальні, магазини, що діють на основі госпрозрахунку.

503