Глава 21

шилось не більше півтора року), інваліди І іII груп із числа звільнених осіб за їх заявою та на підставі висновку медичної частини установи виконання пока­рань і клопотання місцевих органів праці та соціального захисту населення можуть бути направлені до спеціальних будинків-інтернатів, якщо вони по­требують стороннього догляду та медичного обслуговування і не мають праце­здатних дітей або родичів, зобов'язаних за законом їх доглядати. Громадяни віком від 15 до 28 років отримують соціальну допомогу в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та інших закладах і установах системи сім'ї, молоді та спорту на підставах і в порядку, передбачених законодавством. Як виняток, за умови складних життєвих обставин, за рішенням адміністрації Центру до Центру можуть бути прийняті особи віком від 18 до 28 років.

Основною метою Центру є ресоціалізація, реінтеграція та соціальна адапта­ція клієнтів. Для досягнення зазначеної мети Центр створює умови, які спри­яють ефективному формуванню особистісних якостей клієнтів, зміцненню та відновленню їх соціально корисних зв'язків, протидіє можливому негативно­му впливу на цих осіб; надає клієнтам соціальні послуги; здійснює індивіду­ально-виховну роботу з клієнтами та соціальний патронаж; залучає клієнтів до громадсько-корисної праці, у тому числі на створених у Центрі міні-вироб-ництвах; вирішує питання з органами науки та освіти, навчальними заклада­ми про підвищення професійно-технічного та загальноосвітнього рівня клієнтів.

Терміни та умови перебування у Центрі, умови надання та припинення по­слуг, правила, права та обов'язки сторін зазначаються у Примірній угоді між центром соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, в особі директора, та клієнтом під час зарахування його до Центру.

Клієнти мають право: протягом трьох останніх місяців перебування у місцях позбавлення волі за заявою отримувати консультаційні послуги працівників Центру; за відсутності житла на підставі рішення адміністрації Центру про­живати в Центрі до можливості самостійно сплачувати вартість проживання; отримувати безкоштовно натуральну допомогу у вигляді одягу, взуття, по­стільної та натільної білизни, засобів санітарії та гігієни, речей першої необ­хідності тощо; користуватися побутовими об'єктами, що є в Центрі (безкош­товно до моменту працевлаштування); отримувати триразове харчування в їдальні Центру (безкоштовно до моменту працевлаштування); отримувати без­коштовну медичну допомогу; користуватися художньою, навчальною, періо­дичною літературою, засобами масової інформації, спортивним інвентарем, що є в Центрі; працювати на створеному в Центрі міні-виробництві або за його межами; отримувати професійну підготовку, підвищувати свою кваліфікацію.

Клієнти повинні: під час поселення в Центр пройти медичне обстеження в обсязі, що встановлюється медичною частиною Центру; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, затверджених адміністрацією Центру; сповіщати про час і місце перебування у разі виходу за територію Центру; не вживати алкоголь і наркотичні речовини; палити у спеціально відведених місцях; ужи­вати заходів щодо працевлаштування; після влаштування на роботу сплачува-

498

Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб

ти вартість харчування та комунальних послуг і кожні три місяці подаватидовідку про доходи.

Час перебування клієнта в Центрі залежить від його індивідуальних особливостей та конкретних умов, що сприяють ресоціалізації та соціальній адаптації цієї особи до умов на волі.

Відрахування з Центру здійснюється на підставі особистої заяви клієнта або за рішенням директора Центру в разі порушення клієнтом угоди.

Житлове приміщення у соціальному гуртожитку для осіб, які потребу­ють соціального захисту, надається громадянину України та членам його сім'ї на час перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем проживання зазначених осіб. Гуртожиток створюється органами місцевого самоврядування та перебуває у комунальній власності те­риторіальних громад сіл, селищ і міст. Житлове приміщення надається особі на підставі її письмової заяви за рішенням органу місцевого самоврядування, приймається одночасно з рішенням про взяття такої особи на соціальний квартирний облік, на час її перебування на обліку. Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 2007 р. № 783 затверджено Типове положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту.

Соціальний гуртожиток для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьків­ського піклування, (далі — гуртожиток) — заклад для тимчасового проживан­ня дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, метою діяльності якого є створення умов для соціальної адаптації осіб, що в ньому проживають, та їх підготовка до само­стійного життя. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 878 (з наступними змінами) затверджене Типове положення про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Координацію діяльності гуртожитків здійснює Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді, а контроль та організаційно-методичне забезпечення їх діяльності — відповідно республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Основними завданнями гуртожитку є забезпечення дітей-сиріт і дітей, по­збавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років житлом; надання психологічних, соціально-педагогічних, юридич­них, соціально-економічних та інформаційних послуг зазначеним особам.

До гуртожитку поселяються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківсь­кого піклування, віком від 18 до 23 років після завершення періоду перебуван­ня у відповідних закладах для таких дітей, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім'ях, припинення піклування, припинення договору про патро­нат, завершення строкової служби у Збройних Силах, відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за умови відсутності у них житла або коли їх житло

499