- •Глава 12
- •12.6. Страхові внески на пенсійне страхування
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.1. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій за солідарною системою
- •Глава 13
- •13.2. Питання застосування трудового стажу при призначенні пенсій
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.3. Пенсії за віком
- •Глава 13
- •13.4. Щодо пільг при призначенні пенсій за віком
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.5. Щодо визначення розміру надбавок, підвищень і доплат
- •Глава 12
- •Глава 13
- •13.6. Пенсії по інвалідності
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.7. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- •Глава 13
- •13.9. Порядок призначення та перерахунку пенсії
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.10. Виплата, припинення та поновлення пенсій
- •Глава 13
- •Глава 13
- •13.11. Правове становище Пенсійного фонду
- •Глава 13
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14 Теми рефератів
- •Глава 15
- •15.1. Загальна характеристика пенсійного забезпечення окремих категорій осіб
- •Глава 15
- •15.2. Пенсійне забезпечення державних службовців
- •Глава 15
- •Глава 15
- •15.4. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування
- •Глава 15
- •15.6. Пенсійне забезпечення прокурорських працівників
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16
- •16.1. Державне пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18
- •18.1. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.2. Види недержавних пенсійних фондів, їх засновники, учасники та вкладники
- •Глава 18
- •Глава 18
- •18.4. Пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів
- •Глава 18
- •18.5. Успадкування пенсійних активів
- •Глава 18
- •Глава 19
- •19.1. Загальні засади соціального захисту дітей та державної допомоги сім'ям з дітьми
- •Глава 19
- •19.2. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- •Глава 19
- •19.3. Допомога при народженні дитини
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •19.5. Допомога на дітей одиноким матерям
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •20.1. Соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.3. Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом і чи II групи внаслідок психічного розладу
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •20.5. Правовий статус соціального інспектора
- •Глава 20
- •Глава 21
- •21.1. Соціальні послуги, їх форми, види, принципи та суб'єкти надання
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2. Соціальні послуги центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.3. Соціальні послуги інтернатних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22
- •22.1. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.2. Соціальний захист інвалідів
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.4. Соціальний захист ветеранів війни
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.6. Соціальний захист дітей війни
- •Глава 22
- •22.7. Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.8. Соціальний захист жертв політичних репресій
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •22.9. Соціальна допомога біженцям
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23
- •23.1. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.3. Безоплатні і платні медичні послуги
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.6. Порядок забезпечення населення медико-технічними засобами реабілітації
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.7. Правовий статус пацієнта
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.8. Правовий статус медичного працівника
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Тема 1. Соціальний захист та його організаційно-правові форми: вітчизняна і зарубіжна практика
- •Тема 2. Право соціального захисту як галузь національного права України
- •Тема 3. Принципи права соціального захисту
- •Тема 4. Правовідносини у сфері соціального захисту та їх суб'єкти
- •Тема 5. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії у сфері соціального захисту
- •Тема 6. Стандарти соціального захисту в міжнародних правових актах
- •Тема 7. Організаційно-правові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •Тема 8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняна випадок безробіття
- •Тема 9. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •Тема 10. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •Тема 11. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •Тема 12. Державне пенсійне забезпечення
- •Тема 13. Недержавне пенсійне забезпечення
- •Тема 14. Державна допомога сім'ям з дітьми
- •Тема 15. Державна соціальна допомога у зв'язку з малозабезпеченістю
- •Тема 16. Соціальне обслуговування та діяльність соціальних служб
- •Тема 17. Соціальний захист окремих категорій населення
- •Тема 18. Медична допомога та правові основи її надання
- •Тема 19. Забезпечення лікарськими препаратами та виробами медичного призначення
- •II. Міжнародні нормативно-правові акти
Глава 19
• на дітей віком від 6 до 18 років:
а) мінімальний розмір: з 1 січня — 198,9 грн; з 1 квітня — 203,4, з 1 липня
— 204,0; з 1 жовтня — 210,3 грн;
б) максимальний розмір: з 1 січня — 331,5 грн, з 1 квітня — 339,0, з 1 липня
— 340,0, з 1 жовтня — 350,5 грн.
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям) призначається на кожну дитину.
Для одержання допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердже- ною Міністерством праці та соціальної політики;
довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підста- ви внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї.
У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім'ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір'ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.
Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення.
Вдови та вдівці подають довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір'ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і документа про народження дитини.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного (дітьми, що навчаються, — 23-річного) віку включно.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенції до місцевих бюджетів.
Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість
440
Державна допомога сім'ям з дітьми
видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.
Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.
Органи місцевого самоврядування мають право за рахунок місцевих бюджетів встановлювати додаткові соціальні допомоги, в тому числі сім'ям з дітьми.
19.6. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Інваліди з дитинства та діти-інваліди мають право на кілька соціальних виплат: на пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Ці законодавчі акти передбачають різні умови призначення названих соціальних виплат. Особа повинна проконсультуватися в органах соціального захисту й обрати для себе найбільш сприятливий вид соціального захисту. При цьому слід зауважити, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", ці виплати призначаються одночасно.
Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"5 (зі змінами) гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України, з одночасним роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.
Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затверджено спільним наказом Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства фінансів України від 8 листопада 2001 р. № 454/471/516.
Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах (у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність):
5Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 1. — Ст. 2.
441