19.3. Допомога при народженні дитини

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачає право громадян на одержання допомоги при народженні дитини. Згідно зі статтею 10 така допомога надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну). Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Усиновителям та опікунам зазначена допомога при­значається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допо­мога надається на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не при­значається.

Розмір допомоги неодноразово змінювався. Спочатку у статті 12 була вста­новлена норма, що допомога надається у подвійному розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць на час народження дитини. Розмір такої допомоги становив: з 1 січня 2004 р. — 684 грн, з 1 травня 2004 р. — 725, з 1 січня 2005 р. — 846 грн.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" від 25 бе­резня 2005 р. № 2505 внесено зміни у статтю 12 Закону України "Про держав­ну допомогу сім'ям з дітьми". Встановлено, що допомога при народженні дити­ни надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомо­ги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мініму­му при народженні дитини, решта — протягом наступних 12 місяців у поряд­ку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ця норма набула чинності з 1 квітня 2005 р. Такий механізм був сприятливий, оскільки передбачав посту­пове збільшення розміру допомоги при народженні дитини залежно від збільшення розміру прожиткового мінімуму. Однак він діяв лише до кінця 2005 р. Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 р. № 3235-ІУ та "Про Державний бюджет України на 2007 р." зупинено дію статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і встановлено допомогу при народженні дитини у твердому розмірі —

433

Глава 19

8500 грн. Причому виплата допомоги здійснювалася одноразово при наро­дженні дитини у сумі 3400 грн, решта — протягом наступних 12 місяців рівни­ми частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) відновлено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Отже, виходячи з цього, з дня прийняття рішення Конституційним Судом, тобто з 9 липня 2007 р., державна допомога при народженні дитини має надаватися у розмірі 22,6 про­житкових мінімуми для дітей до 6 років. З 1 квітня 2007 р. прожитковий міні­мум для дітей до 6 років становив 463 грн, азі жовтня — 470 грн. Виходячи з рішення Конституційного Суду України, з 1 жовтня 2007 р. розмір допомоги мав би становити 10 622 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесен­ня змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 р. стаття 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладена у новій редакції: "Допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 грн — на першу дитину, 25 000 гривень — на другу дитину, 50 000 грн — на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини — 4840 гривень, третьої та наступної дитини — 5000 гривень, решта на першу дитину виплачується про­тягом наступних 12 місяців, на другу дитину — 24 місяців, на третю і наступ­ну дитину — 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабіне­том Міністрів України".

Важливо зауважити, що з 1 січня 2007 р. допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населен­ня за місцем реєстрації або місцем проживання як особам застрахованим у системі соціального страхування, так і не застрахованим особам. Така допомо­га надається за рахунок бюджетних коштів (відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам).

Слід звернути увагу на новий строк звернення за допомогою. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначен­ням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Така норма встановлена Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107^1. Поперед­ня редакція передбачала 6 місяців для звернення.

Згідно з Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 (зі змінами), для призначення допомоги при народженні дити­ни до органу праці та соціального захисту подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Міністер­ством праці; 2) копія свідоцтва про народження дитини та довідка, видана дер­жавним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразо­вої допомоги при народженні дитини. Жінка, яка постійно проживає (зареєст-

434

Державна допомога сім'ям з дітьми

рована) на території України та народила дитину під час тимчасового перебування за її межами, подає легалізовані в установленому порядку документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дити­ни, якщо інше не передбачено законодавством. Для усиновителів та опікунів також подається копія рішення суду про усиновлення чи відповідних органів про встановлення опіки.

Особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлен­ня отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отри­мувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківсь­ких прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; смерті дитини або отримувача допомоги; настання інших обставин, передбаче­них законодавством.

Головними державними соціальними інспекторами та державними соціаль­ними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї, дітей та молоді й органами опіки та піклування здійснюється контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибірково­го обстеження окремих сімей. У разі встановлення факту нецільового викори­стання коштів зазначені органи подають органу, що призначив допомогу, про­позиції щодо припинення її виплати.

19.4. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Таке право передбачене статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Умови призначення допомоги, встановлені статтею 14 Закону, змінювали­ся. Чинна редакція цієї статті встановлює такі правила.

435