5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демокра­тичного руху в Україні.

план відповіді

1. Прихід до влади М. Гор­бачова. Початок перебу­дови.

2. Розгортання перебудов- чих процесів. Активізація суспільно-політичного життя, його особливості в Україні.

3. Розгортання національ­но-визвольного руху

у 1987—1991 рр.

Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К. Черненкав березні 1985 р.на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано М. Горбачова.Саме за його ініціативи розпочалась перебудова в СРСР (квітень 1985 р.). Перебудова мала охопити п'ять провідних галузей життєдіяльності су­спільства: економіку(перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних), внут рішню політику(демократизація суспільного життя та народовладдя), зовнішню політику (припинення «холодної війни» та побудова спіль- ноєвропейського дому); соціальну сферу(підви­щення матеріального та культурного добробуту населення), ідеологію(ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думок громадян).

Але ідеї перебудови швидко зайшли в глухий кут. В усіх галузях життя виникла гостра суспільно-політична, економічна та національна криза, яка завершилася розпадом СРСР.

Партійне керівництво України, очолюване В. Щербицьким, не сприймало і певний час блокувало перебудовчі процеси в Україні. Преса називала Україну заповідником застою.

Протягом 1985—1987 рр. в Україні не існувало значних політичних сил у вигляді громадських об'єднань та народних фронтів, схожих на ті, що виник­ли в республіках Прибалтики та Росії. Пасивність широких народних мас має своє пояснення. На тлі загального, насамперед економічного, розвалу ситуація в Україні залишалась відносно стабільною.

В Україні головним чинником, який розхитав суспільство, стала Чорно­бильська катастрофа (квітень 1986 р.). Ще одним фактором активізації су­спільно-політичного життя став процес русифікації.

Як наслідок в умовах політики гласності (започаткована 1987 р.) в Україні виникли групи «зелених», політичні клуби, просвітницькі українознавчі ор­ганізації (1987 р. уЛьвові — «Товариство Лева», 1988 р. у Києві — клуб «Спад­щина» та студентське об'єднання «Громада»). їхня діяльність одразу вийшла за межі суто просвітницької діяльності й набула політизованого характеру.

Восени 1987 р. у Києві виник Український культурологічний клуб (УКК). За спробу провести в 1988 р. демонстрацію до другої річниці Чорнобиля кіль­кох лідерів УКК було заарештовано.

Наприкінці 1987 р. виходять з ув'язнення і повертаються в Україну ряд відомих правозахисників, зокрема В. Чорновілі М. Горинь,у січні 1989 р.—Л. Лук'яненко,який мав 26-річний «стаж» політв'язня. У 1988 р. офіційне святкування 1000-ліття введення християнства на Русі було використане ди­сидентами в Україні для привернення уваги до долі УАПЦ та УГКЦ.

Суттєвий вплив на ситуацію в Україні справило виникнення в СРСР на­родних рухів, насамперед у республіках Балтії. 7 липня 1988 р. Українська Гельсінська спілка, створена на основі відновленої УГГ, оприлюднила «Де­кларацію принципів», що за деякими положеннями відповідала програмним принципам народних рухів республік Балтії: перетворення СРСР на конфе­дерацію незалежних держав; державність української мови; звільнення всіх політв'язнів тощо.

У вересні 1989 р. з ініціативи Спілки письменників України, підтриманої історико-просвітнім товариством «Меморіал» (установча конференція — тра­вень 1989 р.) і Товариством української мови ім. Т. Шевченка (установча кон­ференція — лютий 1989 р.), виникла масова політична організація Рух(На­родний Рух України за перебудову). На час установчого з'їзду (8—10 вересня 1989 р. у Києві) кількість членів руху становила 280 тис. осіб. Його очолив поет І. Драч,.

Швидка політизація суспільства виявилася в мітингах і демонстраціях. Перший у новітній історії України масовий мітинг(близько 20 тис. осіб)відбувся у Києві 13 листопада 1988р.На ньому гостро постало питання про відповідальність конкретних посадових осіб за приховування негативних на­слідків Чорнобильської катастрофи. Дуже важливою масовою акцією (взяли участь близько 800 тис. осіб) став «живий ланцюг» між Києвом та Львовом21 січня 1990 р., присвячений проголошенню 1919 р. об'єднання УНР і ЗУНР в єдину державу.На початку серпня 1990 р. у Дніпропетровській і Запорізькій

областях як всеукраїнське свято пройшли Дні козацької слави, присвячені 500-річному ювілею українського козацтва.

«Бойовим хрещенням» для активістів нових громадських об'єднань стали вибори народних депутатів СРСР навесні 1989 р., коли вперше за багато років у радянській виборчій системі на одне місце претендувало кілька кандидатів. До Верховної Ради СРСР вперше вдалося провести ряд депутатів від опозиції. У Львові майоріли жовто-блакитні прапори, лунали заклики до страйку. На політичну арену виходило робітництво.

Улітку 1989 р. страйк шахтарів охопив найважливіші вугледобувні райони СРСР, у тому числі Донбас і Львівсько-Волинський басейн. Хоча вони висува­ли тоді здебільшого економічні вимоги, однак КПРС не могла уже виставляти себе захисником інтересів робітничого класу.

У вересні 1989 р. В. Щербицький залишив посаду Першого секретаря ЦК КПУ, а цю посаду зайняв В. Івашко.

Восени 1989 р. вдалося внести істотні поправки до проекту Закону про вибори до Верховної Ради УРСР,зокрема, було зйято представництво від гро­мадських організацій. Тоді ж Верховна Рада прийняла Закон про мови,згідно з яким українська мова проголошувалася державною. У той час відбувається стрімкий розвал КПУ. Суспільство і правляча верхівка починає все більше усвідомлювати необхідність Домогтися реального суверенітету республіки.

У 1989—1990 рр. з'являються паростки багатопартійності. У 1980 р. КПРС (КПУ як її складова) відмовилась від монополії на владу. Активізація політич­ного життя спричинила стрімке зростання національної свідомості населення. З 1990 р. почався рух за вихід із СРСР. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України,у якій проголошу­валися верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.Висновок. Перебудова в СРСР сприяла формуванню і розгортанню національ­но-демократичного руху, який мирним шляхом заклав основи проголошення незалежності України.

план відповіді

1. Передумови прийняття III Універсалу УЦР

2. Програма III Універсалу УЦР.

3. Проголошення УНР.

23

■

■ Дати:1985—1991 рр. — перебудова в СРСР; 1987 р.—проголошення полі­тики гласності; 1988 р. — початок багатопартійності; 1989 р. — створення Народного Руху України; 1989 р. — шахтарський страйк; вересень 1989 р. — усунення В.Щербицького з посади першого секретаря ЦК КПУ; 1989 р. — прийняття Верховною Радою УРСР закону «Про мови»; 1990 р. — вибори до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України.

Білет 6