23. Товар та його властивості. Конкретна та абстрактна праця.

Товар – це продукт праці здатний задовольнити певні потреби людини і вироблений для продажу. товар має 2 властивості : 1) споживча власність товару - це здатність товарузадовольняти певнупотребулюдини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначаєтьсякорисністютовару.Споживча вартість може безпосередньо задовольняти особисту потребу людини або служити засобом виробництва матеріальних благ.2) вартість – це кількість праці ,що була витрачена для того шоб цей товар створити. Конкретна праця – праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживчу вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, є вартісноутворюючим фактором. Абстра́ктна пра́ця — працятоваровиробників, що виступає як затрата людськоїробочої силивзагалі, незалежно від її конкретної форми.Абстрактна праця — історична категорія, властива лишетоварному господарству. Вона утворюєвартістьтовару. А. п.— праця суспільна, характер якої всуспільстві, де пануєприватна власністьназасоби виробицтва, виявляється стихійно, в процесіобміну. Всоціалістичному суспільстві, завдяки тому, щовиробництвоі обмін товарів здійснюються за єдинимнарод.-госп. планом, А. п. є безпосередньо суспільною працею.

24.Розвиток форм вартості та виникнення грошей.

Гроші настільки міцно увійшли в наше повсякденне життя, що ми не бачимо в них нічого незвичного. А між тим це одне з найчудовіших винаходів людини. В живій природі їх аналогу не знайти. Вся структура сучасної економіки зумовлена існуванням грошей. Гроші виникли стихійно, багато тисяч років тому. Вони виділились із товарного світу як особливий товар, що став надтоваром, як загальний еквівалент, що став посередником у товарному обміні. Тобто відбулось, як про це пишуть історики, роздвоєння товарного світу на товар і гроші. Це роздвоєння стало Законом товарного виробництва, товарно-грошових відносин, які існують і діють у всіх суспільно-економічних формаціях. (19, с.6) Гроші – це історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, яке ускладнюється із зміною виробництва. (20, с.16) Походження грошей відноситься до 7 - 8 тис. до н.е. (10, с.66) Історично в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Але щоб служити в якості грошей, предмет мав пройти одне випробування: отримати загальне визнання як засіб обміну. Тобто гроші визнаються самим суспільством: все, що суспільство визнає в якості засобу обігу і є грошима. Розвиток форм вартості: Проста, або випадкова, форма вартості відповідала цьому ранньому ступеню обміну між общинами, коли він мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в другому товарі, який йому протиставлявся.Повна, або розгорнута, форма вартості пов'язана з розвитком обміну, викликаного першим великим поділом суспільної праці – виділенням скотарства та землеробських племен. В зв'язку з цим в обмін включаються численні предмети суспільної праці, а також товар, який знаходиться в відносній формі вартості, протистоїть чисельності товарів-еквівалентів. Суттєвий недолік даної форми вартості є в тому, що в зв'язку з великою чисельністю товарів-еквівалентів вартість кожного товару не отримує закінченого вираження.Всезагальна форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва та обміну привів до виділення з товарного світу окремих товарів, які грають на місцевих ринках роль головних предметів обміну. Це найбільш ходові продукти, на які можна обміняти всі інші товари. Ці товари набувають особливий статус, починають грати роль загального еквівалента, причому цей статус встановлюється загальною згодою, а не нав'язується зовні. Акти купівлі і продажу вже не співпадають, а розділяються в просторі і часі. Отже, особливість цієї форми вартості полягає в тому, що роль всезагального еквівалента закріпилась за одним товаром, і в різний час її поперемінно виконували різні товари. Грошова форма вартості характеризується виділенням в результаті подальшого обміну одного товару на роль всезагального еквівалента.