97. Судовий розгляд як стадія кримінального провадженя: зміст, завдання.

 Судовий розгляд є однією з основних стадій кримінального процесу. Центральне місце судового розгляду серед стадій кримінального судочинства обумовлено особливістю завдань, які покладаються на суд як на один із органів державної влади. Особливі завдання покладаються на суд КПК. У статті 2 КПК зазначається, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Саме в стадії судового розгляду суд, виконуючи функцію з відправлення правосуддя, досліджує обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, перевіряє надані сторонами докази та на підставі оцінки цих доказів постановляє виправдувальний чи обвинувальний вирок. Судовий розгляд як одна зі стадій кримінального судочинства має відповідати за змістом і формою загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК, сутність яких розкривається у подальших його нормах. Це означає, що на суд покладається обов'язок здійснювати кримінальне провадження з додержанням принципів верховенства права (ст. 8), законності (ст. 9), рівності всіх перед законом і судом (ст. 10), поваги до людської гідності (ст. 11), забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12), недоторканності житла чи іншого володіння особи (ст 13), таємниці спілкування (ст. 14), невтручання у приватне життя (ст. 15), недоторканності права власності (ст. 16), презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17), свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї (ст. 18), заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення (ст. 19), забезпечення права на захист (ст. 20), доступу до правосуддя та обов'язковості судових рішень (ст. 21), змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 22), безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24), публічності (ст. 25), диспозитивності (ст. 26), гласності і відкритості судового провадження та його повного фіксування технічними засобами (ст. 27), розумності строків (ст. 28), мови, якою здійснюється кримінальне провадження (ст. 29). У частині 1 ст. 318 КПК зазначається, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Слід зауважити, що строки у кримінальному процесі використовуються законодавцем як один із важелів впливу на суб'єктів кримінальних процесуальних правовідносин з метою виконання завдань судочинства та захисту прав і законних інтересів особи. Особливої уваги заслуговує положення КПК про дотримання розумного строку, яке є надзвичайно важливим для належного здійснення правосуддя. Право на судовий розгляд протягом "розумного строку" належить до категорії основних прав і свобод людини. Частиною 1 ст. 28 КПК визначено, що розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. У той же час у цій нормі зазначається, що розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Судовий розгляд справи здійснюється шляхом проведення судового засідання. Судове засідання відбувається в спеціально обладнаному приміщенні – залі судового засідання.