Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
14
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
162.5 Кб
Скачать

13.2. Сутність і форми інтенсивного відтворення

Існують два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний передбачає зростання обсягів виробництва на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових, інтенсивний — розширення виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип відтворення. Нині його можливості вичерпані. Перехід до інтенсивного типу відтворення означає підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції та послуг в усіх галузях господарства країни на основі зростання продуктивності праці. Підвищення ефективності виробництва відображується у зростанні продуктивності праці на одиницю продукції. Воно ґрунтується на застосуванні досягнень науково-технічного прогресу, глибокій технічній реконструкції виробництва. Розрізняють чотири форми інтенсивного відтворення, які характеризуються різним поєднанням ресурсів, вибором пріоритетів їхнього використання: фондомістка, фондозберігаюча, нейтральна і всебічна. За всіх форм забезпечується підвищення продуктивності праці, проте різними способами (рис. 91).

13.3. Виробниче нагромадження

Для розширеного відтворення потрібне нагромадження. Нагромадження — це використання частини національного доходу) на збільшення основних і оборотних фондів, а також на створення страхових запасів Існують два види нагромадження: виробниче і невиробниче. Розширення та якісне вдосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва належать до виробничого нагромадження, а розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, закладів освіти, культури, спорту, науки — до невиробничого. Структуру виробничого нагромадження зображено на рис. 92.

Ефективність нагромадження і капітальних вкладень У навчальній літературі категорія «ефективність нагромадження», як правило, не розглядається, однак вона має дуже важливе значення. Соціально-економічне нагромадження (Е„) розраховують за формулою, яка фактично є кількісним вираженням закону нагромадження, де Др — зростання реального доходу населення; Фн — зростання нагромадження. Підвищення ефективності капітальних вкладень означає збільшення випуску потрібної для суспільства продукції за найменшої суми вкладень або зменшення питомих капітальних вкладень на одиницю продукції. Питомі капітальні вкладення — це обсяг капітальних вкладень на одиницю введення в дію виробничих потужностей або на одиницю розміру (місткості, площі, яку займає об'єкт), а також на одиницю приросту виробництва продукції, робіт і послуг. Ці показники використовують для аналізу ефективності капітальних вкладень До шляхів підвищення ефективності нагромадження належать: >- поліпшення технологічної структури капітальних вкладень, яка охоплює різні їх типи залежно від виду робіт, витрат для створення й удосконалення основних фондів. Розрізняють капітальні вкладення на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інструменту, інвентарю тощо. До витрат на будівельні роботи належать витрати на зведення, розширення, відновлення будов і споруд. Витрати на монтажні роботи включають витрати на збирання та встановлення обладнання, роботи з підключення до електро- та водомережі тощо. Між цими витратами має зберігатися оптимальне співвідношення: удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (підвищення частки капітальних вкладень на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств при зниженні частки нового будівництва); ^ значне скорочення тривалості будівництва за рахунок концентрації всіх ресурсів, запобігання випадкам перевищення нормативних строків спорудження об'єктів і зменшення обсягу незавершеного виробництва; здійснення необхідної реконструкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будівництва житла та інших об'єктів соціальної сфери. Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень є науково-технічний прогрес. Перехід до ринкових відносин потребує впровадження спеціальних заходів щодо підвищення ефективності нагромадження.