11.6. Пільгові ціни

В умовах ринку також існують пільгові ціни, тобто покупець має право на знижку або на отримання безоплатної послуги від продавця (доставка товару до місця проживання покупця, безплатний ремонт упродовж гарантійного терміну) (рис. 79).

Порядок установлення пільгових цін добре висвітлений у книзі Ф. Котлера «Основи маркетингу». Розглянемо його на прикладі цін, що мають знижку. Під знижкою за платіж готівкою розуміють зменшення ціни для покупців, які оперативно сплачують рахунки. Знижка за кількість товарів передбачає зменшення ціни за придбання великої кількості товарів. Приміром, при купівлі менше 100 шт. товару, він коштує 10 дол. за штуку, а при купівлі 100 шт. і більше — 9 дол. Функціональну знижку отримують ті покупці, які надають оптовому торговцю різні послуги (збереження товару, ведення певного обліку тощо). Сезонні знижки для споживачів надаються за позасезонні купівлі товарів і послуг. Цей вид знижок дає змогу продавцю підтримувати стабільний рівень виробництва впродовж року. Є також інші знижки для стимулювання збуту товарів. Серед них товарообмінне зарахування, тобто зменшення ціни нового товару при здаванні старого. Таку знижку найчастіше використовують при торгівлі автомобілями і деякими іншими товарами тривалого користування.

11.7. Методи ціноутворення

Існує багато методів ціноутворення, тому фірма обирає той із них, який відповідає її інтересам (рис. 80).

Найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою: середні витрати виробництва плюс прибуток. Другий доданок іноді називають націнкою. її розмір залежить від виду товару, попиту на нього, вартості товарної оцінки, обсягу продажу тощо. Для багатьох підприємців зручним є метод ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції, про досягнення якої свідчить стійкий попит на певний вид товару. Застосовують також метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку. Цей метод ґрунтується на вивченні графіка беззбитковості. Покриття валових витрат виробництва потребує певного обсягу виробництва товарних одиниць. Такий метод ціноутворення передбачає аналіз різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяг збуту. Він потрібний для подолання рівня беззбитковості та отримання валового прибутку. У ринковій економіці дедалі ширше застосовується метод встановлення цін на основі відчутності та цінності товару. Сутність його полягає в тому, що головним чинником ціноутворення є не витрати продавця, а купівельне бажання покупця, врахування обставин, в яких здійснюється купівля-продаж. Наприклад, чашка кави у престижному ресторані коштує дорожче, ніж у звичайних закусочних. Метод встановлення цін з урахуванням рівня поточних цін користується широкою популярністю. На думку підприємців, рівень поточних цін відображує справжню норму прибутку, гарантує певну рівновагу в межах галузі. В окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах. Цей метод ціноутворення зумовлений конкурентною боротьбою, прагненням отримати замовлення. Якщо фірма зацікавлена в укладанні контракту з вигідним клієнтом, вона може піти на деяке зниження ціни. Проте тут діє певне обмеження: ціна не може бути нижчою, ніж собівартість, бо значне зменшення прибутку загрожує фінансовому стану виробництва. Встановлення цін на новий товар також належить до методів ціноутворення. Якщо ціна встановлюється на товар, який раніше не вироблявся, то спочатку вона висока. Проте це можливо тільки за певних умов: існування великого попиту на товар, відповідність рівня цін якості товару, відсутність деякий час конкурентів.