7. Аналіз асортименту.

Асортимент — перелік усіх видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягу випуску.

Номенклатура є вужчим поняттям, яке характеризує тільки кількість та різноманітність продукції.

Структура — співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва.

Для розрахунку показників виконання плану та асортименту використовують такі способи:

1. спосіб найменшого числа (коефіцієнт асортименту) — розрахунок змін в асортименті продукції шляхом співвідношення фактичного випуску реалізації продукції, який не перевищує плановий, та планового обсягу випуску реалізації продукції;

2. спосіб найменшого відсотка: як загальний показник плану беруть найменший серед усіх виробів відсоток виконання плану за асортиментом;

3. спосіб співвідношення позицій: передбачає розрахунок коефіцієнта номенклатурності як кількості виробів з повним виконанням плану до кількості планових позицій;

4. коефіцієнт оновлення — частка нових виробів у загальному обсязі продукції.

Для аналізу структури випуску продукції використовують коефіцієнт додержання планової структури — співвідношення фактичного випуску реалізації продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше від планового, до фактичного випуску за плановою структурою.

8. Аналіз якості виробленої продукції.

Якість продукції характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробів, рівень їх стандартизації та уніфікації, надійність, довговічність тощо. Для характеристики якості виготовленої продукції використовують такі показники:

1. індивідуальні показники — характеризують одну з її властивостей, наприклад корисність, надійність;

2. загальні характеризують якість усієї незалежно від її виду та призначення — оновлення, сортності, частка продукції вищої категорії якості, частка атестованої продукції, сертифікованої тощо;

3. побічні показники якості продукції — кількість і наявність браку, штрафи на неякісну продукцію, наявність рекламації, їхня кількість та вартість тощо.

Брак може бути виправним та невиправним, внутрішнім (виявленим на підприємстві) та зовнішнім.

Способи аналізу виконання плану за сортністю.

1. Спосіб першосортних одиниць — передбачає розрахунок планового та фактичного коефіцієнтів сортності як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною найвищого з усіх представлених сортів.

2. Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична перевищує планову, то планова сортність вважається виконаною.

3. Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному та натуральному вираженні.

План за сортністю буде виконано в тому разі, якщо рівень виконання плану у вартісному вираженні перевищує рівень виконання ...

9. Аналіз ритмічності виробництва продукції.

Ритмічність — дотримання графіку виробництва в обсязі та асортименті, передбаченому планом.

Рівномірність — однаковий випуск продукції в однакові проміжки часу.

Для аналізу ритмічності роботи підприємства використовують прямі та непрямі показники.

Прямі.

1. Коефіцієнт ритмічності — сума фактичної частки випуску продукції за кожен період, але не більше від планового рівня.

2. Коефіцієнт варіації. Середньоквадратичне відхилення / середнє. Показує, наскільки відхиляється випуск продукції від запланованого середнього.

Непрямі показники.

1. Доплати за надурочну роботу.

2. Оплата простоїв з вини суб'єкта господарювання.

3. Втрати від браку.

4. Сплата штрафів за недопоставку продукції або несвоєчасне відвантаження.

5. Наявність наднормативних залишків готової продукції.

Внутрішні причини неритмічної роботи.

1. Неякісне планування.

2. Кризові явища.

Внутрішні.

1. Зниження попиту.

2. Проблеми з постачальниками.

Втрачені можливості підприємства з випуску продукції розраховуються як різниця між фактичним випуском продукції та можливим випуском продукції, обчисленим, виходячи з найбільшого середньодобового обсягу виробництва.