9. Судовий процес і докази.

9.1. Судовий процес був змагальним (ознаки змагального процесу детально висвітлено у попередній темі), з елементами розшукового: розшук і доставку в суд особливо небезпечних злочинців здійснювали спеціально уповноважені царські службовці.

9.2. Докази:

• свідчення свідків;

• клятви;

• речові докази і письмові;

• огляд місця події;

• ордалії (випробування водою).

• 10. Судова система.

Першими суддями були жерці. ЗХ закріпив правило, відповідно до якого функції з відправлення правосуддя остаточно закріпились за царськими урядовцями:

• старостами в общинах;

• управителями міст (рабіану);

• намісниками провінцій (ісакку);

• управителями округів і областей (шакканаку).

За Хаммурапі з’являються професійні судді, призначувані царем. Одночасно ці судді виступали в ролі контролерів правильності сплати податків.

Судді мали помічників, які вимагали від сторін докази і оформляли (вели) справи, а також мали право самостійно збирати докази.

В судах існували також «воїни судді», які були судовими охоронцями та забезпечували виконання судових рішень.

Найвищим суддею був цар, який здійснював право помилування, а також міг розглянути будь-яку справу або переглянути її в апеляційному порядку.

1Довольно частый легендарно‑мифологический сюжет, известный в истории многих народов. В частности, он использован в Библии при описании судьбы пророка Моисея

2Номери статей за ЗХ

3Крім випадку, передбаченому в ст. 131 а також випадку зречення самого усиновленого. Зречення усиновленого мало місце тоді, коли усиновителі не виконали щодо нього своїх обов’язків (не включили до родини, не дали своє ім.’я або не навчили ремеслу). В противному випадку усиновленому, який відрікається своїх усиновлювачів, відрізали язика.