- •Педагогіка
- •1. Наука педагогіка, її предмет, основні категорії. Вклад я.А.Коменського, г.К.Сковороди, о.В.Духновича, к.Д.Ушинського та ін. В педагогічну науку.
- •5. Зміст понять: людина, особистість, розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особистості.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку особистості.
- •8. Роль діяльності та спілкування у розвитку і вихованні особистості.
- •21. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку.
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги щодо їх застосування.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання − перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47. Форми взаємозвʼязку школи та сімʼї. А.С.Макаренко та в.О.Сухомлинський про сімейне виховання.
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів. Етнопедагогіка про моральне виховання.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сімʼї, виховання дітей.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст і форми організації.
- •57. Професійно-педагогічні та особисті якості вчителя.
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
Розумове виховання — це цілеспрямована діяльність педагогів, батьків, громадськості, самого учня щодо розвитку розумових сил і мислення, прищеплення їм культури розумової праці.
Завдання розумового виховання: о озброєння учнів знаннями основ наук;
о формування наукового світогляду та національної свідомості;
о розвиток мислення взагалі і різних його видів (діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, технічного, репродуктивного, творчого, системного); оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, систематизація);
0 формування в учнів культури розумової праці (загальні та спеціальні навчальні вміння, вміння раціонально організовувати режим розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в порядку робоче місце, матеріали; уміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі, розвивати пам'ять, контролювати себе). До завдань розумового виховання належить формування наукового світогляду. Науковий світогляд — це цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і самої себе.
Науковий світогляд формується у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін, у позаурочній виховній роботі, через доцільну і професійну позицію педагогів і батьків. Детально ця тема розкривається в лекції про В. О. Сухомлинсь-кого та в його праці "Про розумове виховання" (К, 1998).
Методика виявлення рівня сформованості світогляду учнів включає:
а) аналіз відповідей учнів із світоглядних питань на уроках;
б) спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у різних ситуаціях;
в) порівняння даних спостережень батьків, педагогів та інших учасників педагогічного процесу;
г) проведення спеціальних співбесід, обговорення моральних та інших проблем.
Шляхами вирішення завдань розумового виховання є навчання і позакласна робота з учнями. Незалежно від змістового наповнення вони забезпечують умови для обговорення питань і проблем, що мають для учня життєве значення, розвитку діалогу (полілогу), формування уміння висловлювати свою думку, вислухати інших, наводити аргументи, оцінювати їх вагомість, шукати протиріччя тощо.
У позакласній роботі з цією метою використовують: сократівські бесіди, дискусії, диспути, відверті розмови, інтелектуальні аукціони, ринги, захисти фантастичних проектів, конкурси, олімпіади, ярмарки творчих робіт, КВК, фестивалі тощо.
Виховання розумової культури.
Вона потребує розвитку інтелектуальних здібностей учнів - основи саморегуляції інтелектуальної діяльності.
Оволодіння основними розумовими операціями передбачає оволодіння методиками: аналізу, виділення головного, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, оцінки, конкретизації, доведення, спростування.