Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практикум з хімії.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
6.21 Mб
Скачать

Деякі основи та їхні залишки

Основа

Залишок основи

Формула

Назва

Формула

Назва

Гідроксид натрію

Натрій- іон

Гідроксид магнію

Гідроксомагній-іон

Магній-іон

Гідроксид феруму (Ш),

гідроксид заліза (Ш),

тригідроксид заліза

Дигідроксозалізо(Ш)-іон, дигідроксоферум(Ш)

Гідроксозалізо(Ш)-іон, гідроксоферум (Ш),

Залізо(Ш)-іон

Ферум(Ш)-іон

Кислотами (кислотними гідроксидами) називають сполуки, що містять у молекулах атоми водню, здатні заміщуватися на атоми металів з утворенням солей.

З точки зору теорії електролітичної дисоціації кислоти – це сполуки, які під час дисоціації здатні відщеплювати катіони лише одного типу - .

Негативні іони, які утворюються в результаті відриву від молекули кислоти одного або кількох іонів водню, називаються кислотними залишками. Значення негативного заряду іона кислотного залишку визначається числом іонів водню, що відірвалися. Наявність атомів водню в кислотних залишках позначається словом “гідро” або “гідроген” з відповідним префіксом.

За числом атомів водню в молекулі кислоти, здатних заміщуватися на метал з утворенням солей, розрізняють кислоти одноосновні (наприклад, азотна кислота ), двохосновні (сірчиста кислота , вугільна ), трьохосновні (ортофосфорна ).

За наявністю кисню у складі молекул кислоти поділяються на кисневмісні (наприклад, , ) і безкисневі (наприклад, ).

Назви деяких кислот та їхніх кислотних залишків наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Деякі кислоти та їхні залишки

Кислота

Кислотний залишок

Формула

Назва

Формула

Назва

Хлороводнева, хлоридна, соляна

Хлорид-іон

Бромоводнева, бромідна

Бромід-іон

Йодоводнева, йодидна

Йодид-іон

Фтороводнева, фторидна

Фторид-іон

Ціанистоводнева, ціанідна

Ціанід-іон

Сірководнева,

Сульфідна

Гідросульфід-іон, гідрогенсульфід-іон

Сульфід-іон

Азотна, нітратна

Нітрат-іон

Азотиста, нітритна, нітратна (Ш)

Нітрит-іон

Сірчана, сульфатна

Гідросульфат-іон, гідрогенсульфат-іон

Сульфат-іон

Сірчиста, сульфітна, сульфатна(IV)

Гідросульфіт-іон, гідрогенсульфіт-іон

Сульфіт-іон,

сульфат (1V)-іон

Продовження табл. 1.2

Вугільна, карбонатна

Гідрокарбонат-іон, гідрогенкарбонат-іон

Карбонат-іон

Кремнієва, силікатна

Гідросилікат-іон, гідрогенсилікат-іон

Силікат-іон

Ортофосфорна, ортофосфатна

Дигідрофосфат-іон, дигідрогенфосфат-іон

Гідрофосфат-іон, гідрогенфосфат-іон

Фосфат-іон,

ортофосфат-іон

Марганцева, перманганатна

Перманганат-іон, манганат(VП)-іон

Оцтова,

ацетатна

Ацетат-іон

Характерними властивостями кислот є їхня здатність взаємодіяти з основами і основними оксидами з утворенням солей:

Амфотерні гідроксиди ― це гідроксиди, які виявляють основні та кислотні властивості залежно від умов – тобто від природи другого компонента, який бере участь у кислотно-основній взаємодії.

До амфотерних гідроксидів належать гідроксиди деяких металів головних підгруп (), а також багатьох металів побічних підгруп періодичної системи елементів у проміжних ступенях окиснення: .

При взаємодії з кислотами амфотерні гідроксиди виявляють властивості основ, а при взаємодії з основами – властивості кислот:

Назви амфотерних гідроксидів утворюються подібно до назв основ: - гідроксид цинку.

Солі можна розглядати як продукти повного або часткового заміщення атомів водню (гідрогену) у кислотах на атоми металів, або як продукти повного чи часткового заміщення гідроксильних груп в основах на кислотні залишки.

Розрізняють такі типи солей: нормальні або середні, кислі та основні.

Нормальні солі – це продукти повного заміщення атомів водню на атоми металу в молекулах кислот:

Кислі солі – це продукти неповного заміщення атомів водню на атоми металу в молекулах кислот:

Основні солі – це продукти неповного заміщення гідроксильних груп у молекулі багатокислотної основи або амфотерного гідроксиду на кислотні залишки:

Можна вважати, що солі утворені із залишків основ і залишків кислот.

За міжнародними номенклатурними правилами назва солі складається з назви металу та латинської назви кислотного залишку. Наприклад, – сульфат натрію або натрій сульфат.

У назві кислих солей до латинської назви аніона додають числівник, що відповідає числу атомів водню в молекулі кислоти і слово “гідроген”- або “гідро”-, або “дигідро”. Наприклад, - гідрофосфат натрію, - дигідрофосфат натрію.

Аналогічно до назви катіона основної солі додають слово “гідроксо”-, наприклад: - нітрат гідроксоалюмінію, - нітрат дигідроксоалюмінію.

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Змінення забарвлення індикаторів у розчинах кислот і лугів.

Налити в три пробірки дистильовану воду і по краплях добавити розчин лакмусу до появи помітного забарвлення. В першу пробірку добавити кілька крапель кислоти, в другу – лугу, третя пробірка – контрольна. Спостерігати змінення забарвлення індикатора лакмусу.

Такий самий дослід провести з індикаторами метилоранжем, фенолфталеїном.

Заповнити таблицю:

Індикатор

Забарвлення індикатора

у воді

у кислоті

у лузі

Лакмус

Метилоранж

Фенолфталеїн

Дослід 2. Одержання і властивості кислот.

1. Взаємодія кислоти з сіллю.У пробірку насипати невелику кількість сухого ацетату натрію і змочити розбавленим розчином сірчаної кислоти. За запахом визначити, яка речовина утворилась. В отвір пробірки, не торкаючись до стінок, внести лакмусовий папірець. Що при цьому спостерігається?

2. Взаємодія кислот з металами.У три пробірки налити розчини сірчаної, соляної та оцтової кислот. У кожну пробірку опустити по кілька гранул цинку. Спостерігати виділення газу.

Дослід 3. Одержання і властивості основ.

1. Взаємодія гідроксидів з солями.У три пробірки налити невеликі кількості розчинів сульфату міді (П), хлориду заліза (Ш) і сульфату заліза (П). До розчинів добавити такі самі об’єми 10%-го розчину гідроксиду натрію. Відмітити забарвлення осадів, що при цьому утворились.

2. Реакція гідроксиду міді (П).Гідроксид міді (П) з попереднього досліду вмістити у дві пробірки. В одну з них долити розчин сірчаної кислоти і перемішати, а іншу пробірку нагрівати до появи чорного осаду.

Оформлення результатів роботи

Дослід 1.Написати рівняння електролітичної дисоціації кислоти і лугу. Які іони зумовлюють зміну забарвлення індикатора?

Досліди 2,3. Написати рівняння реакцій.

Питання для самоперевірки

  1. Визначити характер оксидів:

Які з них будуть взаємодіяти між собою? Написати рівняння відповідних реакцій.

  1. Скласти формули вищих оксидів сірки, алюмінію, марганцю, азоту, кремнію. Назвати ці оксиди.

  2. Як одержати, виходячи з соляної кислоти: а) хлорид натрію, б) хлорид магнію, в) хлорид гідроксокальцію, г) хлорид дигідроксоалюмінію? Написати рівняння реакцій.

  3. З якими з перелічених речовин взаємодіє : оксид кальцію, оксид сірки (IV), сірчана кислота, оксид алюмінію? Написати рівняння відповідних реакцій.

  4. Написати рівняння реакцій таких перетворень: .