- •Міністерство освіти і науки України
- •До друку і в світ дозволяю
- •Методичні вказівки
- •Харків хдтуба 2005
- •Загальні методичні вказівки
- •Деталі машин.
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості про будівельну техніку
- •Вказівки.
- •Контрольні запитання
- •Транспортні, транспортуючі та навантажувально-розвантажувальні машини та механізми
- •Вказівки.
- •Вказівки.
- •Контрольні запитання.
- •Машини та обладнання безперервного транспортування будівельних матеріалів.
- •Вказівки.
- •Контрольні запитання.
- •Вантажопідіймальні машини та обладнання
- •1. Просте вантажопідіймальне обладнання та будівельні підіймачі.
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •2. Будівельні крани
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Машини для земляних робіт
- •1. Машини для підготовчих робіт і землерийно-транспортні машини
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •2. Землерийні машини
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •3. Машини для гідромеханізованої розробки грунтів. Машини для розробки мерзлих грунтів і ущільнення грунтів. Машини для бурових робіт.
- •Вказівки
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Машини для приготування, транспортування, укладання та ущільнення бетонних сумішей і розчинів
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Ручні машини
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Машини для облицювальних робіт
- •Вказівки
- •Контрольні запитання
- •Основи технічної експлуатації будівельної техніки
- •Варіанти задач до контрольної роботи
- •Продовження таблиці 2
- •Визначення експлуатаційної продуктивності одноківшевого екскаватора
- •Послідовність виконання роботи
- •Методика розрахунку
- •Положення самоскида визначають відстанню осі транспортного шляху від осі переміщення екскаватора та радіусом розвантаження.
- •Середня тривалість повороту екскаватора з навантаженим ковшем
- •Додаток б визначення змінної продуктивності баштового крана
- •Порядок виконання роботи:
- •Методика розрахунку
- •Продовження таблиці б.2
- •Список літератури
- •Додаткова
- •1.Болотских н. С., Емельянова и. А.,Савченко а. Г., Гаевой а. Ф., Пасечник н. А., Емельяненко н. Г. И др. Машины для строительно-монтажных работ. Справочник. – Киев: Будівельник. 1993. -341 с.
- •Відповідальний за випуск: о. Г. Савченко
- •План 2005 , поз. 14
- •Тираж 100 прим. Зам. № 368 Безкоштовно.
Продовження таблиці б.2
-
Характеристика виробу
Довжина строп, м
Тривалість технологічних операцій крана, хв.
Розміри (див.рис.2.1), м
Рівеньмонтажу Н, м
Назва
виробу
Марка
Маса, т
Ви-сота, м
Стропування t1
Утримання, t6
Розстропування t7
a
b
c
d
e
23. Внутрішні стенові панелі
УНЗ-1К
3.66
2.58
4.0
1.5
8.5
0.6
12
40
8
25
10
15
24. Те саме
УНЗ-1Ф
3.66
2.58
3.0
1.0
8.5
0.6
14
50
7
30
10
15
25. –“–
УНГ-1
3.75
2.68
3.5
1.0
8.0
0.6
12
40
8
25
12
16
26. Ригелі для перекрить
ИБ-1
4.00
0.80
2.0
1.5
8.0
0.6
10
45
7
30
12
20
27. Те саме
ИБ-7
4.20
0.80
2.5
1.5
8.0
0.5
12
40
8
20
10
15
28. Внутрішні стенові панелі
В4-2Л
3.43
2.68
3.0
1.0
7.5
0.5
12
50
8
25
10
12
29. Те саме
В4-1
3.03
2.44
2.5
1.0
8.0
0.5
14
45
7
20
12
14
30. –“–
В4-2П
3.43
2.68
3.0
1.0
8.0
0.5
12
40
8
25
12
30
Рис. Б.1 Схема робочої зони крана: а – план; б – фасад.
Виліт стріли повинен забезпечити подачу елементів, що монтуються по ширині об'єкта, тобто
,
де к =5.5м – відстань від осі підкранового шляху до будівель цеху і складу;
а –дивись табл.Б.2.
Накресліть схему робочої зони крана в масштабі 1: 100 згідно з рис. Б.1 з урахуванням даних варіанта крана і вибраного вильоту стріли.
Визначити змінну продуктивність крана (т/зм):
при суміщеному циклі ; (2.1)
при не суміщеному циклі , (2.2)
де Т– тривалість зміни, 8 год.;
Q– прийнята вантажопідйомність крана при даному виліт стріли, т;
Kв.в– коефіцієнт використання крана за вантажопідйомністю;
kв.ч = 0,82 – 0,83– коефіцієнт використання крана за часом протягом зміни;
n, nсум– число робочих циклів крана за годину.
; (2.3)
Ефективність суміщення операцій при роботі крана (%) характеризується підвищенням його продуктивності, що визначається як
(2.4)
Обчислюють тривалість робочого циклу крана.
При роботі без суміщення операцій робочий цикл крана дорівнює сумі часу всіх операцій, с
(2.5)
Для збільшення продуктивності крана деякі операції можна суміщати (наприклад, підйом і переміщення вантажу; переміщення крана й опускання крюка). В такому випадку, обчислюючи тривалість робочого циклу, враховують час більш тривалої операції з тих, що суміщуються:
(2.6)
Тривалість операцій робочого циклу крана складається з с:
t1– стропування елементів;
t2– підйому даних елементів до потрібного рівня;
t3– повороту стріли крана;
t4– переміщення крана по рельсах;
t5– опускання вантажів до рівня монтажу;
t6– утримання елемента, що монтується під час установки, закріплення, заповнення розчином, вивірки положення та інших операцій;
t7– розстропування елементів, що монтуються;
t8– підйому крюка з вантажопідйомними пристроями над рівнем монтажу;
t9– зворотного повороту стріли;
t10 - зворотного переміщення крана;
t11– опускання крюка з вантажозахватним пристосуванням.
Тривалість ручних операцій t1,t6,t7приймають згідно з нормативними даними (табл. Б.2), а тривалість інших операцій обчислюють приблизно, при постійності швидкостей робочих рухів крана, не враховуючи періодів розгону й гальмування.
Тривалість підйому вантажу, с,
, (2.7)
де Н– рівень монтажу, м (табл. 2.1);
Vпід– швидкість підйому, м/с.
При вибраному вильоті стріли крана графічно визначають положення 1установки крана, обслуговуючого будинок цеху ,що будується, і положення2установки крана, обслуговуючого склад ,що будується.
При цьому знаходять переміщення крана від положення 1 до положення 2 (рис. Б.1) – Lпер, та середній робочий кут (рис. Б.1)
Для того, щоб накреслити в масштабі схему робочої зони необхідно на відстані к від умовної осі переміщення крана побудувати будівельну зону розміром с х d. З центра будівельної зони радіусом R знайти положення крана 1. З кінця будівельної зони відкласти розмір і на відстані від осі переміщення крана побудувати складську зону розміром а х в, з центру якої на відстані радіуса R на осі переміщення крану знайти положення крану 2. Відстань між положенням крана 1 і 2 і є Lпер. Кути між радіусом від центра будівельної зони до положення крана 1, та між радіусом від центра складської зони до положення крана 2 та віссю переміщення крана складають середній робочий кут.
Час повороту крана, с,
, (2.8)
де ср– середній робочий кут, рад;
n1– частота обертання, хв.-1
Середній робочий кут повороту (рад) знаходять, використовуючи схему робочої зони крана ( рис.Б.1), графічним шляхом:
СР=1+2
Тривалість переміщення крана по рейках, с,
, (2.9)
де Lпер– середній шлях переміщення крана, м;
Vпер– швидкість переміщення, м/с.
Середній шлях переміщення крана (рис. Б.1) визначають графічним шляхом.
Опускання вантажу до рівня монтажу, с,
, (2.10)
де Vоп– швидкість опускання, м/с.
Тривалість підйому гака зі стропами над рівнем монтажу, с
(2.11)
Тривалість інших операцій (с) визначають аналогічно:
, (2.12)
, (2.13)
(2.14)
3. Коефіцієнт використання крана за вантажопідйомністю визначають наступним чином:
, (2.15)
де G – маса елемента, що монтується, т;
Q – вантажопідйомність крана при вибраному вильоті стріли, т.
Даний коефіцієнт характеризує ступінь завантаження крана при підйомі заданого вантажу.
Далі за формулами (2.1), (2.2) визначають змінну продуктивність крана, а за формулою (2.4) – ефективність суміщення операцій при роботі крана.