Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MU_KKP_2012.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
694.78 Кб
Скачать

1 Швидкість обертання вала

Критичну кутову швидкість вала , визначимо за формулою (3.31)

де – коефіцієнт тертя суміші,;

–кут між лопаттю і горизонтальною площиною в момент виходу лопаті за дзеркало розділу, градус;

–прискорення вільного падіння, .

З огляду на те, що установка проектується на приготування розчинів і сумішей різного складу то коефіцієнт тертя суміші по лопаті необхідно підставляти мінімальним.

Тоді

Ця кутова швидкість відповідає частоті обертання об./хв. Але чим більше швидкість обертання вала тим більше потужність яка споживається в процесі змішування.

Тому раціональним буде використання змішувача на швидкості дещо меншій від критичної. Враховуючи експериментальні дослідження, цією швидкістю є: 30 об./хв, що буде впливати лише на час приготування розчину.

2 Технічна продуктивність змішувача

Продуктивність змішувальних машин періодичної (циклічної) дії, , розраховується за формулою

де – об’єм готової суміші в одному замісі,;

–кількість замісів протягом 1 год. роботи;

(4.7)

–відповідно тривалість завантаження, перемішування, вивантаження, с.

Тоді

3 Потужність змішувача

Споживану потужність змішувача Nзм, кВт, знаходимо за формулою

де – розрахункове значення потужності яка споживається при перемішуванні сухих компонентів,кВт. Розраховується за формулою (3.27), яка була визначена в ході наукової роботи

–коефіцієнт переходу, який дає поправку на виникаючі пікові значення потужності в момент вводу води в суміш із сухих компонентів. Цей коефіцієнт визначається експериментальним шляхом. Так, як виникаючі пікові значення потужності пропорційні значенням споживаної потужності під час перемішування сухих компонентів, то

–величина пікових значень потужності, які виникають у лабораторному змішувачі, кВт;

–величина споживаної потужності при перемішуванні сухих компонентів у лабораторному змішувачі, кВт.

Тоді

ДОДАТО М

Приклад розрахунку технологічних параметрів одновального змішувача

Вихідні данні:

  • діаметр валка D = 0,8 м

  • довжина валка L = 0,5м

  • відстань між валками а = 0,016 м

  • кут захвату матеріалу α = 20˚

  • коефіцієнт тертя  = 0,36

  • коефіцієнт розпушення матеріалу μ = 0,46

  • щільність матеріалу ρ = 2,1 т/м³

Валкові дробарки призначені для середнього та дрібного подрібнення матеріалів середньої міцності, а також для подрібнення в΄язких вологих матеріалів.

Досить часто валковці дробарки використовують на підприемствах по виготовленню керамічної цегли для подрібнення глини, у пересувних подрібнювально – сортувальних установках, а також на стаціонарних підприємствах невеликих потужностей.

Робочими органами валкової дробарки є два паралельні циліндричні валки 2 та 4, що обертаються назустріч один одному. Кусок матеріалу. Що потрапляе у робочу зону, за рахунок сил тертя між ними і поверхнею валків затягується у робочий простір, дє піддається подрібненню у результаті розколювання, згинання й стирання.

Поверхні валків виготовляють гладкими і рефленими. Валки монтуються на станині у підшипниках 3 та 6. Підшипники одного рідше двох валків мають пружинні опори 5, які можуть переміщуватися в напрямних у разі попадання до дробарки предмета що не подрібнюється.

Частота обертання валків, як правило однакова, проте є дробарки з різними частотами обертання валків. Їх застосовують для подрібнення порівняпо м΄якого та вогкого матеріалу. Різниця у частотах обертання валків коливається в межах 14 – 20%.

Залежно від частоти обертання валків розрізняють швидкохідні у яких колова частота обертання дорівнює – 4…7м ∕с , та тихохідних – 2…3 м ∕с.

Ступінь подрібнення порід середньої міцності у валкових дробарок становить 3…4, а м΄який – сягає 10.

Перевагами валкових дробарок є простота будови та надійність у роботі. Вони економічні за питомою витратою електроенергії порівняно з конусними, що працюють в аналогічних умовах.

До недоліків валкових дробарок слід віднести невисоку продуктивність, при цьому міцність подрібнюваного матеріалу обмежена. Поверхня валків, спрацьовуючись, втрачае циліндричну форму, що погіршуе якість подрібненого продукту. Тому валкові дробарки потребують безперервного та рівномірного живлення на всій довжині валка.

Найбільший розмір куска матеріалу dmax, що завантажують у дробарку, залежить від кута захвату, визначеного діаметром валків і коефіцієнтом тертяоб металеву поверхню валків. Максимальний розмір кусків залежить від діаметра валків і розміру розвантажувальної щілини. Для виконання цих умов діаметр гладкого валка повинен у 20 разів перевищувати розмір каміння1.

Виходячи з цього припущення можливо визначити dmaxмаксимальний розмір куска матеріалу:

dmax =D/ 20 = 0,8 / 20 = 0,04 м

або dmax =D/α= 0,8 / 20 = 0,04 м

Але найчастіше для визначення граничного розміру куска матеріала використовують співвідношення:

звідки:

За цим співвідношенням різниця між діаметром валка Dі максимальним розміром куска матеріалаdmax, дорівнює 11,5

Визначаемо ступінь подрібнення матеріалу в дробарці

Схема для розрахунку параметрів валкової дробарки

Визначаемо максимальну частоту обертання валків. Для цього скористаемось емпіричною формулою 1.

де: m = 0,4….0,7 коефіцієнт який залежить від значенняD, d, 

Практично, з метою зменьшення зноса сорочки, колову швидкість валків намагаються значно знизити тому пприймають:

Визначаємо продуктивність валкової дробарки 2

де:  - колова швидкість валка мс;

n = 1,36  60 = 82 об/хв.

к – коефіціент що враховуе використання ширини валків і розпушення матеріала (к = 0,2….0.3 для м’яких порід)

Потужність двигуна валкової дрробарки визначають з урахуванням, що енергія витрачається на подрібнення матеріала Рдр і на тертя в опорах підшипників Ртр.

де: Fдр – зусилля необхіднє для подрібнення матеріалу

де: р – питомий тиск для валків діаметром 500…900 мм

α – кут захвату, рад

к – Корф., який враховує недовантаження валків (к = 0,2…0,6)

що складає 2,34 кВт на 1-ну тону подрібненого матеріалу.