Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РГР.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
326.06 Кб
Скачать
    1. Визначення типів кризової ситуації, викликаних вітровою ерозією

Вітрова ерозія, або дефляція, виникає за умови сильних вітрів, які видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежать від його гранулометричного складу і вмісту в ньому гумусу.

Розрізняють зони дефляції, звідки видувається ґрунт, і зони акумуляції, де він нагромаджується. У зоні акумуляції на суглинкових ґрунтах утворюються наносні ґрунти, а під час розвіювання пісків — похований під них ґрунт.

Розрізняють два типи вітрової ерозії:

Повсякденну дефляцію спричинюють вітри навіть малих швидкостей (5 м/с), відбувається вона повільно і непомітно, переважно на піщаних, супіщаних і карбонатних ґрунтах. За цього виду дефляції можуть спостерігатись оголення насіння, загорнутого у ґрунт, а також пошкодження молодих сходів рослин. Найсильніше повсякденна дефляція проявляється на вітроударних схилах, які не захищені лісосмугами.

Пилові бурі (чорні бурі на Україні) найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с) і можуть поширюватись на великі території, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести багато родючого ґрунту. Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані. Чорні бурі катастрофічне знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси.

Для Новотроїцького району Середньорічні ерозійні втрати ґрунту викликані вітровою ерозією складають 140 т/га, тоді як норма для каштанових і солонцюватих ґрунтів складає 2,0 т/га за рік. Роблю висновок що перебільшення норми ерозії в 70 разів.

Згідно картосхеми періодичності пилових бур повторюваність засухи 1 раз в 5 років.

На підставі отриманих даних встановлено, що розглянута територія Новотроїцького району – знаходиться в кризовому становищі.

    1. Висновки щодо ерозійних процесів

В результаті роблю висновок що територія Новотроїцького району – знаходиться в катастрофічному становищі за ерозійними процесами.

Пропоную наступні варіанти вирішення проблеми:

  • Щодо вітрової ерозії. Необхідні зміни в співвідношенні площ основних угідь, істотне зменшення рілля і розширення пасовищ, сінокосів, меліоративних лісонасаджень. Це межа, за якою повернення до нормального стану без спеціальних меліорацій і радикальної зміни системи господарювання неможливе;

  • Щодо водної ерозії. Планування спеціальної меліорації і рекультивації земель. Скорочення площі ріллі більш, ніж на 50%. Оголошення території зоною екологічного лиха, що потребує державних заходів відповідно чинного законодавства.

  1. Геотехнічний моніторинг

Геотехнічний моніторинг (моніторинг навколишнього середовища) - це комплексна система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом природних і антропогенних факторів.

Зазвичай на території вже є ряд мереж спостережень, що належать різним службам, і які відомчо роз'єднані, не скоординовані в хронологічному, параметричному та інших аспектах. Тому завдання підготовки оцінок, прогнозів, критеріїв альтернатив вибору управлінських рішень на базі наявних у регіоні відомчих даних стає, в загальному випадку, невизначеною. У зв'язку з цим, центральними проблемами організації геотехнічного моніторингу є еколого - господарське районування і вибір « інформативних показників» екологічного стану територій з перевіркою їх системному достатності.

У загальному вигляді процес геотехнічного моніторингу можна схемою: навколишнє середовище (або конкретний об'єкт навколишнього середовища) -> вимірювання параметрів різними підсистемами моніторингу - > збір і передача інформації - > обробка та подання даних (формування узагальнених оцінок), прогнозування . Система геотехнічного моніторингу призначена для обслуговування систем управління якістю навколишнього середовища. Інформація про стан навколишнього середовища, отримана в системі геотехнічного моніторингу, використовується системою управління для запобігання або усунення негативної екологічної ситуації, для оцінки несприятливих наслідків зміни стану навколишнього середовища, а також для розробки прогнозів соціально - економічного розвитку, розробки програм в області екологічного розвитку та охорони навколишнього середовища .

У системі управління можна також виділити три підсистеми: прийняття рішення (спеціально уповноважений державний орган), управління виконанням рішення (наприклад, адміністрація підприємств), виконання рішення за допомогою різних технічних або інших засобів.

Підсистеми екологічного моніторингу розрізняються по об'єктах спостереження. Оскільки компонентами навколишнього середовища є повітря, вода, мінерально - сировинні та енергетичні ресурси , біоресурси , ґрунту та ін., де виділяють відповідні їм підсистеми моніторингу. Однак, підсистеми моніторингу не мають єдиної системи показників, єдиного районування територій, єдності в періодичності відстежуючи та ін, що унеможливлює прийняття адекватних заходів при управлінні розвитком і екологічним станом територій. Тому при прийнятті рішень важливо орієнтуватися не тільки на дані «приватних систем» моніторингу (гідрометеослужби , моніторингу ресурсів , соціально - гігієнічного , біоти та ін), а створювати на їх основі комплексні системи геотехнічного моніторингу.