4.Розробка системи обробітку ґрунту та комплекс заходів боротьби із бур’янами

Система обробітку ґрунту (таблиця 8) включає в себе ряд основних взаємопов’язаних ланок, або елементів. Такими ланками є :

1. раціональна система обробітку ґрунтів;

2. передові прийоми сівби, садіння рослин і виробництва їх насіння;

3. раціональна структура посівних площ і сівозмін;

4. досконала система боротьби з бур’янами і захист рослин від хвороб та шкідників;

5. меліоративні заходи;

6. заходи боротьби з ерозією ґрунту;

7. раціональна система удобрення.

Також, під час обробітку ґрунту змінюється співвідношення різних за розміром часточок ґрунту, їхнє взаємне розміщення, підвищується його пористість і аерація, великі грудки та брили подрібнюються. Ретельно оброблений грунт здатний більше вбирати вологи атмосферних опадів, ніж погано оброблений. Неоднаково також впливають на водопроникність ґрунту різні способи обробітку.

Глибокий обробіток ґрунту сприяє кращому нагромадженню осінньо - зимових опадів і повнішому засвоєнню талих вод та дощів навесні й улітку.

Ефективним заходом поліпшення водного режиму ґрунту є його мульчування, утримування під покривом рослин із залишеною стернею.

Ефективний спосіб мінімалізації обробітку ґрунту – застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька технологічних операцій за один прохід (оранку та передпосівний обробіток, сівбу, внесення добрив чи гербіцидів). До таких агрегатів можна віднести АПК – 2,5, яким за один прохід можна підготувати грунт для сівби озимих та інших культур, комбінований агрегат РВК – 3,6, що одночасно подрібнює грунт, вирівнює, ущільнює поверхню поля та ін. У районах з проявом вітрової ерозії та при вирощуванні післяукісних і післяжнивних посівів стерньовою сівалкою СЗС – 2,1 за один прохід виконують культивацію , внесення мінеральних добрив, сівбу та післяпосівне прикочування.

Отже, всі заходи підвищення родючості ґрунту й урожайності рослин входять в єдину систему землеробства як її елементи.

Система агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур’янами на полях сівозміни

Бур’яни – це рослини, які не вирощуються людиною, але ростуть разом а культурними і завдають їм шкоди. Шкода від бур’янів велика. Вони знижують урожайність культур.

Але бур’яни призводять не тільки до зниження врожайності, вони погіршують якість продукції. Все це відбувається внаслідок того, що бур’яни витрачають воду і поживні речовини, затіняють культурні рослини, є переносниками хвороб і шкідників. Наприклад, осот польовий, вівсюг, хвощ польовий забирають з ґрунту в 20 – 30 разів більше азоту ніж пшениця; лутига витрачає в 2 – 3 рази більше вологи, ніж такі рослини, як кукурудза, ячмінь. Тому боротьба з бур’янами є важливим народногосподарським завданням.

У господарстві виявлено більш як 20 видів різних бур’янів. В агрономії їх класифікують за різними ознаками: характером живлення, тривалістю життя, особливостями розмноження тощо.

Досить повно знищувати бур’яни на полях можна лише при створенні широкої системи боротьби, що складається з ряду взаємопов’язаних ланок. Основними ланками системи боротьби з бур’янами є запобіжні і знищувальні заходи та проти бур’яновий карантин. Мета цих заходів – запобігти попаданню насіння бур’янів та їх поширенню на полях; очищати грунт від насіння і вегетативних органів розмноження бур’янів; знищувати бур’яни на полях.

Знищення насіння бур’янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавлення життєдіяльності.

Заходи боротьби з бур’янами:

• хімічний – бур’яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами.

• Біологічний – чергування культур у сівозміні, способи , терміни і норми посіву с/г культур. Також найбільш важливим прийомом боротьби є використання збудників хвороб і шкідників, що уражують тільки бур’янисті рослини.